/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fed69d1b85f83f702df92717c79131d33.jpg)
Я розуміла, що здивую людей, – Маша Кондратенко про Нацвідбір, шароварщину та хейт у мережі
Наша редакція в рамках проєкту "Інтерв'ю24" поспілкувалася з Машею Кондратенко про Нацвідбір, конкурентів, її конкурсну пісню, роботу з Костянтином Томільченком, який ставить артистці номер для фіналу, та хейт. Також поговорили про треки, які принесли дівчині популярність, зокрема "Ванька-встанька" та "Ведметі-балалайки".
Чому вирішила взяти участь у Нацвідборі, та як проходить підготовка до фіналу
Для багатьох людей, зокрема й для мене, було досить неочікувано побачити вас у списку учасників Нацвідбору на Євробачення-2025. Чому вирішили взяти участь у конкурсі?
Бо я зрозуміла, що в мене з'явилося власне бажання і готовність взяти участь. Бо всі минулі роки я тільки спостерігала, акумулювала в собі цю енергію. Мені здається, я просто морально і фізично готувалася до того, щоб взяти участь у Нацвідборі. А в цьому році ми якось говорили з командою. Я, чесно кажучи, не пам'ятаю, від кого пролунала перша пропозиція піти на Нацвідбір. Але ми замечились з командою: що я хотіла, і вони хотіли, щоб я пішла в цьому році на Нацвідбір. Тому так все і склалося. І я просто розумію, що та енергія, яку я акумулювала, ті сенси, які я збирала всі ці три роки, як тільки люди про мене дізнались, – вже з пісні "Ванька-встанька", дали мені готовність виступити на сцені Євробачення. І не тільки на сцені Національного відбору. Я налаштована на перемогу. Бо мені є що сказати на сцені Євробачення вже безпосередньо.
Мабуть, підготовка до Нацвідбору є складною та виснажливою: постійні репетиції, безсонні ночі. Скажіть, будь ласка, що вам допомагає триматися у хорошій фізичній та моральній формі?
Ой, чесно, я навіть не знаю. Мені здається, я витримую на якихось морально-вольових. Але насправді саме з нового року я зрозуміла, що попереду дуже важкий період. Я почала стабільно медитувати ввечері. І мені це допомагає тримати моральний стан в нормі. До того ж я не кидаю тренування в залі. Тобто я ще встигаю ходити в зал. Бо він і дає можливість виплеснути якісь свої емоції в тренуванні, і трохи структурує. Тому зал мені дуже допомагає бути системною. Я не пропускаю тренування. Ну, тільки в якихось випадках: наприклад коли є зйомка. Але я намагаюсь бути в тонусі. І намагаюсь спати нормально. Почала пити мелатонін.
Такі якісь дрібні штучки. Коли в мене є можливість перепочити, я обов'язково читаю книжку. Ввожу у своє життя маленькі дрібниці, які мені допомагають відчути себе тут і зараз – в моменті. Не хвилюватись, не думати про те, що буде 8 лютого. Не думати про минуле: що я там неправильно зробила, а що правильно. А от опинитися саме в моменті. Ось ця практика бути в моменті мені допомагає. Також я виписую свої думки в щоденник. Спостерігаю за своїм станом. І сеанси з психологом. В мене вже під'їжджає дах, бо не було сеансів 2 тижні. Я вже чекаю сильно.
А за декілька днів до фіналу немає у вас хвилювання хоч трошки?
Є звичайно. Але зараз настільки багато роботи. У нас була і зйомка кліпу, і реліз кліпу, і купа різних цікавих проявів із "Суспільним". Тобто це трошечки відволікає від думок: "А що буде?". Я просто багато зараз працюю над тим, щоб зробити по максимуму від себе. І бути максимально впевненою, наскільки це можливо, вже 8 лютого. Щоб це хвилювання не перемогло. Щоб в мене були приводи бути спокійною: що я все зі свого боку підготувала, все вивчила, все заспівала. І щоб я була максимально готова.
Хто найбільше підтримує вас у цей період?
