Економічна стійкість Росії стає крихкою: чи припинить Путін через це війну

Російський фонд капіталу виснажується після трьох років війни – і починають з’являтися ознаки крихкості.

Президент Росії Володимир Путін нервує, він дедалі більше стурбований станом економіки після майже трьох років війни в Україні. Російська економіка повільно помирає, але це не чинить той тиск, який потрібен, щоб змусити Путіна відійти від своєї глибокої прихильності до цієї війни.

Про це йдеться у статті The Telegraph.

У Росії вартість запозичень зросла до жахливих рівнів, оскільки відсоткові ставки у 21% створюють тиск на компанії. Напруга така, що Путін лаяв чиновників за посуху у приватних інвестиціях.

Керівник компанії "Роснефть" Ігор Сєчін та алюмінієвий магнат-мільярдер Олег Дерипаска – одні з тих, хто публічно критикував високі процентні ставки. Дерипаска 2023 року попереджав, що Росія може незабаром залишитися без грошей. Інші російські високопосадовці також починають ставити собі те саме запитання.

Фонд капіталу країни виснажується. Ліквідна частина активів зараз скоротилася до 38 млрд дол. із приблизно 100 млрд дол. на початку 2022 року.

Як зазначається у статті, хоча економічна стійкість Росії здивувала багатьох, починають з’являтися ознаки крихкості.

Так, ціни в Росії зростають на 9,5% на рік. Фактори, що підвищують ціни сьогодні, є набагато проблематичнішими, ніж на початку повномасштабної війни.

Поєднання величезних витрат на війну – а це понад 6% економіки – та гострої нестачі робочої сили свідчить про те, що буде важко вичавити інфляцію з системи.

Російський Центробанк перебуває під тиском, щоб уповільнити свою агресивну кампанію підвищення процентних ставок, і три слова Путіна у грудні, здавалося, змогли зробити свою справу. Керівниця Центробанку Ельвіра Набіулліна призупинила витрати на запозичення наступного дня після того, як президент закликав ухвалити "рішення про збалансовану ставку". Аналітики очікували, що Центробанк підвищить ставки до 23%.

Росія страждає від "повільної смерті"

Старший економіст Київської школи економіки Бенджамін Хільгеншток вважає, що Росія страждає від "повільної смерті". Хоча він не вірить, що країна ризикує залишитися без грошей, політики дедалі частіше вдаються до того, що експерт описує як "неортодоксальні" заходи задля збереження економіки на плаву.

Наприкінці 2024 року вартість російського "Фонду чорного дня", відомого також як Фонд національного добробуту, становила 117 млрд дол., або 6,6% ВВП. Однак ліквідна частина скоротилася до 38 млрд дол. після того, як значна частина була використана для фінансування повсякденних витрат.

За даними Київської школи економіки, ліквідні активи Фонду, які зберігаються в основному в китайських юанях і золоті, впали на 60% від початку війни. Виходячи з останніх тенденцій, активи можуть закінчитися протягом двох-трьох років.

Решта фонду – це акції "Сбербанку" та неліквідні активи на 40 млрдл дол., які не можна легко продати.

Хільгеншток акцентує, що поки Росія контролює власну валюту, у Путіна буде достатньо грошей для продовження розпалювання війни, навіть якщо це буде далеко не безкоштовним.

"Зрештою, війна оплачується рублями, тому Путін не може залишитися без грошей. Це просто означає, що що далі ми просуваємося, то болісніше буде фінансувати війну. Але це не означає, що це неможливо", – пояснив економіст.

Він додав, що президентові Росії потрібно буде почати випускати більше внутрішніх боргових зобов’язань.

"Здається, немає великого апетиту купувати їх, навіть за відносно високими відсотковими ставками, але ми говоримо про країну з банківською системою, яка переважно належить державі, тож ви можете фактично змусити ваші банки купити це", – розповів Хільгеншток.

Наприкінці 2024 року Центробанк РФ полегшив кредиторам отримання додаткової ліквідності, яку теоретично можна було б використати для купівлі додаткових внутрішніх облігацій. Водночас дедалі більше кредитів в економіці пропонуються за субсидованими відсотковими ставками, що загрожує погіршити проблему інфляції в Росії.

