Останній шанс вижити, – інтерв'ю з "Флешем" про зброю, що рятує ЗСУ і нищить росіян

Війна в Україні стала війною дронів і протидія безпілотникам є одним з найактуальніших завдань перед українськими розробниками, зокрема щодо дронів на оптоволокні. Сьогодні це та зброя, проти якої ні Україна, ні Росія не мають масового рішення, але вихід є.

Українські розробники вже винайшли спосіб, яким можна протидіяти дронам на оптоволокні в екстремальних умовах і врятувати життя бійця. Більше про це, нові технології Росії та яка українська розробка стала нічним жахіттям для окупантів, в інтерв'ю 24 Каналу розповів експерт зі зв'язку, голова Центру радіотехнологій Сергій "Флеш" Бескрестнов.

На росТБ видали новорічну іграшку за вкрай небезпечну бомбу

Росіяни розповідають своїм ЗМІ, що начебто ЗСУ на Курщині використовують бомби з вольфрамовою начинкою. Дуже цікаво, що окупанти згадали про міжнародні конвенції, але забувають, як самі скидали на території нашої країни заборонену хімічну зброю і не тільки. На вашу думку, що це за вкиди й навіщо росіяни це роблять?

Усі ці інформаційні вкиди робляться для того, щоб ще в чомусь звинуватити Україну. Казус саме цього відеосюжету в тому, що один з центральних російських телеканалів протягом 10 хвилин розповідає всій аудиторії про ялинкову іграшку, але її подають, як якийсь заряд з вольфрамовими кульками.

Це смішно, тому що, коли, наприклад, росіяни готують пропаганду, то взагалі не підходять до цього принаймні більш-менш технічно підготовленими. Це все робиться для населення, яке готове приймати цю картинку, навіть не задумуючись про те, що за нею стоїть. Цю картинку опублікував один із телеграм-каналів противника, а російське телебачення відразу зняло про це сюжет. Це лише один з прикладів безглуздості російської пропаганди.

Повне інтерв'ю з "Флешем": дивіться відео

Ворог використовує підступну зброю

Натомість сам ворог використовує протипіхотні міни "Пелюстки". Ви публікували відповідні відео, де їх скидають навіть з дронів. На вашу думку, чим вони можуть бути небезпечні і як давно росіяни почали використовувати таке "ноу-хау"?

Йдеться про міни, які відомі під назвою "Пелюстка". Це мала протипіхотна міна, тобто вона не завдає великих збитків, але дуже неприємна тим, що може, наприклад, відірвати стопу, тобто вивести людину з бойового стану. Ці міни протягом багатьох років заборонені Оттавською конвенцією. Ба більше, у 90-х роках було підписано згоду про ліквідацію цих мін – і Україна, і Білорусь їх знищували.

Росія також повинна була їх знищувати, тому що ці міни вважаються негуманними. Особливість цих протипіхотних мін в тому, що розробник створив їх насамперед для того, щоб можна було віддалено мінувати території. Тобто розкидати, наприклад, у формі касет з використанням реактивних систем залпового вогню.

Зараз наш противник відкриває свої запаси, дістає звідти ці касети та розкидає "Пелюстки". Їх розкидають або з Mavic, які можуть нести на собі 4 такі міни, або FPV-дрон несе цілу касету й скидає вниз на нашу позицію. Після прильоту та падіння на землю ця міна активується і готова до дій.

До речі, багато хто не вірив, що росіяни це роблять, але я на своєму каналі опублікував відео, яке ми отримуємо у форматі відеоперехоплення з російських FPV-дронів. На цих кадрах видно, як вони десятками сиплють ці "Пелюстки" на нашу позицію. Це дійсно факт підтвердження того, що зараз відбувається, а не якісь фантазії.

Ризики та небезпека в тому, що такі міни ворог скидає в наші окопи переважно вночі з достатньо великої висоти. Український солдат може піти ввечері, вранці або в сутінках по окопах та наступити на таку міну й травмується.

Також ці міни російські загарбники скидають на лісові проїжджі дороги. Це робиться для того, щоб наша легкова машина формату пікапа пробила колесо, водій зупиниться змінювати його й опиниться під загрозою або FPV-дрона, який його атакує, або артилерії. Тому що на фронті нерухома ціль, наприклад, протягом 10 хвилин це велика проблема й великі ризики.

Противник почав робити це вже давно. Близько півтора року тому ми вже фіксували такі факти. Просто зараз мені колеги-військові з усіх напрямків пишуть, що це стає дедалі більш розповсюдженою проблемою і набуває масового характеру. Ця проблема призводить до великих санітарних втрат, до великої кількості "трьохсотих" з нашого боку. Тому що ця "Пелюстка" достатньо мала, її важко розгледіти.

