Бавовна у Сталінграді. Українські дрони «привітали» Росію з визначною датою

У ніч на 3 лютого українські дрони атакували Астраханський газопереробний завод, а також нафтопереробний – у Волгограді. «Главком» традиційно розповідає про те, чим прикметні уражені об’єкти. Але для початку – маленька історична ремарка.

Два роки тому, 2 лютого 2023 року, коли у Росії відзначали 80-річчя Сталінградської битви, Путін використав цю дату як привід наговорити чергової пропагандистської маячні.

«Главком» проаналізував тодішній спіч російського диктатора і виділили головний акцент: Путін традиційно погрожував західній коаліції і натякав на ядерні удари – як помсту, зокрема, за танки Leopard, на яких буцімто намальовані «нацистські хрести». Хоча насправді на початку 2023-го надання нам деяких видів озброєння лише тільки обговорювалося, а власних розробок бракувало й поготів.

Нині ж Україна впевнено завдає удари безпілотниками по російських об’єктах, а символічний «наступ» на Волгоград – Сталінград росіяни можуть розцінювати як «вітання» тепер вже з 82-ю річницею битви часів Другої світової. Хоча насправді об’єкт у Волгограді цікавий не своїм символізмом, а саме практичним призначенням. Далі про це – детальніше.

Волгоградський НПЗ

Об’єкт: повна назва – НПЗ «Лукойл-Волгограднафтопереробка». Один з найбільших у Росії – власне, шостий за обсягом виробництва після таких гігантів, як Омський, Рязанський, Ярославський та інші. Потужність переробки – 14,5 млн тонн нафти на рік, що становить 6% від усієї переробки у РФ.

Чим важливий? «Це один із ключових енергетичних об'єктів РФ, що забезпечує виробництво бензину, дизельного пального і не тільки. Завод впливає на військово-промисловий комплекс Росії, оскільки паливно-енергетичний сектор є основним джерелом фінансування оборонної сфери», – пояснює керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони України Андрій Коваленко.

Відстань: Волгоградський НФЗ ближчий до України, ніж до Москви. Відстань до цього об’єкта від нашого кордону становить лише 300 км, тоді як до Москви – 500. «Дотягнутися» до Волгограда для наших дронів не є проблемою. БпЛА України сягають навіть Нижнього Новгорода, котрий у 800 км від найближчої точки на неокупованій території.

Деталі операції: У ніч на 3 лютого Волгоград (населення становить майже мільйон осіб) був атакований дронами, у місті пролунало близько 50 (!) вибухів, сталося займання на НПЗ. Місцеві повідомляли також про перебої з електропостачанням.

За словами губернатора регіону Андрія Бочарова, «локальні загоряння» на території НПЗ було «оперативно локалізовано». Постраждалих внаслідок атаки немає. «Також спостерігалися короткочасні перепади напруги в електромережі. Електропостачання міста Волгограда та прилеглих муніципальних утворень здійснюється у повному обсязі», – написав Бочаров.

Наслідки: відомо про те, що на площі 300 кв. м горіли нафтопродукти, попередньо загиблих та постраждалих немає. Також, за даними джерел «Главкома» в СБУ, на Волгоградському заводі удари дронів зупинили факельне господарство (особлива лінія спалювання надлишкового газу – «Главком»), установки первинної переробки №2 та №3.

Астраханський газопереробний завод

Не лишився сьогодні без уваги і Астраханський газопереробний завод.

Об’єкт: Астраханський газопереробний завод є одним із найбільших газохімічних комплексів у Росії, розташованим на Астраханському газоконденсатному родовищі. Завод переробляє природний газ та газовий конденсат. У 2022 році підприємство переробило 10 млрд м³ природного газу та 3,418 млн тонн газового конденсату.

Чим важливий? Як підкреслює Служба безпеки України, Астраханський ГПЗ є одним із ключових енергетичних об'єктів РФ. Завод виробляє також автомобільний бензин, дизельне паливо, газові конденсати та сірку різних видів. Його продукція використовується і для військових потреб зокрема.

Відстань: завод розташований на відстані 635 км від східного кордону України, що також робить його вразливим для наших ударних безпілотників. До речі, для цього об’єкта удар українських дронів «дебютний». До того вони атакували полігон в Астраханській області – це було у липні 2024-го.

Деталі операції: ближче до середини дня 3 лютого Генштаб ЗСУ підтвердив удар по Астраханському газопереробному заводу. Раніше це зробив губернатор Астраханської області Ігор Бабушкін, який написав про удар своєму ТГ-каналі та зазначив, що на заводі сталася сталася пожежа – через падіння одного з безпілотників.

«Сьогодні вночі ЗСУ здійснили спробу атаки безпілотниками на об’єкти, розташовані на території регіону, зокрема на об’єкти енергетичної інфраструктури. Засоби РЕБ і ППО спрацювали у штатному режимі. Внаслідок падіння одного з БПЛА сталося займання. Постраждалих нема», – запевняє Бабушкін.

Російські ТГ-канали Baza та Mash також написали про пожежу і евакуацію робітників заводу. Про це повідомив і Андрій Коваленко.

Наслідки: робота підприємства зупинена, працівники наразі залишили його територію. Певний час АГПЗ залишатиметься заблокованим. «Це вже п‘ята з початку року успішна спецоперація СБУ по ураженню НПЗ та інших російських підприємств, які працюють на ВПК та виробляють пальне для армії РФ. Дронова санкційна політика доводить свою ефективність», – іронізує джерело «Главкома» в СБУ. 

Насамкінець

Як пише у своєму ТГ-каналі російський експерт з енергетики Кирило Родіонов, рентабельність енергосектору Росії за 2024 рік впала, виробництво бензину та дизеля в скоротилося, а ціни на пальне зросли. Компанії, які займаються виробництвом бензину та дизеля, стали менше заробляти – тепер їм доводиться витрачатися на відновлення пошкодженої інфраструктури, а зробити це складно з урахуванням санкцій. Терміни позапланових ремонтів стають непередбачуваними, що тягне за собою скорочення випуску нафтопродуктів, наголошує Родіонов.

Це підтверджують і дані агентства Reuters: атаки дронів і санкції призвели до простою потужностей підприємств енергетики, що знизило виробництво на 12% від їхнього загального обсягу в Росії. Мінімум сім російських нафтопереробних заводів  зупинили роботу через атаки українських безпілотників, зазначає агентство із посиланням на власні розрахунки.

Отож, «дронова санкційна політика» справді є ефективною. А тому має бути продовжена.

Наталія Лебідь, «Главком»