У оновленому Інфляційному звіті Нацбанку окреслено стриманий, але не песимістичний сценарій

Нацбанк опублікував оновлений Інфляційний звіт, у якому аналізуються ризики, які можуть вплинути на макропрогноз.

Інфляція сягнула 12% у 2024 році, ціновий тиск зберігається й на початку 2025 року. У грудні 2024 року інфляція пришвидшилася до 12% у річному вимірі, що перевищило попередній прогноз НБУ (Інфляційний звіт, жовтень 2024 року). За оцінками НБУ, інфляція зростала й у січні.

Високі темпи зростання споживчих цін значною мірою визначалися тимчасовими чинниками, передусім пов’язаними з ефектами гірших минулорічних урожаїв. Водночас посилювався й фундаментальний ціновий тиск. Про це свідчить подальше пришвидшення базової інфляції (до 10.7% р/р у грудні), зокрема, через стрімке зростання цін на послуги (12.5% р/р у грудні). Така цінова динаміка зумовлювалася збільшенням витрат бізнесу на сировину, матеріали й електроенергію, а також підвищенням зарплат на тлі збереження дефіциту кадрів.

Водночас в останні місяці певною мірою зростання цін стримувалося зміцненням курсу гривні до євро, що має вагоме значення для українського імпорту.

Відновлення економіки триватиме, прогнозує НБУ, хоча й буде обмеженим через наслідки війни.

"Воєнні ризики для України зберігаються на тлі геополітичної напруженості у світі. Водночас є ймовірність того, що зусилля міжнародної спільноти, спрямовані на досягнення домовленостей щодо справедливого та тривалого миру для України реалізуються в близькій перспективі", – сказано в опублікованому на сайті НБУ документі.

Завдяки значній міжнародній підтримці, а також високому рівню адаптивності бізнесу та населення до умов війни економіка України й надалі відновлюється. 

Однак, за оцінками НБУ, у 2024 році реальний ВВП України зріс на 3.4%, що менше за жовтневий прогноз НБУ. Темпи економічного зростання сповільнилися й порівняно з 2023 роком. Це пояснюється не лише гіршими врожаями та дещо слабшим, ніж очікувалося, зовнішнім попитом, а й реалізацією ризиків збільшення інтенсивності бойових дій, посиленням повітряних атак рф та пов’язаним із цим дефіцитом електроенергії.

Збереження високих безпекових ризиків також стримувало повернення мігрантів та зумовлювало збереження значного дефіциту робочої сили.

Ураховуючи безпекові ризики та складну ситуацію на ринку праці, НБУ знизив прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік – до 3.6%. Водночас базовий сценарій прогнозу НБУ, як і раніше, передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування. Так, у 2026–2027 роках очікується помірне пришвидшення економічного зростання – до близько 4%. З одного боку, наслідки війни, що позначилися на дефіциті робочої сили та нестачі виробничого капіталу, і надалі обмежуватимуть економіку. З іншого, – відновленню сприятимуть інвестиції в енергетичні та виробничі потужності, збереження доволі м’якої фіскальної політики та зростання приватного споживання на тлі збільшення доходів населення.

Міжнародна підтримка буде достатньою для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання стійкої ситуації на валютному ринку.

У 2024 році Україна отримала близько 42 млрд дол. США від міжнародних партнерів у формі кредитів і грантів. Завдяки цим коштам уряд зміг профінансувати значний дефіцит бюджету (близько 24% ВВП без урахування грантів у доходах), а НБУ – підтримувати стійкість валютного ринку та наростити міжнародні резерви до рекордного максимуму (43.8 млрд дол. США наприкінці 2024 року).

Очікується, що у 2025 році Україна отримає 38.4 млрд дол. США зовнішнього фінансування. Ураховуючи заходи уряду з нарощування власних надходжень і залучення на внутрішньому борговому ринку, цих коштів має вистачити для повного покриття запланованого дефіциту бюджету на цей рік (близько 19% ВВП без урахування грантів у доходах) без звернення до емісійних джерел. Зі свого боку НБУ зможе компенсувати структурний дефіцит валюти в приватному секторі та згладжувати надмірні курсові коливання. Це дасть змогу підтримувати стійкість валютного ринку, що сприятиме досягненню інфляційної цілі 5% на горизонті політики, говориться у документі НБУ.

Для підтримання стійкості валютного ринку, збереження контрольованості очікувань та поступового приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики НБУ підвищив облікову ставку до 14.5%.

Оновлений макропрогноз НБУ передбачає також подальше підвищення облікової ставки для стримування інфляції. НБУ, ймовірно, посилюватиме процентну політику на найближчих засіданнях Правління з питань монетарної політики в разі збереження ознак стійкості інфляційного тиску та загрози розбалансування інфляційних очікувань.

Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. Російська агресія зумовлює ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрати людей, територій і виробництв. Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру й тривалості бойових дій.

Основні ризики, спричинені російською агресією, як вже вказувало ZN,UA,  залишаються незмінними:

- виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності;

- можливе додаткове підвищення податків, що, залежно від параметрів, може посилювати ціновий тиск;

- подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції;

- поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

Зберігаються також ризики зниження ритмічності міжнародної допомоги та менш сприятливих, ніж очікується зараз, зовнішньоекономічних тенденцій, зокрема, через більшу геополітичну поляризацію країн і відповідну фрагментацію світової торгівлі.

Повний текст Інфляційного звіту з викладками та інфографікою можна побачити на сайті НБУ за посиланням.

Раніше повідомлялося, що У 2024 році реальні зарплати перевищили рівень до повномасштабного вторгнення в більшості секторів економіки. Про це свідчить аналітика Нацбанку, яка посилається на тенденції та оцінки Держстату.  Очікується, що зайнятість та зарплати зростатимуть й надалі, однак нижчими темпами - до 3-4% у 2025–2027 роках.

 Офіційне безробіття зменшиться до близько 10–11% у 2025-2027 роках, однак залишатиметься вищим, ніж до повномасштабного вторгнення через кваліфікаційні та регіональні диспропорції на ринку праці.