Трамп "полює" на Гренландію: чи є шанси у Данії та чому Генсек НАТО хвалить США

Президент США Дональд Трамп не полишає своєї ідеї щодо взяття під контроль острова Гренландія, який є автономною територією у складі Данії, і який не виставлений на продаж. Як повідомляли західні ЗМІ, Трамп навіть встиг провести телефонну розмову "в агресивній манері" з данською прем’єркою Метте Фредеріксен.

Трамп "був налаштований на конфронтацію", попри пропозиції Фредеріксен посилити співпрацю Данії та США щодо військових баз і розробки корисних копалин на цій території. Урешті прем'єрка дала зрозуміти: Гренландія не продається, незважаючи на великий інтерес Америки.

Попри твердження Трампа про те, що населення острова "хоче бути з США", самі гренландці в переважній більшості відкидають цю ідею. Результати свіжого опитування свідчать, що 85% жителів острова проти того, щоб Гренландія ставала частиною Сполучених Штатів.

Що відбувається навколо вкритих льодом територій — далі в матеріалі "Телеграфу".

Скандал із Венсом

Цими вихідними свій "внесок" у стрімке погіршення відносин між Копенгагеном та Вашингтоном зробив віцепрезидент США Джей Ді Венс, який назвав Данію поганим союзником, обговорюючи тему Гренландії.

"Я думаю, що це можливо, — сказав Венс, відповідаючи на запитання про те, чи придбають Штати острів. — Це дійсно важливо для нашої національної безпеки. Там є морські шляхи, якими користуються китайці, росіяни… Відверто кажучи, Данія, яка контролює Гренландію, не виконує свою роботу, і не є хорошим союзником".

Така заява зачепила за живе данську прем’єрку Метте Фредеріксен, яка дала зрозуміти, що не дозволить плямувати репутацію своєї країни.

"Ми воювали пліч-о-пліч з американцями багато-багато десятиліть. Ми є одним із найважливіших і найкращих союзників Сполучених Штатів – і тому я не хочу, щоб Данію називали поганим союзником", — сказала Фредеріксен у відповідь. Данія, як відомо, брала участь у війнах в Афганістані та Іраку. І втрачала своїх солдатів у тій же мірі, що й американці.

На чиєму боці НАТО?

Та повернемося до теми Гренландії. Як відомо, Трамп відмовився виключити використання військових або економічних дій для взяття цих земель під контроль Америки. За прогнозами Генерального секретаря НАТО Марка Рютте, наміри президента США не стануть кінцем Північноатлантичного альянсу. Ба більше, Рютте у дечому погодився із риторикою глави Білого дому, однак закликав до єдності всіх сторін.

"Коли йдеться про оборону в Арктиці, Трамп має рацію. Що мені дуже подобається, так це те, що прем'єр-міністерка Данії негайно провела переговори з президентом Трампом. По суті, йшлося про високу нагальність оборони на Півночі. Йдеться не лише про Гренландію, а й про Ісландію, Норвегію, Фінляндію, Швецію і Канаду.

Ми всі повинні працювати разом, щоб захистити ці території. І Трамп має рацію в цьому", — заявив Рютте в інтерв’ю Bild.

Схвальна риторика Рютте, відомого як "заклинач Трампа", ймовірно, направлена на те, щоб зменшити запал республіканця.

Данці шукають союзників

Данія активно готується до значного посилення військової присутності в Арктиці. Йдеться про виділення понад двох мільярдів доларів на придбання трьох нових арктичних військових кораблів, "які забезпечать більш ефективне і гнучке виконання завдань навколо Гренландії", додаткових безпілотників та супутників. На другу половину року данці анонсують ще більше кроків для "посилення стримування" в регіоні.

Поруч із цим прем’єрка Метте Фредеріксен, "глибоко вражена наполяганням Трампа", заручається політичною підтримкою європейських союзників. Недавно прем’єрка зустрілась з іншими лідерами ЄС під час візитів до Берліна, Парижа й Брюсселя, аби обговорити, як найкраще відреагувати на раптові вимоги американського візаві.

"Данці шукають союзницької солідарності та водночас закликають своїх європейських партнерів в Європейському Союзі й НАТО не нагнітати ситуацію і не погіршувати її до того, як стане зрозумілою стратегія пана Трампа, якщо він її сформулював", — описують західні медіа.

