Перша торгова війна Трампа 2.0: чому Канаді та Мексиці буде дуже боляче

Отже, Трамп 2.0 розпочав свою першу торговельну війну, спочатку устами своєї прес-секретарки підтвердивши введення з 1-го лютого 25% тарифів на продукцію з Канади та Мексики і 10% тариф на товари з Китаю, а потім опублікувавши відповідний твіт. Треба сказати, що я до останнього не вірив у це. Враховуючи обсяги товарообігу між цими країнами та аналогічні заходи, які з високою ймовірністю будуть вжиті у відповідь, такий крок Трампа буде подібний до пострілу собі в ногу, а то й у важливішу частину тіла. Тому я був схильний вважати, що ці погрози Трампа або не будуть втілені в життя взагалі, або матимуть більш щадний характер. Але відмороженість Трампа не знає меж і до його обіцянок таки треба прислухатися.

Напередодні тарифів у різних джерелах припускалися різні варіанти розвитку подій і аналізувався ефект від їх введення як на економіку Канади, Мексики та Китаю, так і США. Я намагався переглянути найбільш адекватні публікації і пропоную читачам результати своїх пошуків у найбільш наочному вигляді. При аналізі наведених нижче даних потрібно враховувати, що на нафту та електроенергію з Канади тариф становить не 25, а 10%. Також важливо те, що, за словами чиновників з Білого Дому, підписаний указ містить пункт про захист від заходів помсти (retaliation clause), який передбачає наслідки (consequences) для цих країн, якщо вони раптом почнуть вводити аналогічні тарифи на американські товари.

Вплив тарифів на США

Майже половина всього імпорту США — понад 1,3 трильйона доларів — надходить з Канади, Китаю та Мексики. Аналіз Bloomberg Economics показує, що нові тарифи можуть скоротити загальний імпорт США на 15%. Базована у Вашингтоні Tax Foundation оцінює, що хоча тарифи генеруватимуть близько 100 мільярдів доларів на рік додаткових податкових надходжень до федерального бюджету, вони також спричинять значні витрати для економіки в цілому: порушать ланцюжки поставок, збільшать витрати для підприємств, знищать сотні тисяч робочих місць і в кінцевому підсумку призведуть до зростання споживчих цін.

Деякі сектори економіки США постраждають особливо сильно, включаючи автомобільний, енергетичний та продовольчий сектори. Ціни на бензин можуть зрости на 50 центів за галон на Середньому Заході, оскільки Канада та Мексика постачають понад 70% імпорту сирої нафти на НПЗ США. Також під загрозою перебувають автомобілі та інші транспортні засоби, оскільки Сполучені Штати імпортують майже половину своїх автозапчастин від північних та південних сусідів.

25% тариф на Канаду та Мексику збільшить виробничі витрати для автовиробників США, додавши до 3000 доларів до ціни деяких із приблизно 16 мільйонів автомобілів, що продаються в США щороку. Ціни на продукти також зростуть, оскільки Мексика є найбільшим джерелом свіжих продуктів для США, постачаючи понад 60%(!) імпорту овочів до США та майже половину(!) всього імпорту фруктів та горіхів.

Все ж Сполучені Штати менш залежні від торгівлі, ніж багато інших індустріальних економік, включаючи Німеччину, Японію та Сполучене Королівство. Імпорт та експорт становлять лише чверть ВВП США, і Сполучені Штати отримують те, що вони імпортують, із досить широкого кола країн.

Тим не менш, якщо Канада та Мексика введуть (обидві країни вже давно заявили про це) аналогічні тарифи на американські товари, що постачаються в ці країни, то для США це теж буде відчутним ударом. Коли Канада або Мексика вживуть заходів у відповідь, то, швидше за все, найбільше постраждають американські експортери палива, а також автовиробники та інші передові виробники, включаючи фармацевтичні компанії.

Найбільш сильно відповідні мита зачеплять американські штати з розвиненою промисловістю. Мексика купує 70% експорту штату Нью-Мексико, включаючи мільярди доларів в американських напівпровідникових чіпах та електричних компонентах, які пізніше повертаються до Сполучених Штатів у мексиканських автомобілях та побутовій техніці. Техас відправляє понад 20 мільярдів доларів до Мексики у вигляді чіпів, автозапчастин та електрообладнання; загалом експорт штату на південь становить 5 відсотків його ВВП. Тарифи також завдадуть удару по експорту автомобілів та металів з Огайо до Канади на суму 5 мільярдів доларів, а також експорту пиломатеріалів та паперу з Мейна на північ на суму 320 мільйонів доларів.

Експорт США за країнами призначення, 2023 р.

Вплив тарифів на Канаду та Мексику

Залежність Канади та Мексики від торгівлі з іншими країнами значно вища. Мита вдарять по Канаді та Мексиці набагато сильніше, оскільки торгівля становить близько 70%(!!) ВВП обох економік.

Причому Канада та Мексика набагато більше залежать від США, ніж навпаки.

Торгівля товарами, 2023 р.

