До чого призведуть напади на ТЦК: слідами вибухів в Рівному і Павлограді та убивстві в Пирятині

Територіальні центри комплектування знову у всіх на слуху. Але якщо раніше вони мусувалися як порушники прав людини під час мобілізації, то тепер виступають в ролі постраждалих. Два підриви з жертвами, одне цинічне вбивство…

Соцмережі повняться постами та коментарями, жахає, що знаходяться навіть потішені такою «народною помстою за бусифікацію». Втім, більшість думок є конструктивними і нагадують про те, що війна – це не тільки лінія зіткнення, ворожі «шахеди» та балістичні ракети. Вона може проявитися в будь-який момент, в будь-якому місці, в будь-який небезпечний для нашої країни спосіб.

Які проблеми та ризики оголили ці три надзвичайні події, які вони можуть мати наслідки, які оцінки отримують від експертів і не тільки експертів - в огляді журналіста Коротко про.

Збіг обставин чи ланки одного ланцюга

Вибух у Центрі комплектування міста Рівного пролунав після четвертої години вечора 1 лютого. Відомо про одного загиблого та шістьох постраждалих, один із яких перебуває у важкому стані. Обставини події і характер вибухового пристрою поки не розголошуються. В мережі пишуть, що може йтися про саморобну бомбу, яку хтось проніс у будівлю ТЦК.

За схожим сценарієм відбувся вибух у Павлограді (Дніпропетровська область) 2 лютого. Пристрій було активовано біля будинку ТЦК, поранений військовослужбовець. НП також сталася увечері, є свідки, які бачили, як від паркану терцентру відбіг чоловік і сів у автомобіль.

Цим двом подіям передувала драма у Полтавській області - житель Лубен на автозаправній станції в Пирятині вистрелив у працівника ТЦК та СП, який супроводжував групу мобілізованих. За версією слідства, це він зробив на прохання полтавчанина, який хотів втекти дорогою до призовного пункту. Задум удався ціною життя військовослужбовця, зловмисників затримали через дві години. 

Якщо два вибухи однозначно пов’язані між собою умислами на теракт, то вбивство службовця ТЦК та СП дехто намагається пояснити «сімейними обставинами» - стрілець був родичем, ніби навіть братом мобілізованого і хотів врятувати його від війни. Тим не менш, висловлюється думка, що всі три події є ланками одного ланцюга, у який вже вплетені палії автомобілів військових. Російські спецслужби просто розширюють свої цілі.

«Дотримуюсь нетрадиційної, а можливо й непопулярної думки про те, що вбивство співробітника ТЦК у Пирятині та вибух у ТЦК у Рівному (особливо у Рівному!!!) - це початок системної кампанії ворога по підриву процесу мобілізації. На кшталт тієї, що не так давно була пов'язана з підпалом військових автівок, на які все важче й важче збирати гроші», - пише військовий оглядач Денис Попович.

За що дорікають ТЦК?

Щодо російських планів і російських спецслужб, то все очевидно: ворог намагається зобразити «народний гнів» проти мобілізації всередині України, а безпринципних і ласих до грошей виконавців можна знайти завжди і всюди. Однак чимало коментаторів терактів схильні перекласти частину провини на ТЦК та СП через їх специфічні методи роботи із військовозобов’язаними.

Найбільше соцмережі збурив пост Мар’яни Безуглої. Нардепка написала такий пост в телеграмі, що його перепостив навіть російський пропагандист Соловйов. «Вбивство військового із ТЦК - це наслідок роботи ТЦК. Люди не вірять військовим штабам, не знають свого шляху, але знають знайомого, який відкупився. Це породжує крайнощі».

Однак і окрім Безуглої є люди, які не цураються критики співробітників ТЦК та СП:

«В принципі, сталося те, що неминуче рано чи пізно мало статися в абсолютно непродуманій, вкрай корупційній системі примусової мобілізації, коли під ту примусову мобілізацію потрапляли лише ті, хто не хотів чи не міг відкупитися через ТЦК, ВЛК, МСЕК чи установи, які надають бронювання.

Поступово для українців ворог на фронті, який десь далеко на сході, своєю значимістю і небезпекою у сприйнятті "бусифікованих" та їхніх родичів і близьких поступився "ТЦКашникам", які безпосередньо проводять тут часто брутальну насильну русифікацію», - пише адвокат Іван Макар, колишній боєць «Айдару».
 
