Маск "закрывает" USAID, жесткий разгон протестов в Тбилиси, новый Кабмин Бельгии: новости дня

Сполучені Штати готують переговори щодо війни в Україні, а президент Польщі переймається можливим зростанням міжнародної злочинності після завершення війни.

У Києві відповіли Дуді: українські воїни не загроза, а – гарант безпеки Європи.

Трамп відтермінував запровадження тарифів на імпорт товарів з Мексики.

ЗМІ пишуть, що новий американський президент може ввести 10%-і тарифи на товари з ЄС.

Європа обіцяє відповідь.

Латвія передала українським Силам оборони сотню FPV-дронів, а у Литві почали новий збір на дрони і антидронні засоби для України.

Більше важливого і цікавого за понеділок, 3 лютого, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Підготовка до переговорів.

Президент США Дональд Трамп заявив, що переговори з Україною та Росією щодо завершення війни проходять "досить добре".

"Ми маємо справу з Україною і Росією… У нас заплановані зустрічі і переговори з різними сторонами, в тому числі з Україною і Росією.

І я думаю, що ці дискусії проходять досить добре", – сказав він пізно ввечері 2 лютого, не уточнюючи деталей.

За кілька годин до цього Кіт Келлог, якого Трамп сьогодні офіційно призначив спецпредставником з питань України та Росії, попередив, що обидві сторони повинні будуть піти на поступки, якщо вони сподіваються домовитися про врегулювання війни.

Як зазначив Келлог, президент України Володимир Зеленський "вже дав зрозуміти, що пом'якшить свою позицію щодо землі".

"І (лідеру Росії Владіміру) Путіну також доведеться пом'якшити свої позиції", – сказав представник Трампа.

В Офісі президента України заявили, що українська сторона зараз узгоджує графік зустрічей з адміністрацією американського президента Дональда Трампа.

Президент Польщі Анджей Дуда побоюється зростання міжнародної злочинності після завершення війни.

У Міністерстві закордонних справ України нагадали, що українські воїни – не загроза, а гарант безпеки Європи.

"Тарифна війна" Трампа.

Президент США Дональд Трамп попередив американців, що вони можуть зіткнутися з економічним "болем" через торгові тарифи проти трьох найбільших торговельних партнерів Сполучених Штатів – Мексики, Канади і Китаю.

Президент США Дональд Трамп провів першу телефонну розмову з канадським премʼєр-міністром Джастіном Трюдо після оголошень щодо запровадження тарифів.

Американський президент також анонсував ще одну розмову з ним о 22:00 за Києвом).

Також новий президент Сполучених Штатів після розмови з президенткою Мексики Клаудією Шейнбаум заявив про відтермінування тарифів на мексиканський імпорт на місяць.

За словами Трампа, він відтермінував запровадження тарифів після того, як президентка Мексики погодилася відправити 10 000 солдатів на американо-мексиканський кордон.

Трамп також пригрозив ширшою торговельною війною, яка охопить Європейський Союз і, можливо, Британію.

За даними Telegraph, може йтися про запровадження Сполученими Штатами 10%-вих мит на імпорт з ЄС.

Висока представниця ЄС із закордонних справ і безпекової політики Кая Каллас наголосила, що потенційна "торгова війна" між США та Європою була б на шкоду обом сторонам.

"Звісно, зі свого боку ми також готуємося… У торгових війнах немає переможців.

Якби США і ЄС почали торгову війну, то єдиний, хто зрадів би цьому – це Китай.

Ми дуже взаємопов’язані.

Нам необхідна Америка, а Америці – Європа", – зазначила Кая Каллас.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Європі "доведеться змусити себе поважати", якщо її "атакують" у сфері торгівлі.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також заявив, що ЄС має зберігати самоповагу та відданість своїм інтересам, але й має уникати торгових війн та конфліктів зі Сполученими Штатами.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц наголосив, що ЄС здатний відреагувати на митну політику США.

Водночас він підкреслив, що метою має бути продовження співпраці зі Сполученими Штатами.

Розквіт ультраправих Німеччини?.

Тим часом автосалон Tesla у нідерландській Гаазі розмалювали свастиками.

А ще американський мільярдер підтримує німецьких ультраправих, зокрема, партію "Альтернатива для Німеччини".

Цього тижня в Бундестазі була ухвалена пропозиція опозиційного ХДС/ХСС (є лідером передвиборчих рейтингів) і її лідера Фрідріха Мерца щодо посилення міграційної політики.

Документ, який не має зобов’язуючої сили, ухвалили завдяки голосам ультраправої "Альтернативи для Німеччини".

У неділю близько 80 000 людей вийшли у Берліні на демонстрацію проти співпраці з ультраправою "Альтернативою для Німеччини".

Девіз демонстрації – "Повстання порядних людей – ми є захистом!".

Багато учасників мали при собі плакати і транспаранти.

На них, зокрема, було написано: "Фріц, послухай маму", "5 хвилин до 1933 року", "Ні Мерцу в лютому".

Лідери партії канцлера Олафа Шольца СДПН Ола Ларс Клінгбайль і Саскія Ескен, а також генеральний секретар партії Маттіас Мірш також були на протесті.

Після скандального голосування партії ХДС/ХСС з ультраправою "Альтернативою для Німеччини" партія "Зелених" посилає сигнали лідеру консерваторів Фрідріху Мерцу щодо своєї готовності говорити про формування коаліції після парламентських виборів 23 лютого.

