Ворог у нас один. І він — не в Україні

Оригінал публікації на сайті «Укрінформу» за посиланням 

Повідомлення про вбивство військовослужбовця Полтавського РТЦК, а згодом і про вибух у будівлі ТЦК у Рівному сколихнули Україну. Однак реакція суспільства та обговорення цих трагічних подій висвітило чимало гострих проблем. 

Убивця в Пирятині забрав автомат військового і втік. Зловмисника згодом затримали. У застреленого ним військовослужбовця залишилися дружина, діти, батьки. Вибух у ТЦК Рівного також забрав життя людини, є поранені. Деталі цих трагедій встановлюватиме слідство. Злочини «в тилу» проти людей у погонах особливо тривожать та обурюють.

Ймовірно, ці дві події одного дня співпали випадково. Однак російська пропаганда обов’язково цим скористається. Не можна виключати, що це початок нової спланованої кампанії на кшталт тієї, коли з подачі російських агентів масово підпалювали військові авто. Тема ТЦК нині для росіян є доволі підходящою. Реакції українців у соцмережах цьому підтвердження. Цей буцімто «народний гнів» українців проти власної держави активно розганяється ворогом і шкодить врешті-решт лише самим українцям. Маємо бути свідомими, що ворог у нас один. І він – не в Україні.

Вкрай необхідною в таких ситуаціях є трансляція державницької позиції. Публічне звернення командувача Сухопутних військ Збройних сил України генерал-майора Михайла Драпатого 2 лютого стало таким прикладом.

Генерал-майор Михайло Драпатий, командувач Сухопутних військ ЗСУ

«Вбивства військовослужбовців у тилу — це та «червона лінія», яку не можна перетинати. Ми не маємо права мовчки спостерігати за наростаючою хвилею зневаги до захисників України  — це за межею того, що можна толерувати. Все не стається раптово. Ми вже бачили випадки приниження та агресії щодо наших захисників, але я не бачив гострої реакції суспільства на це. Тепер маємо прямі збройні напади. Так діє ворог. Він працює із нами і поміж нас, поки ми роздивляємося, хто що лайкнув.

Немає жодних виправдань вбивству військовослужбовця і нападу на ТЦК. Блискавична і жорстка реакція влади  — єдина можлива в ситуації свавілля проти військових. Без справедливого покарання вбивць, «зловтішників» і зрадників, ми отримаємо ще більше вбитих у тилу побратимів. В інших містах. В інших кварталах. На заправках, у супермаркетах, у під’їздах, на вулицях, які ми називаємо іменами Героїв», — зазначив командувач.

Військова омбудсменка Ольга Решетилова щодо вбивства військового ТЦК у Пирятині та хвилі коментарів, що ширяться в мережі, заявила:

«Ніщо не може бути виправданням холоднокровного вбивства. Ніщо не може виправдати заклики до переслідувань військовослужбовців, які стоять на захисті власної держави і сумлінно виконують свій обов’язок. Ті коментатори, які підтримують вбивцю (переконана, що в унісон з російськими ботами) – інфантильна і маргінальна частина українського суспільства. Їхня активність у соцмережах створює враження масовості, проте це не так».

Колишній радник міністра внутрішніх справ,  експерт з питань національної безпеки Іван Варченко в ефірі «Еспресо» наголосив:

«В України є ворог, якого треба знищувати, але він точно не всередині нашої країни. Жодних виправдань для подібних убивств немає, особливо якщо людина не хоче воювати або мстить представникам ТЦК. Злочинець має бути покараний. Його виявлено, і його обов'язково буде притягнуто до відповідальності з обтяжуючими обставинами, найімовірніше. Але це не означає, що представники ТЦК можуть зневажати права і свободи громадян. Під час виконання їхніх обов'язків не повинні порушуватися честь і гідність людини».

За словами Варченка, такий злочин у жодному разі не можна виправдовувати, адже це шкодить обороні та боєздатності України. Варченко упевнений, що це не те, що можна терпіти.

Відома громадська діячка та волонтерка Марія Берлінська вважає, що подібні прецеденти треба ліквідовувати якнайшвидше  — щоб ніколи не повторювалося. Її пропозиції доволі радикальні.

«Я не буду роздавати поради нашим спецслужбам і правоохоронцям. Там є висококласні професіонали, офіцери з блискучим досвідом. Вони краще знають, що їм роботи. Тому висловлю тут просто свою думку.

Це  — прецедент, який треба покарати жорстко, невідкладно, хірургічно точно.

Перше  — суд з вимогою максимально жорсткого покарання для вбивць.

Друге  — компенсація і повна соціальна підтримка родині загиблого бійця. Третє, і не менше важливе,  — моніторинг всіх акаунтів, які зловтішаються смерті нашого військового. Ті що за кордоном  — забанити, оголосити підозри і поступово витягувати через Інтерпол, etc. Ті, що в Україні – пріоритетне залучення на обороноздатність країни»,  — зазначає Берлінська.

