Чи можлива "Ялта-2": як ділитимуть світ Трамп, Путін та Сі Цзіньпін

80 років тому на зустрічі лідерів США, СРСР та Великобританії відбувся післявоєнний поділ світу. Німеччина, що програла, була розділена на дві частини: прозахідну ФРН і прорадянську НДР. Також Росія встановила контроль над Східною Європою, отримала Калінінград та Сахалін. А Британія, наприклад, отримала контроль та право на врегулювання ситуації у Греції.

80-та річниця Ялтинської конференції практично збіглася з поверненням до Білого дому Дональда Трампа. Який відразу заявив, що США претендують на Гренландію (належить Данії), Панамський канал і запропонував Канаді стати 51-м штатом Америки. Порівняння з новим переділом світу важко не помічати. Чи можливий новий переділ сфер впливу і як це вплине на російсько-українську війну, Фокус дізнавався в експертів.

Ялта і сьогодення: які паралелі напрошуються

Ялтинська конференція й досі виступає своєрідним символом закінчення Другої світової, хоча до реального закінчення війни залишалося кілька місяців і підсумкова конференція відбулася зрештою у Потсдамі. В контексті нинішньої ситуації можна провести певні аналогії. Зокрема, The Independent із посиланням на обізнані джерела, повідомляє, що Дональд Трамп націлений завершити війну також навесні, при цьому на умовах, які будуть сприятливими для України.

"Побоювання, що президент США може послабити підтримку Києва або піти на невигідні для неї компроміси є помилковими. Трамп серйозно підходить до питання врегулювання війни і, як очікується, він тісно співпрацюватиме з президентом України Володимиром Зеленським, а офіційна зустріч лідерів може відбутися найближчими тижнями", — констатує видання. В той же час газета додає, що Трамп є прихильником зон впливу, про що свідчать його заяви відносно Гренландії, Панами, Канади тощо.

Тож чи можлива умовна "Ялта-2" за нинішніх умов?

Позиції Трампа у переговорах з Пекіном та Москвою

Зокрема, директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос у розмові з Фокусом зазначає: "Переділ планети – це історія про минуле. Так, своїми гучними заявами про Гренландію, Панаму та інші країни, Трамп задав певний тренд, але усе це виглядає, як намагання каламутити воду, і не більше. Інакше кажучи, Трамп створює ще більшу невизначеність в межах якої насправді дуже важко поділити світ. Взагалі, складається стійке враження, що йому (Трампу — ред.) хтось прибігає, шепоче на вухо, а він слухає і бездумно повторює. За великим рахунком, таку політику надзвичайно важко назвати політикою продуманою і зрозумілою. Переважна більшість заяв Трампа виглядає, як епатаж, не понад тим. Для досягнення усього, про що говорить Трамп, як мінімум, необхідно мати такі сили, які мали Сполучені Штати Америки після Другої світової війни".

Важливо Чужа Панама. Чому США та Китай зчепилися за канал мiж двома океанами

На переконання експерта, дуже багато заяв Трампа про геополітичні наміри залишають великий простір для фантазій. "Можливо, стратегія команди Трампа в цьому і полягає, щоб кожен домислював щось своє, повсякчас лякаючись гіперактивності старого-нового президента США і його безкінечних заяв. Але хай там як, жодних підстав для "Ялти-2" не має. Скільки сьогодні займає РФ в світовому розподілі праці? 1-1,5%. Це смішно. З Китаєм дещо складніше, бо тут вже йдеться про близько 40 відсотків. Так, це багато, але Китай, принаймні, на словах, виступає в ролі опонента Трампа і поки що не збирається ні з ким ділити світ. І взагалі, китайці не особливо сильно прагнуть до такого перерозподілу, тому що це ще й відповідальність, яку КНР не любить брати на себе тим паче, коли можна м’якою силою або торгівлею", — наголошує Ігор Семиволос, додаючи при цьому, що Трамп говорить і з РФ, і з Китаєм з позиції: "Давайте, я вас нагну".

З огляду на вищезазначене, експерт прогнозує, що ніхто з Трампом не буде тут і зараз укладати якісь над серйозні угоди, оскільки ніхто не знає, "з якої ноги завтра встане президент США".