«…Ніхто б не наважився стріляти або підривати тецекашників, якби не ця всезагальна атмосфера ненависті та презирства до них, яка в останні рік-півтора стала просто панівною у суспільстві. І тут не треба розказувати дурню про ухилянтів, про патріотизм та про те, що інакше всім доведеться воювати на боці рашки. Тому що саме ось такими хамськими діями влада і вбила в людях патріотизм. Тому що жодної практичної потреби так по-скотськи ставитися до потенційних захисників не було і нема; бусифікацію - скажемо відверто, придумали не для того, щоб прискорити мобілізацію. Її придумали для того, щоб владу боялися!» - вважає політолог, журналіст, депутат Бориспільської районної ради Володимир Сонюк.

Чому виправдовують ТЦК?

Але не менше, ніж критиків, є й коментатори, які вважають, що терцентри комплектування самі опинилися в залежному становищі. Від вимог, від рознарядки, від той ролі, у якій їх зараз бачить суспільство. Ось на що зауважує колумніст, інвестиційний банкір Сергій Фурса, коментуючи вбивство на Полтавщині:

«..Росіяни тріумфують і тому, що це сталось, і тому, що вони зробили все, щоб це сталося, і тому, що багато українців готові радіти чи співчувати вбивці. Вбивці українського солдата… Чому це стало можливо? Бо, по-перше, російська пропаганда і корисні ідіоти з України навʼязали образ поганих працівників ТЦК, ворогів простих українців. Просто тому, що ТЦК виконує закон, намагаючись врятувати мобілізацію, іспит на яку провалило українське суспільство. Яке не тільки толерує ухилення від мобілізації, але, схоже, сприймає вже його як геройство.

Росіяни змогли побудувати конструкт «свій - чужий» не по лінії російські окупаційні війська проти українського народу, а українська армія проти українського народу.

Було багато випадків, коли небайдужі громадяни «відбивали» своїх від чужих. І суспільство це толерувало. Держава це пробачала, хоча треба було відразу жорстко карати… І так, природно боятись мобілізації. Людина така істота. Тому легко зрозуміти, коли люди порушують закон, ховаються, уникають зустрічі з ТЦК. І якщо вони попадаються, то швидка мобілізація є платою за ці порушення. І методи, застосовані ТЦК, не від доброго життя. А скоріш від слабкої інституційної спроможності держави».
 
Про відповідальність держави нагадує також керівник дослідницько-аналітичної групи InfoLight_UA Юрій Гончаренко: «Травень 2024 року, запровадження Резерв+ стало справжньою катастрофою, найбільш фатальною помилкою влади. Саме тоді почала формуватися паралельна реальність з тих, хто в цілому був готовий йти служити, проте йому не дали оновити дані, або після оновлення даних через Резерв+ чомусь забрали з вулиці, не давши навіть 24 годин зібрати речі. А з липня 2024 року ще й штрафувати почали за те, що ТЦК були фізично не спроможні охопити всіх військовозобов’язаних.

До речі, саме тоді мені стало найбільш шкода саме працівників ТЦК, бо я бачив, як на них скерована ненависть через помилки Міноборони та в цілому держави. І саме тоді на них почали каналізувати ненависть і російська агентура, і українська влада, уникаючи відповідальності за неспроможність, і журналісти, і антикорупціонери на гроші USAID, і самі військовозобов'язані…»

Військовий оглядач Денис Попович перекладає частину відповідальності на блогерів та ЗМІ, які керуються тим, що до негативних новин у суспільства є більший інтерес, ніж до позитивних: «...Чи треба висвітлювати беззаконня? Так, безумовно, треба! Причому на всіх можливих майданчиках. Інакше нам його ніколи не подолати. Тільки після цього треба робити висновки, а їх робить тільки ворог, який чудово цим користується за принципом айкідо. ТЦК - це частина ЗСУ.

Без ЗСУ неможливе існування держави, без мобілізації неможливо вести війну. А ресурс для мобілізації - це суспільство. А суспільство ховається, не хоче контактувати з ТЦК через випадки беззаконня, яких меншість, але які постійно повторюються, тому що з них ніхто не робить висновків. Та і жити людям хочеться. На війні можна загинути. А ті, хто вже на фронті - ті теж хочуть жити, принаймні хоч отримати право на заміну та відпочинок».

Одну з проблем підполковник ЗСУ Сергій Місюра бачить в тому, що у свідомості людей і навіть самих військових ЗСУ розмежоване з ТЦК. «Мало хто знає, що це не просто ТЦК, а ТЦК та СП - Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Підтримки - військовослужбовців, бінго! Я не знаю хто першим почав, але відмежувались і самі військові ЗСУ, і засоби масової інформації. Логіка є - щоб весь негатив залишився на ТЦК, щоб авторитет ЗСУ не чіпати. Багато військових на авто, на форму, на рюкзаки - чіпляли написи "Не ТЦК", щоб показати, що вони інші. Справжні військові», - пише ведучий “Армія ТБ”.