Багато людей насправді. Основна підтримка – це команда, яка завжди зі мною поруч, на зв'язку. Це мої батьки, які мене заспокоюють весь час, коли в мене стаються приступи паніки. І викладачі з вокалу. Хореографка, з якою я працюю. Тобто вся команда, яка дотична до участі в цьому конкурсі. Всі мене підтримують – і рідні також.
Я розуміла, що здивую людей, – Маша Кодратенко про пісню No Time to Cry
У вас досить сильна пісня для Нацвідбору на Євробачення-2025. Нещодавно у міжнародному додатку My Eurovision Scoreboard відбулося голосування, у якому ви стали лідеркою серед фіналістів з України. До трійки найкращих також увійшли Ziferblat і KHAYAT. Та й у мережі багато схвальних відгуків про ваш конкурсний трек. Чи очікували ви на такий успіх, коли подавали заявку на участь?
Чесно? Ні. Я просто така людина, яка звикла розраховувати на гірше, але сподіватися на краще. Тобто я себе завжди готую до того, що може бути не так, як мені хочеться. І я собі взяла таку тактику – не думати, що я кудись пройду, а потім, коли проходила, – дуже сильно раділа. Я здивувалась, коли пройшла в шортлист, але думаю: "Блін, ну класно". Тобто я сподівалась, але готувала себе до гіршого результату.
Я насправді розуміла, що здивую людей своєю піснею. Бо багато хто від мене очікував чогось веселого, чогось звичного для Маші Кондратенко, скажімо так, в уяві людей. Я думаю, що цим здивувала і в хорошому сенсі, тому викликала таку реакцію. До того ж мені здається, що я самою піснею, самими сенсами, мелодією, яку заклала в цю пісню – такою українською, народною, такою близькою до кожного з нас, заділа, можливо, струни душ людей.
Маша Кондратенко – No Time to Cry: дивіться відео онлайн
Розкажіть, будь ласка, детальніше, про що пісня No Time to Cry? Які основні сенси та меседжі ви хотіли донести аудиторії?
Це пісня про нормальну ненормальність, про наші стани кожного дня. Тобто для мене була стала умова – написати таку пісню для Євробачення, щоб вона була дотична до контексту нашого сьогодення, до контексту війни, в якій ми живемо. Я не уявляла собі, що просто напишу пісню про кохання чи про танці. Для мене було важливо зберегти стан кожного з нас зараз, щоб кожен впізнав себе в цьому. Пісня про нормальну ненормальність: коли ти вранці прокидаєшся від вибухів, від обстрілів і вже за годину збираєшся на роботу. Вже за годину ти йдеш пити каву з кимось, або на робочу зустріч, чи ще кудись. Тобто це така реальність, в якій ми живемо. Вона ненормальна, але ми її вже почали сприймати нормально і звикли до страшного.
Крім того, я – людина-візуалізатор. Тобто коли я щось пишу, одразу уявляю собі якусь картинку і для мене це сигнал, що я все роблю правильно. Я бачила хатинку невелику в українському стилі на обрії, в темряві. Навколо буря, все темне, грози, блискавки, все дуже погано навколо. А в хатинці спокійно, горить світло, там живе родина, яка усміхається, яка займається своїми справами. Дитинка сумно грається іграшками. От дитина – це та єдина людина, яка відчуває весь цей смуток. І ми просто дивимося на цю сім'ю і все ніби добре, але ми розуміємо, що відбувається навкруги. В мене навіть зараз пісня набула нових сенсів. Вона ніби колискова. Вона – і про важливість дітей в нашому сьогоденні, бо в пісні лунає дитячий хор також – він є в приспівах.
Тут і звернення до внутрішньої дитини. Якщо розбирати цілісно англійський текст, то в ньому йде мова про пластиковість цього світу. Що іноді істоти, які не наділені душею (там йде мова про ляльку), відчувають більше болю, ніж люди. Тобто багато сенсів. Але основний – це нормальна ненормальність. Також, що світло завжди перемагає темряву. Ось ця боротьба світлого і темного. Попри те, що коїться навколо цього маленького будиночка, все одно світло з хатинки зможе осягнути всю темряву, засвітити її цим світлом і перемогти.