"Зрештою, ви можете надрукувати гроші на війну, якщо захочете, чи не так? Але це дуже погана ідея", – зауважив Хільгеншток.

"У нас зростає інфляція, і Центральний банк має вирішити це шляхом підвищення процентних ставок. Але якщо багато позик в економіці надаються за субсидованими ставками, то ви зламали трансмісійний механізм монетарної політики, і ваші вищі процентні ставки неефективно борються з інфляцією", – пояснив експперт.

У Росії високий ризик банківської кризи

Навіть Центробанк забив тривогу, хоча й у більш дипломатичний спосіб. Його останнє рішення щодо процентної ставки попереджає, що "баланс інфляційних ризиків все ще значно схилений у бік підвищення".

Інші відвертіші.

"Російська економіка стоїть перед загрозою масштабного сплеску корпоративних банкрутств", – вважають дослідники Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування, який консультує уряд.

Вони додали, що до кінця 2024 року кожна п’ята компанія мала виплати відсотків на "ризиковому" рівні у дві третини скоригованого прибутку.

Capital Economics вважає, що Росія зараз "зазнає високого ризику банківської кризи".

"Безумовно, є причини для занепокоєння. Банківське кредитування зростає на рівні 20% на рік, незважаючи на дуже високі процентні ставки, особливо в сегменті корпоративних кредитів. Якість позик погіршилася, з високою часткою незабезпечених позик фізичним особам із низькою спроможністю обслуговувати борг", – розповів Ліам Піч з економічного консалтингу.

Він послався на дані Центробанку, сказавши, що 25% непогашених корпоративних позик мають термін погашення один рік або менше. Понад половина нових наданих банками корпоративних позик, мають ставку, що плаває, – це робить їх такими, що перебувають від ризиком високих і зростальних процентних ставок.

Однак інші вважають, що шарада може тривати роками.

На думку економістки з Oxford Economics Тетяни Орлової, інвестиційний фонд продовжуватиме фінансувати військові зусилля Путіна в найближчому майбутньому:

"Три роки тому, коли почалася війна, люди казали: "О, вони дуже швидко витрачають весь фонд і тоді в основному це буде кінець". Але є більша фіскальна стійкість, ніж люди очікували раніше".

Банки отримують підтримку від притоку депозитів.

"Минулого року я їздила до Росії чотири рази, і всі, з ким я розмовляю в Москві, запитують: "Куди мені покласти свої заощадження, щоб максимізувати свою відсоткову ставку?" – зауважила Орлова.

Однак вона досі вважає, що 2025 року Росія прямує до рецесії.

"Монетарна політика є дуже жорсткою, і фіскальна політика також буде жорсткою, і це фактично пригнічує зростання", – вказала економістка.

Хільгеншток вважає, що зміни адміністрації в США буде недостатньо, щоб закінчити війну в Україні самостійно. Він каже, що потрібні жорсткіші санкції, щоб змусити Росію задуматися.

Зараз РФ є найбільшим постачальником нафти до Китю, а Індія також розкуповує барелі зі знижкою, щоб частково компенсувати дефіцит постачань на Захід.

"Якщо ви фактично заберете частину російської нафти з ринку [замість того, щоб дозволити її продавати зі знижкою], то я думаю, що Росія дуже швидко опиниться в ситуації, коли макростабільність буде фундаментально підірвана. Але поки що ми живемо не в цьому світі. Світ, у якому ми зараз живемо, – це світ повільної смерті російської економіки. Але це ні в якому разі не чинить тиск, який вам потрібен, щоб змусити Путіна відійти від своєї глибокої прихильності до цієї війни", – пояснив економіст.

У результаті британські та європейські чиновники вважають, що підтримка України з боку Заходу має бути непохитною.

Одне джерело у європейській безпеці каже: "Одна з речей, які мене найбільше засмучують в Україні, і те, що ми не повністю готові, як ми повинні бути, це те, що я бачу, що через два-три роки Путін матиме великі проблеми, якщо ми стримаємо нерви".

До слова, журналіст Віталій Портников звернув увагу, що через санкції США, запроваджені в останні дні правління адміністрації президента Джо Байдена, Росія втрачає ринок збуту нафти в Китаї та Індії, а разом з тим – можливість для ведення агресивної війни.