Ліквідація російських чиновників і військових. Кого усунули в РФ за останні півроку

Останні вісім місяців були багаті на події, пов'язані з резонансними замахами та ліквідаціями російських військових діячів, зокрема й високопосадовців, чиновників і тих, хто так чи інакше пов'язаний з агресією Російської Федерації. У деяких епізодах офіційні українські джерела підтверджували причетність спецслужб до їх усунення, але були випадки, коли обставини смерті залишаються нез'ясованими.

Фокус зібрали інформацію про подібні випадки та коментарі українських і зарубіжних аналітиків щодо усунення осіб, пов'язаних зі Збройними силами РФ і агресією проти України.

Ліквідація військових чиновників: хронологія подій

Насамперед з'ясуємо імена тих, хто ніколи не дізнається, як закінчилася "спеціальна військова операція", оголошена главою Кремля Володимиром Путіним у лютому 2022 року. Серед них:

• начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Збройних сил РФ Ігор Кирилов;
• керівник Управління державної експертизи Міноборони Росії генерал Магомед Хандаєв;
• віце-губернатор Приморського краю Сергій Єфремов;
• керівник штабу 41-ї бригади ракетних кораблів капітан 1-го рангу Валерій Транковський;
• заступник командира Центру підготовки Сил спецоперацій ЗС РФ Микита Кленков;
• начальник Оленівської колонії "ДНР" Сергій Євсюков;
• полковник ЗС РФ Олексій Коломейцев;
• співробітник "служби безпеки" ЗАЕС Андрій Короткий;
• суддя Віталій Ломейко;
• керівник "Федерації боксу ДНР" і засновник батальйону "Арбат" Армен Саркісян.

Ігор Кирилов

Одним із найгучніших інцидентів стало вбивство 17 грудня 2024 року в Москві генерал-лейтенанта Ігоря Кирилова, начальника військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Збройних сил РФ. За даними російських ЗМІ, Кирилов загинув унаслідок підриву саморобного вибухового пристрою, закладеного в електричний самокат біля його будинку. Разом із ним загинув його помічник.

Важливо Кирилов не остання ціль: кого Україна може ліквідувати наступним у Росії

Відповідальність за ліквідацію взяла на себе Служба безпеки України (СБУ), яка заявила, що операція була помстою за ймовірне застосування хімічної зброї на території бойових дій. Цей інцидент викликав резонанс серед військової спільноти, оскільки вперше за останні роки високопоставленого російського офіцера ліквідували настільки зухвалим способом у столиці.

"Кирилов був військовим злочинцем і абсолютно законною метою, оскільки віддавав накази застосовувати заборонену хімічну зброю проти українських військових. Такий безславний кінець чекає на всіх, хто вбиває українців. Відплата за воєнні злочини неминуча", — повідомило інформоване джерело в СБУ.

Генерал Магомед Хандаєв

9 липня 2024 року стало відомо про несподівану смерть начальника Управління державної експертизи Міністерства оборони Російської Федерації генерала Магомеда Хандаєва. Йому виповнився 61 рік.

Причина смерті офіційно не розкривається, проте в мережі з'явилися версії, згідно з якими його смерть могла бути не випадковою, а пов'язаною з масштабними антикорупційними чистками в російському Міноборони. Річ у тім, що генерал входив до кола наближених осіб заступника міністра оборони Тимура Іванова, заарештованого за звинуваченням у корупції. За даними російських ЗМІ, генерал відповідав за роботи, пов'язані з розквартируванням Каспійської флотилії, а також займався питаннями будівництва ГВБУ №4 об'єктів соціальної інфраструктури.

Днем раніше в карцері московського СІЗО 8 липня помер бізнесмен Ігор Котельников, пов'язаний із вищим керівництвом російського оборонного відомства. Тоді росЗМІ повідомляли, що до нього неодноразово приходили співробітники ФСБ і вмовляли дати свідчення на Іванова і ще на низку посадовців Міноборони, проте той відмовлявся.

Олексій Коломейцев

27 вересня 2024 року в Коломні, Московська область, був знайдений мертвим полковник російської армії Олексій Коломейцев. 51-річний військовослужбовець очолював 924-й Державний центр безпілотної авіації Міноборони РФ, де готували фахівців із застосування ударних дронів, зокрема БПЛА типу Shahed, які використовували для атак на українську інфраструктуру.