Хоча "Зелені" публічно дистанціюються від Мерца і критикують його за порушення табу щодо співпраці з ультраправими 29 січня, в кулуарах докладаються зусилля, щоб тримати двері відчиненими для майбутньої коаліції.

Лідер німецьких консерваторів Фрідріх Мерц виключає подальшу співпрацю з ультраправими, але обіцяє й надалі дотримуватися жорсткої міграційної політики.

Про поворотний момент передвиборчої кампанії у Німеччині та його наслідки читайте в статті журналістки "Європейської правди" Христини Бондарєвої.

Тим часом, німецькі ультраправі намагаються створити образ "нормальної" і поміркованої партії.

Так, наприклад, співголова "Альтернативи для Німеччини" ("АдН") і кандидатка у канцлери від партії Аліса Вайдель більше не вважає необхідним вихід Німеччини з єврозони.

Лідерка "АдН" пом'якшила позиції своєї партії, викладені в програмі до майбутніх федеральних виборів, що пройдуть 23 лютого.

Раніше Вайдель обіцяла, що у разі її приходу до влади робота газопроводу "Північний потік" буде відновлена.

Лідерка ультраправої "Альтернативи для Німеччини" планує наступного тижня відвідати Будапешт і зустрітися з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном.

Крім того, їх підтримують і в інших країнах.

Так, партія "АдН" отримала 2,3 млн євро від ультраправого з Австрії.

Близький соратник Трампа і американський мільярдер Ілон Маск вважає, що Вайдель була б дуже корисною для Німеччини як канцлерка.

До речі, Маск хоче закрити Агентство з міжнародного розвитку (USAID) і каже, що Трамп погодився.

Держдеп США перебрав контроль над організацією на тлі планів його закрити.

Стало також відомо, що Єврокомісія виділить 3 млн євро на підтримку російських та білоруських журналістів в екзилі.

Трамп хоче Гренландію.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що заяви Дональда Трампа стосовно Гренландії стосуються занепокоєнь США стосовно безпеки в Арктичному регіоні в цілому.

За словами Рютте, своїми заявами стосовно Гренландії Трамп "звернув нашу увагу на той факт, що коли йдеться про Арктику, то на кону – питання геополітичного і стратегічного значення".

"Я б сказав, що йдеться не лише про Гренландію.

Ідеться про Фінляндію, Швецію, Норвегію, Ісландію, Гренландію і, відповідно, Данію, а також Канаду та США", – перелічив генсек Альянсу.

Як відомо, останніми тижнями Трамп знову заговорив про бажання придбати Гренландію, стратегічно важливий і багатий на корисні копалини арктичний острів у складі Данії.

Перші такі заяви лунали від нього ще під час першої президентської каденції.

Державний секретар США Марко Рубіо наполягає, що слова Трампа – не жарт.

Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен 3 лютого перед самітом лідерів ЄС повторила позицію Копенгагена про те, що Гренландія "не продається".

На Гренландії хочуть заборонити іноземні пожертви політичним партіям.

На тлі тривожних заяв Трамп підіймають голови різні "гієни", яким також бракує "величи".

Зазіханнями на території інших країн нещодавно відзначився і ультраправий румунський політик Келін Джорджеску.

Він каже, що говорить про можливість приєднання "румунських земель" у складі України "суто теоретично" і що, на його думку, румунські політики мають на це право.

Джорджеску пояснив, що говорив про поділ України як "абсолютно теоретичну гіпотезу" та назвав політиків, які розкритикували його заяви, "недалекими".

"Ми маємо вчитися з нашого історичного досвіду.

Зараз світ змінюється… У той час, якщо говорити про період Другої світової, ми зробили багато помилок, ми не дуже розуміли, як позиціонувати себе.

І Велика Румунія стала Малою Румунією.

Це реальність", – сказав Джорджеску, додавши, що "добре бути готовими до всього".

Джорджеску залишається найпопулярнішим кандидатом напередодні повторних президентських виборів, що пройдуть у травні.

А ще, як пише Politico, Трамп готується вдруге вивести США з Ради ООН з прав людини.

Різне щодо України і українців.

Латвія передала українським Силам оборони сотню FPV-дронів, а у Литві почали новий збір на дрони і антидронні засоби для України.

Дрон, що залетів з України, порушив повітряний простір Молдови.

МЗС Фінляндії створило окремий розділ на сайті для громадян, які їдуть добровольцями в Україну.

Словаччина призупинила видворення українця, звинуваченого в "підготовці перевороту".

Крім того, у Братиславі побили до смерті українця, МЗС вимагає розслідування.

Суд у Швеції підтвердив рішення арбітражу на користь України за позовом акціонерів "Укрнафти".

Решта новин.

Швеція каже, що пошкодження латвійського кабелю у Балтійському морі не було диверсією, а у Фінляндії зняли заборону на виїзд одного з підозрюваних у справі танкера Eagle S.

Відрив між головними суперниками на виборах президента у Польщі зріс.

У Бельгії через майже 8 місяців після виборів склав присягу новий уряд, а уряд Франції ухвалив бюджет в обхід парламенту, ризикуючи вотумом недовіри.

Туреччина втретє випробувала балістичну ракету "Тайфун".

У Єврокомісії почав роботу новий директорат з розширення та східного сусідства.