Навіть якщо хтось перевірив, наприклад, окоп зранку або звечора, то немає ніякої гарантії, що вночі туди не впаде "Пелюстка" з дрона. Скид може бути на висоті 200 – 300 метрів. На такій висоті дрон не дуже чути й цей скид може відбутися непомітно. Технологія дуже неприємна, підла й небезпечна.

У Росії модернізували дрон-камікадзе "Куб-2"

У росіян з'явилася нова розробка дрон-камікадзе "Куб-2". Він призначений для ураження живої сили та неброньованої техніки. Аналітики Defense Express додають, що він може вражати й легкоброньовану техніку, а також стартові позиції БпЛА й навіть майданчики базування вертольотів. Дрон-камікадзе "КУБ-2" начебто оснащений тепловізорами. Чим небезпечний цей новий дрон і чим він відрізняється від попередньої версії?

Новий дрон-камікадзе "Куб-2" відрізняється від передньої версії зовнішнім виглядом й принципом запуску. Багато хто відмічає, що за технологіями, він схожий на тактичний баражуючий боєприпас Switchblade. Це БпЛА, який транспортується в трубі й потім вистрілюється з неї. Попередній "Куб" був специфічного вигляду, але формату звичного крила і запускався з катапульти. Дрон-камікадзе "Куб-2" запускається по іншому типу.

Поки ми не отримаємо реальні живі трофеї, то не можемо нічого говорити про цей БпЛА, адже Росія не так давно вперше його анонсувала. Тому всі ці версії та історії про те, що він може, а чого не може – ми припускаємо зі слів нашого противника. Я не схильний довіряти ворогу. Коли побачимо, як цей ударний БпЛА працює на практиці, вивчимо його, побачимо на трофеях, яка там бойова частина, – то тільки тоді можемо робити якісь висновки.

Росіяни намагаються знайти дешевший аналог "Ланцету". Він показав себе, як ефективний засіб ураження на дистанції до 70 кілометрів, але в нього дуже висока ціна. "Куб-2" – це розробка концерну "Калашникова" з Іжевська. Їхнє завдання – мінімізувати вартість ударного БпЛА, щоб можна було у більшій кількості випускати.

Українські військові оглядають небо в пошуках російських дронів / Getty Images

Українська розробка стала нічним жахіттям для окупантів

Щодо українських розробок. Дрони "Баба Яга" мають перевагу у використанні оптоволокна, що робить їх невидимими для російських засобів радіоелектронної боротьби. Крім мінування на відстані, вони також можуть скидати великі боєприпаси. Розкажіть про цей вид дрона й чи дійсно росіяни не можуть протистояти "Бабі Язі"?

Коли ми говоримо про БпЛА, то це величезний сегмент, у який потрапляють бомбери, FPV-дрони, Mavic та інші. У чомусь ми випереджаємо росіян, десь ворог випереджає нас, а у чомусь є паритет. Щодо "Баби Яги", як називають ці дрони росіяни, у нас абсолютне лідерство. Це великі дрони формату агродрона, який може нести великі заряди, літати на великі ділянки в глибину противника й скидати боєприпаси, завдаючи втрат техніці противника.

Росіяни бояться цих дронів, як вогню. Для ворога це страшний сон, тому що наші пілоти по всіх фронтах виносять російську техніку та позиції. Тому противник намагається шукати шляхи, як можна ліквідувати наші дрони. Тобто вони намагаються відстрілювати сітки зверху по дронах, щоб пропелери заплутувалися. Одна з різновидностей боротьби – це робота РЕБ проти них. Тут немає ніякої магії – будь-яким дроном керують по радіоканалу, відповідно, якщо є радіо- та відеоканал, то це можна подавити.

Звісно, коли з'явилися дрони на оптоволокні, наші хлопці одразу почали думати, чи можна на такий великий дрон поставити велику котушку оптоволокна для того, щоб був канал, який не піддається засобам РЕБ. Ми знаємо, що є котушки 10 – 20 кілометрів, є й більше, але це все ж таки велика вага, тому ми говоримо про 20 кілометрів.

Це доволі достатня довжина оптоволокна для того, щоб залетіти вглиб противника та атакувати його. Поки що це все ще експерименти. Ще невідомо, наскільки ефективна робота великого дрона з управлінням по оптоволокну. Тобто я думаю, що найближче майбутнє теж покаже це.

Про впровадження технології "Атлас" у системи РЕБ

Українські фахівці працюють над впровадженням технології "Атлас" в інтелектуальні системи РЕБ. "Атлас" містить першу українську систему виявлення, яка перехоплює ворожі цілі на дистанції до 30 кілометрів. Чи відомо вам деталі про неї?