Чи дозволять додаткову силу

На події в Рівному, Павлограді та Пирятині відреагувало вище військове керівництво країни. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський назвав насильство щодо військових неприпустимим.

«Розраховуємо на повне і всебічне розслідування цих злочинів. Винні мають понести заслужене покарання. Збройні Сили України роблять все можливе, щоб захистити нашу державу і український народ. В умовах повномасштабної війни це неможливо без заходів мобілізації», - стверджує генерал.

«Немає жодних виправдань вбивству військовослужбовця і нападу на ТЦК. Блискавична і жорстка реакція влади – єдина можлива в ситуації свавілля проти військових… Без справедливого покарання вбивць, зловтішників і зрадників ми отримаємо ще більше вбитих в тилу побратимів. В інших містах, в інших кварталах, на заправках, у супермаркетах, у під’їздах, на вулицях, які ми називаємо іменами Героїв», - відреагував на злочини командувач Сухопутних військ Михайло Драпатий.

У відповідь соцмережами поповзли чутки, що влада хоче надати військовим додаткові повноваження у застосуванні фізичної сили і зброї проти цивільних. Хтось підтримує таку ідею, хтось - ні.

Де шукати вихід

Про недоліки мобілізації, про реформу ТЦК та СП в Україні говорять десь із середини 2022 року. Але ідеальної формули, щоб і армія постійно поповнювалася, і примусу до військовозобов’язаних не було, не знайдено і досі. «Не повинні "ТЦКашники" бусифікувати військовозобов'язаних - це незаконно і негідно військових. Кому потрібні такі «захисники», яких спіймали і насильно відправили на війну?» – задається питанням офіцер ЗСУ, експерт з радіорозвідки Юрій Касьянов. І пропонує таку модель справедливої мобілізації:

«На обліку повинні стояти всі без винятку військовозобов'язані, з 20 (щонайменше) до 55 (щонайбільше) років. Включно з тими, хто перебуває за кордоном. Повістки мають надсилатися методом жеребкування - як це чесно зробити, можуть розповісти у США, де лотерейна система мобілізації давно працює. Ніяких довідок про непридатність, ніякої броні, ніякого «економічного бронювання». Прийшла повістка - ось тепер, будь ласка, йди на ВЛК, доводь, якщо хочеш, що ти хворий, або в тебе троє дітей, або ти можеш розраховувати на бронь...

Кінцеве рішення про мобілізацію військовозобов'язаного має ухвалювати незалежна комісія або суд, якщо є спірні питання, а не особисто воєнком (голова ТЦК). Тобто, якщо вважає громадянин, що його незаконно мобілізують - звертається до комісії, яка в короткий термін (до 3 діб) ухвалює рішення. Якщо голова ТЦК вважає, що громадянин «відмазується» - тоді він так само звертається до комісії або до суду.

І останній етап - "військова прийомка": якщо представники військових частин не беруть у ТЦК кульгавий, хворий, алко- і наркозалежний контингент, тоді це вже велика проблема голови ТЦК. Тоді ніхто нікого не пакує, не вивозить «на ДВРЗ» (відоме місце в Києві), не відбирає телефони, не утримує в ТЦК. Нічого такого.

Якщо громадянин ховається, не приходить за повісткою, ухиляється від мобілізації, тоді він автоматично заочно отримує термін ув'язнення, скажімо, на 5 років, позбавляється прав обіймати державні посади, голосувати і виставляти свою кандидатуру на виборах. І обов'язково до кінця війни відбуває ув'язнення на лінії фронту - у тюремних будівельних батальйонах, які займаються створенням фортифікацій на найнебезпечніших ділянках.

І найголовніше - ловити і пакувати таких дезертирів повинні правоохоронні органи, а не військовослужбовці ТЦК. Ось тоді все стане на свої місця - у військах поменшає безпорадних людей похилого віку і непотрібних (і навіть небезпечних) аватарів, військовослужбовці ТЦК нікого не ловитимуть і не пакуватимуть, а ухилянти однаково вирушать на передок - копати окопи».

Нагадаємо, що незабаром влада має представити концепцію мобілізації 18-річних, яка передбачає добру волю у відправці до війська в обмін на ряд фінансових та соціальних стимулів.