Публікація Берлінської на Фейсбук-сторінці отримала широкий розголос у мережі. За 20 годин 6 000 переглядів, понад 1 тисяча коментарів та понад 3 200 розповсюджень. Трагедія викликала не менш болюче обговорення. Втім, коментарі виявилися доволі конфронтаційними. Далеко не всі підтримували висловлені пропозиції — і це вчергове свідчення певного розшарування у суспільстві, різних поглядів на методи проведення мобілізації та й взагалі – різне бачення щодо війни. Однак, коментатори сходилися в одному: вбивці мають бути суворо покарані, повинна бути проведена робота аби підстав для подібних злочинів більше не було.

Командування Сухопутних військ ЗСУ на своїй сторінці у Фейсбук написали, що вони не лише рішуче засуджують збройний напад на військовослужбовця Полтавського РТЦК, а й вимагає якнайшвидшого розслідування цього злочину та суворого покарання винних. Також Сухопутні війська передали слова співчуття рідним і близьким загиблого, наголошуючи, що його смерть не залишиться безкарною.

У коментарях під дописами Сухопутних військ і генерала Драпатого дуже багато думок різних людей. Наводимо деякі з них без купюр:

• «Довічне вбивці військового і його спільникам. Щирі співчуття родині загиблого».
• «А можна, коли їх знайдете розстріляти одразу. Не заарештовуйте їх, а розстрілюйте. Щоб іншим обісраним ухилянтам була наука».
• «Занадто у народа прав і дохріна амнезії щодо обов'язків. Занадто обжерся демократії не здатний мислити прошарок суспільства. Занадто багато до них лояльності».
• «Світла пам'ять загиблому військовику!... Сподіваюсь пан командувач зверне увагу на методи роботи таких важливих для ЗС України та держави підрозділів, як ТЦК. Сіючи зневагу та інші нехороші прояви до Людини, як такої, неможливо отримати шану та повагу! ... Нехай з Богом спочиває загиблий Воїн!...»

Абсолютна більшість людей погоджуються, що вбивство військового — не має прощення, як і зневага, до ЗСУ, які вже 3 роки захищають Україну і українців, що її дозволяють собі деякі ухилянти, їх «симпатики і адвокати». Втім, у суспільстві також чути голоси, що, мовляв, якби не «протиправні дії ТЦК», а також млява реакція влади на це то вбивства військового могло б і не бути. Коротше. Все це потребує ретельного, але дуже оперативного розслідування.

Ще реакція

Начальник управління комунікацій Командування Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат прокоментував те, що сталося, таким чином:

«Приниження, загроза життю військовослужбовців ТЦК відбувається уже не перший рік. Згадайте лише гуцула на коні з сокирою, який мало не зарубав військового. Його хоч притягнули?...»

Полковник у відставці, Голова Правління ГО «Обʼєднана організація побратимів по зброї» Юрій Максимів: «Влада несе відповідальність, але насильство – не вихід!! Незважаючи на мою незгоду з діями окремих представників ТЦК, особливо у питаннях, пов’язаних із примусовою мобілізацією, несправедливістю, корупційними проявами та зловживанням владою, я хочу чітко наголосити: будь-яке насильство чи злочинні дії — це неприпустимий шлях для вирішення проблем».

А це  Сергій Фурса, український інвестиційний банкір, публіцист, радіо- і телеведучий: «Росіяни тріумфують і тому, що це сталось, і тому, що вони зробили все, щоб це сталося, і тому, що багато українців готові радіти чи співчувати вбивці. Вбивці українського солдата. І це все результат дуже ефективної російської пропаганди, яку залюбки хавають прості українці. Які цього тижня раділи зупинкам грантової допомоги для України. І вбивству українського солдата. Занадто багато російських наративів під час війни з Росією. Це шлях до поразки. І треба визнати, що програємо в головах, щоб це змінити… І сьогодні Путін тріумфує. Бо вбивати українських солдатів вже почали самі українці. Яких він надихнув. Використав їхні страхи. І глупоту».

Ольга Марійко, АРМІЯINFORM: «Вже сьогодні можна розглядати цей злочин, як продовження російської інформаційної кампанії, спрямованої на зрив заходів комплектування Сил оборони України. Та, навіть більше, це для українського суспільства перенесення акцентів з необхідності посилення відсічі російській збройній агресії — на протистояння військовозобов’язаних громадян з представниками ТЦК, Національної поліції України, іншими особами, визначеними для проведення заходів мобілізації». 

Які висновки нам потрібно зробити з цієї трагедії? Насамперед всі мають зрозуміти, що без єднання, яке було на початку повномасштабного вторгнення нам не виграти цю війну. В нас має бути повага і гордість за наших військових, які віддають життя за те, щоб ми жили мирно. Ми можемо по-різному ставитися до влади, політиків, військових керівників, але ми повинні пам’ятати нашу мету – це сильна і незалежна Україна, в якій нам всім треба жити.