Маша Кондратенко про конкурентів та "шароварщину"
Кого з фіналістів вважаєте своїм найбільшим конкурентом та чому?
Конкуренти? Думаю, для кожного з нас найбільший конкурент – це хвилювання. Адже у фіналі цього року всі молоді артисти. І дуже важливо не дати хвилюванню перемогти. А що стосується учасників Нацвідбору – всі чудові й перспективні. Всі мої колеги. З деякими я близько дружу. З іншими – ділю одну команду на двох. Тому я зосереджуюсь на собі, власному номері й пісні.
Одні з найпопулярніших ваших робіт – це "Ванька-встанька", "Ведмеді-балалайки". Їх у суспільстві називають "шароварщиною". А от трек для Нацвідбору на Євробачення-2025 – зовсім інший. Чи плануєте ви й надалі писати пісні, які, власне, й зробили вас популярною? Чи будете рухатися в іншому напрямку?
Чесно, я не можу зараз сказати точно, бо я змінююсь, настрої змінюються, сьогодення змінюється, стан змінюється, і я різна. Я не відмовляюся від тих пісень, які люди чогось прозвали "шароварщиною". Ці пісні були на часі на той момент, вони підтримали велику кількість людей. Це вже потім, через якийсь період часу, коли таких пісень стало багато, коли багато артистів почали випускати подібне, це вже прозвали "шароварщиною". Я в жодному разі не шкодую, не відмовляюся від них. Мені подобається цей іронічний підхід до життя – щоб не плакати, я сміялась. Але я різна: я і лірична, і відчуваю любовні переживання, і мені буває сумно. Тобто я не хочу себе обмежувати одним стилем музики. Зараз ми спробували, неочікувано для себе, ось такий стиль – поєднання етніки й електронної музики. І мені подобається, я розумію, що мені класно в цьому стилі. Куди мене доля заведе в написанні пісень, я не знаю, але впевнена, що це буде цікаво і для мене, і для слухача.
У нас стався тотальний метч, – Кондратенко про роботу з Костянтином Томільченком
Днями ви поділились у своєму інстаграмі, що номер для фіналу готуєте разом з відомим хореографом-постановником Костянтином Томільченком. Він, зокрема, ставив номери для Джамали, Melovin, а також був креативним продюсером багатьох проєктів на телебаченні. Як вам працюється з ним?
Прекрасно. Я така людина в плані роботи, яка любить все контролювати. Не те щоб недовірлива, але я людина – тотальний контроль. З Костею я цей контроль відпустила, що для мене ледь не вперше. Я повністю йому довірилась, бо в нас з Костянтином одразу стався тотальний метч. У нас був один робочий кол, коли він презентував ідею. Мене одразу промурашило, в мене були сироти по шкірі, і у всієї моєї команди. Ми одразу сказали: "Костя, це воно". І він пішов далі розробляти ідею. Тому ми зараз вже в активній підготовці. Костя – суперрозуміючий, суперхаризматичний, з ним цікаво, в нього багато досвіду. І я йому довіряю. Для мене це найголовніше – довіра між артистом та режисером. Бо якщо її немає, то нічого хорошого з цього не вийде.
Чи можете трошки розкрити, яким буде ваш номер у фіналі?
Не хотілось би, але я думаю, що він багатьом відгукнеться. Я люблю сенси, про які можна подумати. Не такі, які в лоб, і ти одразу все розумієш. Хочеться, щоб люди подумали, віднайшли своє в цьому. От, знаєте, коли фільм дивишся, і набагато цікавіше, коли в фіналі є якісь питання, є відкрите питання. І люди про це думають. Такі фільми найбільше зачіпають за живе. Мені здається, що наш номер буде саме таким.
Після того, що прожила, готова до всього: Маша про хейт
Ваша цитата: "Хейт – це взагалі окрема сторінка мого життя, яку я так важко проживала". Учасники Нацвідбору також часто стикаються з хейтом. Навіть цього року вже було кілька гучних скандалів ще до фіналу. Чи готові ви до цього, адже зазначали, що важко проживали хейт раніше?