Я не схильний перебільшувати й покладати великі сподівання на якісь рішення, поки особисто на практиці не бачу їх. "Атлас" – це розробка одного з українських виробників засобів РЕБ.

Загалом, коли ми говоримо про засоби РЕБ, то розуміємо, що всі вони працюють за законом фізики. Тут немає магії. Так само колись гучно презентували "Ай-Петрі СВ"​​, як універсальний засіб, який розв'язує всі проблеми. Зараз у нас з'явився новий виробник, який також презентує. Робить він це публічно, через великі презентації, через збір представників різних структур, щоб популяризувати свій продукт.

Ми розуміємо, що це бізнес, комерція. Загалом ВПК нічим не відрізняється від комерційних розробок у всьому світі. Це теж продажі та закупки, які вимагають певного маркетингу. Один з нових виробів українських розробників РЕБ, які хочуть поставити його на фронтах, щоб забезпечити захист не купольного типу. Вони намагаються розв'язати питання, щоб захистити цілу ділянку фронтів.

Я вважаю, це правильний підхід, а те, наскільки цей засіб зможе впоратися з цими завданнями, покаже тільки його бойове застосування. Навіть не тести в полях, а саме бойове застосування на практиці, тому що такі системи в Збройних Сил України вже є.

Підліток з України створив унікальну систему

Український підліток Вадим Добровольський створив систему, яка за допомогою штучного інтелекту дозволяє дрону перемикатися на іншу частоту й не піддається впливу РЕБ. Свій проєкт він представив у межах фіналу світового змагання у Нью-Йорку. Чи чули про цей проєкт? Чи дійсно він може гарно запрацювати, якщо його використовувати більш масово? Чи зацікавилися можливо цим проєктом у Міноборони або Генштабі?

Таких рішень достатньо багато й вони вже достатньо часто використовуються на фронтах у найрізноманітніших конфігураціях. Це набір різних частот та діапазонів, перемикання між діапазонами за різним алгоритмом, тому кількість знахідок й розробок, які можна тут зробити, достатньо велика.

Я ніколи не люблю скептично оцінювати, завжди захоплююся будь-якими нашими хлопцями, які щось роблять для ЗСУ, для нашої країни, для захисту наших бійців. Адже переважно ми чуємо скептичну критику, оцінку чогось. Я ж навпаки, навіть якщо людина зробила щось маленьке або просто спробувала щось зробити, – вдячний їй. Це обов'язково допоможе нашим військовим і врятує чиєсь життя.

Таких людей треба підтримувати. Навіть якщо виявиться, що така система вже є, чи є кращі системи, я все одно вдячний цьому підлітку, який зміг зробити цю систему. Низький поклін йому та його батькам за те, що виховали такого сина.

Проти цих дронів безсила і Україна, і Росія

Противник шукає вразливі місця дронів на оптоволокні. Чи може Україна зараз їм протистояти? Чим ми випереджаємо росіян у своїх розробках?

Наразі робочого, бюджетного, дешевого рішення, яке можна впровадити по фронтах, щоб протистояти дронам на оптоволокні немає ні у нас, ні у противника. Це велика проблема. До розв'язання цього питання підходили й усі не військові структури України, згідно з розпорядженням міністра оборони й головкома.

Був проведений хакатон, де ми слухали представників команд розробників. Цією проблемою займалися студенти Массачусетського технологічного інституту. Їм таке завдання ставили в межах одного з заходів. Тут складно знайти вихід, тому що дрон летить, він керується по оптоволокну, на нього неможливо вплинути ніяким методом РЕБ. Його можна тільки фізично збивати, знищувати й шукати різні варіанти.

Ми не здаємося, тому що це проблема, це виклик для нас і якісь точкові рішення є, наприклад, для виявлення, але вони достатньо коштовні. Наприклад, ми можемо виявляти такі дрони радарами, але не можемо відрізняти один дрон від іншого, тому що не зрозуміло, що летить, як реагувати. Утім, якщо ми бачимо, що летить такий дрон, як вчасно підняти групу перехвату й чим його знищувати – теж не зрозуміло.

Звісно, є багато фантастики, мовляв, візьмімо радіолокаційні станції, до них прив'яжемо лазерну зброю або якісь сакральні електромагнітні пушки чи великокаліберний кулемет з системами штучного інтелекту, який буде захоплювати цілі. Усе це круто, але на практиці неможливо масштабувати. Ми не можемо поставити все це одночасно на машини.

Це рішення дуже складне. Ми шукаємо щось просте, бюджетне, те, що можна масштабувати. Звісно, ми розуміємо, щойно ми знайдемо рішення, і щойно ворог знайде рішення, то ми один в одного це все вкрадемо протягом одного дня. Це всі прекрасно розуміють й з цим пов'язані ризики – щойно ми щось знайдемо, то це стане доступно противнику.