Понад 80% експорту Мексики, включаючи автомобілі, машини, фрукти, овочі та медичне обладнання, направляється до Штатів, становлячи 15% від загального обсягу імпорту США. Односторонній 25% тариф на ці товари може скоротити ВВП Мексики приблизно на 16%(!!!), згідно з Bloomberg Economics, при цьому основний удар припаде на автомобільну промисловість. Мексика відправляє майже 80% вироблених нею автомобілів тільки до Сполучених Штатів, що становить близько 2,5 мільйонів автомобілів на рік. Мита також поставлять під загрозу енергетичний сектор Мексики; Сполучені Штати отримують приблизно 60% нафтового експорту Мексики, більшу частину якого становить сира нафта, що направляється на нафтопереробні заводи США. Водночас Мексика є основним пунктом призначення для експорту очищеної нафти зі США, яка задовольняє понад 70% внутрішнього попиту. Тарифи США зроблять паливо дорожчим, підвищать ціни на заправках і вплинуть на всю економіку Мексики.

Канада стикається з подібною проблемою. Сполучені Штати купують понад 70% експорту Канади, причому ці товари становлять 14% від загального імпорту США. Через нові тарифи енергетичний сектор Канади зазнає найбільшої шкоди, оскільки експортери відправляють 80% своєї нафти до Штатів.

Вплив тарифів на Китай

Хоча саме Китай оголошений Трампом і верхівкою республіканської партії головним геополітичним суперником США, тим не менш він постраждає від тарифів Трампа найменше. Китай порівняно менше залежить від США і в цілому від торгівлі (див. графік вгорі). За останні два десятиліття країна неухильно знижувала важливість торгівлі для своєї економіки, оскільки Пекін нарощував внутрішнє виробництво і намагався переорієнтувати свої товаропотоки. Сьогодні імпорт та експорт становлять всього близько 37% ВВП Китаю порівняно з понад 60% на початку 2000-х років.

В останні роки торгівля між США та Китаєм знизилася, особливо в секторах, зачеплених попередніми тарифами та експортним контролем, таких як автозапчастини, комп'ютери, меблі та напівпровідники. Натомість Китай збільшив торгівлю з іншими партнерами, включаючи Європейський союз, Мексику та В'єтнам. Частка країни у світовій торгівлі зросла приблизно на 4% з 2016 року, коли президент Трамп вперше вступив на посаду, навіть незважаючи на те, що частка Сполучених Штатів у світовій торгівлі тільки зменшувалася. У сукупності ці фактори пом'якшать шок від додаткових 10% тарифів на китайський експорт до Сполучених Штатів.

Висновки

Схоже, що Трамп діє за принципом «бий своїх, щоб чужі боялися». Оголосивши ворогом Китай, він завдає найсильнішого удару по своєму найближчому союзнику на північноамериканському континенті – Канаді. Для економіки Канади він буде дуже важким, недарма Центральний Банк Канади навіть відмовився давати свій прогноз про вплив тарифів на канадську економіку, заявивши, що він не в змозі прорахувати наслідки. На даний момент у Канаді практично немає уряду, після відставки Трюдо там зараз його партія зайнята пошуками нового прем'єра і їй не до всяких «дурниць», що відволікають від такого захопливого заняття. Тим не менш, їм таки доведеться відволіктися, коли країна, за оцінками, втратить як мінімум півмільйона робочих місць, а її економіка звалиться в рецесію гіршу за 2008 р.

Для Мексики, з її передбачуваним скороченням ВВП на 16%, тарифи Трампа взагалі мають катастрофічний характер. Тут вже простою рецесією не відбудешся, вона загрожує дуже швидко перерости в кризу. Як мексиканський уряд буде виплутуватися з загрозливої ситуації я навіть припустити не беруся, моїх дилетантських пізнань в економіці явно не вистачає, щоб відповісти на це питання.

Хоча асиметрія в залежності США від торгівлі з Мексикою та Канадою значно нижча, тим не менш для Штатів наслідки торговельної війни будуть теж нелегкими. Навіть без урахування відповідних заходів, одне підвищення тарифів на імпортовану продукцію призведе до різкого стрибка цін на багато споживчих товарів у Штатах. Як зазначалося вище, 15% від загального імпорту США припадає на частку Мексики і 14% на Канаду, додавши ще 14% від Китаю, ми отримуємо в сукупності 43% імпорту в США, тобто майже половина всього американського імпорту автоматично значно подорожчає.

Це дуже погано поєднується з найважливішою обіцянкою Трампа знизити інфляцію. Хоча у своїй передвиборчій риториці Трамп величезну увагу приділяв боротьбі з нелегальною імміграцією, але за всіма опитуваннями громадської думки видно, що саме інфляція була першочерговою проблемою, що хвилює американських виборців. І якщо перша справжня торговельна війна Трампа 2.0 затягнеться і призведе до значного сплеску інфляції, то республіканці практично гарантовано втратять свою більшість у Сенаті через 2 роки і «безхмарний» період правління Трампа закінчиться.

Загалом, нудьгувати не доведеться, запасайтеся відром попкорну, простим пакетиком