За даними ГУР Міноборони України, його ліквідація стала результатом спільної операції української розвідки та місцевого руху опору. Повідомлялося, що Коломейцев був безпосереднім учасником вторгнення в Україну і причетний до воєнних злочинів, а його ліквідація є частиною стратегії відплати за дії російської армії.

"Ми знищуватимемо всіх, на чиїх руках кров українців, поки російський режим не припинить війну і не відповість за всі свої злочини", — наголосили в ГУР.

Віталій Ломейко

В окупованому Бердянську Запорізької області 2 жовтня загинув суддя Чернігівського районного суду Віталій Ломейко. За даними Головного управління розвідки України, його автомобіль було підірвано в мікрорайоні Ліски недалеко від порту.

У ГУР зазначили, що після початку повномасштабного вторгнення Росії Ломейко залишився в Бердянську і почав співпрацювати з російською владою. Його звинувачують у причетності до репресій проти українців і військових злочинів на окупованих територіях.

Андрій Короткий

4 жовтня 2024 року внаслідок підриву автомобіля в окупованому Енергодарі загинув співробітник "служби безпеки" Запорізької АЕС Андрій Короткий. Слідчий комітет РФ розслідує інцидент як убивство, вчинене загальнонебезпечним способом.

За даними силовиків, під автомобіль Короткого було закладено саморобний вибуховий пристрій. Він спрацював, коли чоловік сів у машину. Від отриманих травм він помер у лікарні.

Українська розвідка заявила, що Короткий був військовим злочинцем і співпрацював із російською владою після захоплення Запорізької АЕС, надаючи дані про співробітників станції.

Микита Кленков

У підмосковному селі Меленки 16 жовтня 2024 року невідомий застрелив 44-річного учасника бойових дій полковника Микиту Кленкова. За даними Слідчого комітету РФ, загиблий обіймав посаду заступника начальника однієї з військових частин і тиждень тому повернувся додому. Також повідомлялося, що Кленков був заступником командира Центру підготовки Сил Спецоперацій ЗС РФ і повернувся з України за тиждень до замаху.

Валерій Транковський

13 листопада в окупованому Севастополі внаслідок підриву автомобіля загинув начальник штабу 41-ї бригади ракетних кораблів і катерів Чорноморського флоту Росії капітан I рангу Валерій Транковський.

Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко стверджував, що вибуховий пристрій було закріплено на днищі автомобіля з боку водія і було активовано дистанційно. Джерела з українських ЗМІ повідомили, що Транковському відірвало ноги, і він помер від втрати крові.

Перед замахом за офіцером стежили близько тижня. Його звинувачують у координації ракетних ударів по українських містах, включно з обстрілом Вінниці в липні 2022 року крилатими ракетами "Калібр", унаслідок якого загинули 29 мирних жителів.

За даними українських джерел, це була спецоперація Служби безпеки України.

"Розплата за злодіяння — це лише питання часу. Жоден окупант і вбивця не може почуватися в безпеці, де б він не перебував", — зазначило джерело в СБУ.

Сергій Євсюков

В окупованому Донецьку внаслідок вибуху автомобіля загинув колишній начальник Оленівської виправної колонії Сергій Євсюков. Інцидент стався 9 грудня на перетині Університетської вулиці та Комсомольського проспекту. Повідомлялося, що під днище автомобіля Toyota Land Cruiser було закладено вибухівку потужністю близько 100 грамів у тротиловому еквіваленті.

Євсюков був звинувачений Україною в причетності до трагедії в Оленівській колонії в липні 2022 року, коли внаслідок удару по одному з бараків загинули щонайменше 53 українських військовополонених, серед яких були бійці батальйону "Азов".

З цієї нагоди командир "Азова" Денис Прокопенко заявив у соцмережах про неминучість покарання для тих, хто несе відповідальність за тортури і загибель українських військовополонених.

"Ворог має відчувати постійну небезпеку не лише на лінії бойового зіткнення, а й у тилу. Відповідальні за катування і вбивства наших військовополонених, ті, хто віддають і виконують накази знищувати мирні українські міста, виконавці та замовники показової страти азовців у Оленівці мають пам'ятати, що жоден їхній злочин не залишиться безкарним." — написав Прокопенко в соцмережах.