Як і чому політика Трампа лякає Сі Цзіньпіна та Путіна

Підкресливши у розмові з Фокусом, що геополітичний розподіл зон впливу, є рожевою мрією Путіна, політолог Ігор Рейтерович наголосив: "Грубо кажучи, оформити ялтинсько-постдамський формат-2, поділивши увесь світ разом зі США – це ідея фікс, яка повсякчас блукає кремлівськими залами й кулуарами. Але такий план не спрацює, навіть попри певні експансіоністські устремління, притаманні Дональду Трампу. Переконаний, що трампівські заяви щодо Гренландії, Канади, Мексики, Панами залишаться лише натяками і усі питання там вирішуватимуться зрештою у законний спосіб. Поряд з тим, умовна "Ялта-2" є неможливою через те, що на сьогодні світ не є одно чи двох полярним. Втім, навіть якщо й говорити про певну двох полярність, яка може почати формуватися, то в якості одного з полюсів точно не виступатиме Російська Федерація".

Важливо Дональд-завойовник: чи створить Трамп імперію, придбавши Гренландію, і як це вплине на Україну

Формат, коли світ ділиться на сфери впливу, в яких кожна зі сторін має повну свободу і діє, які їй заманеться, на переконання політолога, на сьогодні є де-факто нереалістичним. "Коли у 1945 році відбувалися ялтинські переговори, європейські країни надзвичайно сильно залежали від Сполучених Штатів, тому що війна ще тривала. Зрозуміло, що зараз теж певна залежність зберігається, але вже, по-перше, є НАТО, а по-друге, суб’єктність ЄС, а відтак — європейських країн на порядок вище".

В окресленому контексті, вважає Ігор Рейтерович, "Ялта-2" в тому розумінні, в якому її бачить Путін, неможлива апріорі. Поряд з тим, експерт припускає формування якоїсь нової архітектури глобальної безпеки з домінуванням певних сил, але з вагомою роллю менших країн. Втім, таке глобальне "будівництво", акцентує експерт, розтягнеться на досить тривалий період.

Наразі ж Москва і Пекін, зауважує Ігор Рейтерович, прискіпливо спостерігаючи за президентом Трампом, доходять висновку, що республіканець може гучно та пафосно говорити про демократію, подекуди вдаючись "до не сильно демократичних методів". "Усі ж скандальні підходи 47 президента США щодо ситуації в Північній та Центральній Америці – це стандартне трампівське підняття ставок задля виторгу максимально вигідних для себе умов при мінімальних капіталовкладеннях", — зауважує політолог.

Важливо 51-й штат. Приєднання Канади до США — навіщо Трамп хоче створити найбільшу країну в світі

Поряд з тим, резюмує експерт, Дональд Трамп, демонструючи своєрідний хаос на зовнішньополітичній арені, "створює для диктаторських режимів певну проблему": "Росія і Китай завжди досить успішно користувалися тим, що демократичні країни є завжди прогнозованими. А ось Трамп, заявляючи, що, мовляв, так, я — лідер найбільшої щонайменше за інституційною структурою демократії, паралельно недвозначно натякає диктатурам, що подекуди може діяти їхніми ж методами".

Зазначений стиль Трампа, на переконання Ігоря Рейтеровича, "дуже сильно напружує китайців та росіян", які, вбачаючи у зовнішній політиці діючого президента США серйозний виклик, побоюються швидких угод з ним будь-якого штибу. Як зазначає з цього приводу головред Bloomberg Тімоті О’Браєн, наразі нікому до кінця не зрозуміло, чи дійсно Трамп вірить у світ, де існують домінантні сфери впливу: США в Західній півкулі, Китай в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та Росія у Європі. "Це логіка ізоляціоністського крила республіканців, і це рецепт хаотичної перебудови світових відносин", — акцентує О’Браєн, називаючи ключовим ризиком прагнення Трампа обходити супротивників у пошуках дипломатичних угод заради них самих.

Трамп почав діяти, Данія — пручається

Але поки експерти розмірковують про неможливість дій Трампа, президент США якраз діє — і дуже жорстко. Відразу після інавгурації він зателефонував до прем'єр-міністра Данії Метте Фредеріксен і зажадав у неї продати Гренландію.

Високопосадовці європейських чиновників заявили, що розмова пройшла дуже погано. Трамп нібито поводився агресивно і конфронтаційно після того, як прем'єр-міністр Данії заявила, що острів не продають.

"Він був дуже твердий. Це був холодний душ. Раніше до цього важко було ставитися серйозно. Але я думаю, що це серйозно та потенційно дуже небезпечно", — розповіло одне із джерел видання.

Через тиждень уряд Данії виділив 14,6 мільярда крон (близько 2,04 мільярда доларів) на оборону Гренландії. А прем’єр-міністр Метте Фредеріксен попросила у європейських лідерів підтримки у протистоянні агресивній риториці президента США.

І підтримка є — міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Франція обговорила з Данією питання відправлення військ до Гренландії у відповідь на неодноразові погрози президента США Дональда Трампа анексувати данську територію, повідомляє видання Politico.

I хто скаже, що це не схоже на новий переділ світу?