Мені здається, що після того, що я прожила, я готова до всього. По-перше, морально я вже готова до цього. Бо коли був період хейту "Ваньки-встаньки" і всіх подібних пісень, для мене це було дуже важко. Я проробила велику моральну роботу над собою, щоб перестати реагувати на хейт. Перестати ставитись до нього, як до аргументованої критики. Бо хейт – це не аргументована критика. Це просто хейт в інтернеті. Я вважаю, що мають бути якісь заходи проти булінгу в інтернеті. Я вже можу себе назвати сильною в цьому плані, бо прожила це. А є молоді артисти, які до цього не готові, які можуть як почати свою кар'єру, так і завершити її після цього хейту. А такого дуже не хотілося б.
Важливо думати про моральний стан не тільки свій, але й людей, які тебе оточують. Це я кажу про хейтерів, які щось пишуть. Я просто зрозуміла, що щаслива людина та, яка займається своєю улюбленою справою, в якої є цілі, амбіції, ніколи не почне писати хейтерські коментарі. От, наприклад, мені може щось не подобатися з того, що бачу в інтернеті. Мене може щось вибісити чи зачепити. Але я ніколи не напишу поганий коментар, бо мені є чим зайнятися. Я розумію, що всі люди різні, комусь подобається таке робити. І я не маю права засуджувати, не маю права писати коментарі типу "вмри" чи подібні, як писали мені. Тому я готова до хейту. Я знаю вже, як на нього реагувати. І знаю, як з цим впоратися.
Власне, хейт, про який ви писали в цьому дописі, був пов'язаний з вашою творчістю? Чи з чимось іншим?
Ні. У мене хейт якраз був пов'язаний з творчістю. Щодо зовнішніх ознак – такого не було. Ну, писали: "Фу, яка худа" і таке інше. Для мене це також тоді була достатньо болісна тема, бо я на стресі схудла сильно і не могла набрати вагу. А люди таким чином робили ще гірше, що я ще більше худла. Але в основному – це творчість.
Чому має представити Україну на Євробаченні та який головний меседж хоче донести
Поділіться, чому саме ви маєте представити Україну на Євробаченні? Чому глядачам у фіналі варто віддати свій голос за вас?
По-перше, як я вже казала, мені є про що бути на сцені Євробачення, мені є що транслювати. Я вважаю, що мій меседж в пісні дуже важливий для кожного з нас і для нашої України в цілому. Євробачення вже давно вийшло за рамки пісенного конкурсу. На Євробаченні кожен транслює свої цінності, свої меседжі, своє ставлення до чогось. Я вважаю, що ми маємо таким чином нагадувати всьому світові про те, що в нас зараз коїться і які ми. Що ми не тільки завжди сильні, що ми буваємо і слабкими, нам буває важко, але все одно ми впораємось з усім, що нас спіткало.
По-друге, я маю досвід. Навіть не можу порахувати кількість конкурсів й концертів, які були у моєму житті. Я готова морально. В мене сильний характер і така суперсила, мені здається. Я зовні дуже маленька, мініатюрна, миленька, і ніхто не може подумати, наскільки працьовита і сильна людина в мені захована.
Уявімо, що ви перемагаєте на Нацвідборі й представляєте Україну на Євробаченні. Сформулюйте головний меседж, який ви хочете донести з міжнародної сцени.
Мені хочеться донести наш стан. Назва пісні, No Time to Cry, – це насправді з якогось боку і є той меседж. Немає часу плакати, навіть коли хочеться. Найголовніший меседж, я думаю, – що світло завжди перемагає темряву. Тобто заявити всій Європі про те, що ми налаштовані на перемогу. При будь-яких обставинах, наскільки б нам важко не було. І показати нашу українську культуру: що попри те, що в нас коїться, попри сльози, горе навкруги, ми продовжуємо створювати та просувати нашу українську культуру. Навіть за рамками України.