У понеділок, 3 лютого, Фредеріксен прибула на ретрит лідерів Євросоюзу в Егмонтському палаці в Брюсселі. За даними "Телеграфу" у порядку денному неформальної зустрічі — європейська оборона на кожному з флангів, включаючи північний. Під час спілкування з пресою данська прем’єрка дипломатично пообіцяла: можна "знайти рішення", що збільшити присутність Америки в Гренландії й тим самим — забезпечити більшу безпеку в Арктиці.

У Бельгії лідери також обговорюють підготовку до можливої "торгівельної війни" адміністрації Трампа проти ЄС. Яка, безумовно, зачепить Данію та може стати інструментом тиску щодо гренландського питання.

Світ вже побачив, з якою легкістю американський президент розпорядився ввести мита на товари з Канади — країни, яка є давнім союзником Америки. Трамп не приховує своїх претензій і до Європейського Союзу, який, за його словами, "жахливо поводився" зі Штатами, не купуючи товари американського виробництва.

Метте Фредеріксен заявила, що Європі доведеться жорстко відповісти, якщо Білий дім запровадить обіцяні мита.

"Я не є прихильницею "торгівельної війни". Насправді я виступаю за протилежне, за те, щоб ми торгували один з одним, тому що саме торгівля створює цінність і процвітання як для наших країн, так і для наших людей.

Але очевидно, що якщо США чинитимуть жорсткий тиск на європейський ринок, ми нічого не зможемо зробити, окрім як жорстко відповісти, на жаль. Коли я кажу "на жаль", це означає, що це торкнеться звичайних людей… Це торкнеться співробітників і компаній у США, Європі, Канаді та інших країнах, залучених до цього", — наводять слова Фредеріксен ЗМІ.

Уряд Гренландії утримується від різких заяв

На ряду з рішучою позицією данської прем’єрки, осторонь конфлікту з США залишається керівництво самого острова.

Прем’єр Гренландії Муте Егеде обмежився закликами усіх сторін до єдності та заявами на кшталт "гренландці не хочуть бути данцями, та вони також не хочуть бути американцями". Співвітчизники вже піддають Егеде критиці та закликають відповісти населенню на запитання про його плани в цій "політичній драмі".

"Минуло три тижні. Все, що він сказав, це те, що ми гренландці й не продаємося. Вже недостатньо закликати до спокою і сподіватися, що криза мине сама собою. Це свідчить про певну невпевненість у тому, чого хоче Наалаккерсуїсут (уряд Гренландії — Ред.), і це викликає занепокоєння", — заявив колишній гренландський посадовець Кай Клейст.

На квітень у Гренландії заплановані вибори парламенту, що доливає оливи до бурхливого вогню.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" пояснював, в чому такий інтерес 47-го президента США до вкритих льодом земель.

По-перше, у Гренландії знаходиться найпівнічніша авіабаза США "Туле". Створена на початку 1950-х років, вона являла собою один з основних елементів оборони Штатів, що прикривав американську територію від можливого удару СРСР через Арктику.

Не втрачає своєї важливості "Туле" і в наші дні. Військове видання The Warzone стверджувало: якщо США хочуть змагатися з Росією в нарощенні сил у регіоні, "Туле", ймовірно, стане ключовим елементом цієї стратегії.

По-друге, острів площею 2,16 млн км² є надзвичайно багатим на природні ресурси, зокрема нафту та рідкісноземельні мінерали, такі як неодим і диспрозій, які найчастіше видобувають у Китаї та Росії. У міру танення льоду внаслідок глобального потепління на острові також відкривається доступ до покладів цинку, міді, заліза, урану.

По-третє, головний суперник США у світі — Китай — давно прагне розширити свій вплив в Арктиці. Пекін, як і Вашингтон, чудово розуміє не лише географічну важливість Гренландії, а і її економічний потенціал.

До слова, окрім планів щодо Гренландії, Дональд Трамп заявляв про наміри повернути під контроль США Панамський канал, який був переданий Панамі за президентства Джиммі Картера. З роками стратегічно важливий водний шлях перетворився на зону впливу Китаю, чиї компанії розгорнули там активну діяльність. У Трампа визначили, що присутність КНР в районі каналу порушує договір, за яким Вашингтон остаточно передав водний шлях 1999 року, і який визначав постійний нейтралітет цієї території.

"Ми збираємося забрати Панамський канал назад, або станеться щось дуже потужне", — заявляв Трамп.

Після зустрічі з американським держсекретарем Марко Рубіо президент Панами Рауль Муліно оголосив про рішення не поновлювати меморандум про співпрацю з китайською інфраструктурною ініціативою "Один пояс, один шлях". Тим самим Панама продемонструвала, що готова йти на умови США.