Сергій Єфремов

Віце-губернатор Приморського краю Сергій Єфремов загинув на фронті 2 лютого 2025 року під час повернення з бойового завдання. За даними російських джерел, автомобіль, у якому перебував Єфремов, підірвався на міні в Курській області. Разом із ним загинув ще один офіцер, чиє ім'я не розкривається.

Єфремов став відомий як командир добровольчого загону "Тигр", сформованого влітку 2022 року на базі 155-ї окремої гвардійської бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту. Причому загін отримав визнання як одне з найкращих добровольчих формувань у Росії.

У лютому 2024 року Єфремова призначили віце-губернатором Приморського краю, де він курирував внутрішню політику регіону. Однак після наступу ЗСУ на Курську область у серпні 2024 року він повторно пішов на фронт, продовживши участь у бойових діях.

Армен Саркісян

У Москві 3 лютого в елітному ЖК "Алые Паруса" прогримів потужний вибух, унаслідок якого загинув засновник вірменського батальйону "АрБат" і президент "Федерації боксу ДНР" Армен Саркісян. Слідство розглядає версію про цілеспрямований замах. За попередньою інформацією, бомба спрацювала в момент, коли Саркісян разом з охороною вийшов із ліфта.

Відомо, що Саркісян разом з однодумцями заснував добровольчий вірменський батальйон "АрБат", який увійшов до складу бригади "Пятнашка". Бойовий підрозділ спеціалізувався на спецопераціях на різних ділянках фронту, зокрема на Торецькому напрямку. А в серпні 2024 року батальйон було перекинуто в Курську область для відбиття наступу ЗСУ.

Загалом Саркісян мав багатий послужний список. За інформацією ГУР, був керівником силового крила депутата Юрія Єнакієвського — соратника Віктора Януковича. Він давно перебуває в розшуку за організацію вбивств у Києві 2014 року. З 24 лютого 2022 року займався мародерством і "віджимом" бізнесів на окупованих територіях України, ідеться в заяві ГУР.

Ліквідації в контексті російсько-української війни

Вбивство Армена Саркісяна стало черговою ланкою в низці високопрофільних ліквідацій, які набули системного характеру на тлі повномасштабної війни між Росією та Україною. Офіційно РФ розглядає ці інциденти як теракти, проте аналітики та експерти сходяться на думці, що йдеться про диверсії, які є частиною військової стратегії.

Наприклад, директор програм міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник зазначив, що ліквідація військовослужбовців противника під час війни — це диверсійні акти, а не терористичні атаки. У подібних операціях, на його думку, Служба безпеки і Головне управління розвідки України застосовують різні методи, включно з проникненням на територію РФ представників українських спецслужб, залученням "сплячих агентів" і вербуванням російських громадян.

Додамо, що у подібних методів є і свій історичний прецедент. Після Другої світової війни багато нацистських злочинців уникли трибуналу і сховалися в країнах Латинської Америки, на Близькому Сході та в Європі. Ізраїль, прагнучи забезпечити правосуддя для жертв Голокосту, організував у 1950-1970-х роках масштабну кампанію з їхнього затримання та усунення. Операції Моссада часто включали викрадення, підривні дії та дистанційне усунення цілей. Схожі методи застосовуються українськими спецслужбами, що видно з вибухів автомобілів і дистанційного підриву пристроїв.

Водночас не можна випустити з уваги і реакцію Москви. Так, після вбивства генерала Ігоря Кирилова заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв виступив із різкими погрозами на адресу чиновників країн НАТО і журналістів британського видання The Times, які написали, що усунення генерала можна розглядати як "законний акт оборони". У своєму Telegram-каналі Медведєв заявив, що всі посадові особи країн НАТО, які підтримують Україну, є "законними військовими цілями" для Москви.

Утім погрози колишнього президента Росії стали одними з багаторазово накреслених "червоних ліній" Кремля, над якими на Заході вже відверто кепкують, що побічно підтвердив глава російського МЗС Сергій Лавров.

Важливо Чи можлива "Ялта-2": як ділитимуть світ Трамп, Путін та Сі Цзіньпін