Що потрібно ЗСУ для захисту від Mavic

Ви писали, що більша частина всіх втрат від дронів у нас не від FPV, а від скидів. У нашій армії немає жодного серійного портативного детектора для БпЛА Mavic. Як так взагалі сталося? Чи можемо як росіяни закуповувати їх з Китаю? Яка їхня ціна та чим вони можуть бути ефективні?

У нас є детектори крилатих БпЛА формату "Цукорок" та детектори FPV, про які я зараз розповідаю. Їх потрібно виробляти все більше і більше. Але так вийшло, що у нас немає детектора, який би чітко виявляв, що летить Mavic. Найбільше нам загрожують Mavic 3T з тепловізорами, на яких відбуваються нічні скиди по наших позиціях і від яких гинуть наші хлопці.

Тобто прошивка 10.01, яку розробляли росіяни, і ми теж її використовуємо, зробила неможливим збивання Mavic. Збивання – це в лапках, тобто якщо раніше ми бачили, як антидрон-рушницею можна було його "посадити", то зараз це не працює. Коли Mavic втрачає сигнали управління та навігації, він виконує план порятунку. Злітає догори, підіймається майже на кілометр, де його оператор перехоплює і повертає назад. Тому наше основне завдання – не дати опуститися Mavic достатньо низько, щоб зробити скид.

Щоб зробити скид і точно влучити в людину чи на позицію, Mavic має опуститися на 100 метрів, аби цю людину насамперед побачити та щоб під поривами вітру, який завжди присутній, цей снаряд долетів куди потрібно. Якщо ми не даємо Mavic спуститися і тримаємо висоту 200 – 500 метрів, то з цього рівня вже неможливі скиди. Це проблематично, вони нікуди не влучать.

Тому наші хлопці на фронтах повинні мати такий РЕБ, що не дає підлетіти, і мають розуміти, що Mavic летить до них і зависає над головою. Оскільки на фронтах дуже багато Mavic і наших, і противника, то детектор не розуміє, де і що летить. Він не має працювати на великі ділянки, а має давати бійцю інформацію про те, що для нього є особистою загрозою.

Росія використовує такі детектори (тримає один у руках – 24 Канал). Вони мають таких 3 – 4 різних типів. Цей детектор фіксує підліт не тільки Mavic, а й FPV, він – універсальний. Є на всіх відео, де фігурує Росія, як-от у пілотів. Вони не виходять на бойові завдання без цього засобу.

Детектор, який використовують росіяни / Скриншот з відео

Також ми розуміємо, що Mavic веде розвідку. Якщо ця позиція більш-менш розташована з боку і раптово над нею з'являється Mavic, який завис, то краще зупинити переміщення й активність, бо він, напевно, видивляється якісь дії. Тобто детектор дуже корисний.

У Китаї його ціна від 100 до 500 доларів, є різні моделі. Він достатньо дорого там коштує. Вся російська армія воює на китайських засобах. Вони їх називають "Булати" і так далі. Російські засоби також є, але практично вся елементна база взята у китайців. Просто різні корпуси, у які встановлюється детектор.

Через певні причини ми не можемо зараз їх самостійно виробляти. Потрібно достатньо інвестицій у розробку цих детекторів, потім – у виробництво. Я запропонував фондам знайти партію цих китайських детекторів і закупити, як це робить Росія. Один фонд відгукнувся, вони вже в роботі.

Я їх скоординував з хлопцями, які працюють з китайськими заводами. Зараз візьмемо всі зразки, протестуємо в армії й потім закупимо. Не буду називати цей фонд, щоб не виглядало як реклама. Розуміємо, що за бюджетні гроші купувати в Китаї проблематично, але фонди можуть це робити.

Чому в Китаю не можемо закуповувати? Є якісь обмеження?

Я ще ніколи не чув, щоб ми напряму в Китаю щось купували. Це все відбувається через посередників.

Альтернатив немає? Я так розумію, що це дешевий спосіб і дуже ефективний, що росіяни та показали, так?

Так, процес дуже складний. Щоб щось закуповувати за бюджетні гроші, виріб має бути кодифікованим, тобто сертифікованим за військовими стандартами. Тільки в цьому випадку Міністерство оборони може за бюджетні гроші купувати іноземні вироби.

Якщо якийсь посередник купить велику партію таких детекторів, він його перебрендує і назве, приміром, "Вітерець", далі пройде кодифікацію, і лише тоді Міністерство оборони зможе закуповувати ці вироби. Така ж доля у Mavic та Autel. Ми ж якось це робимо через компанії держави – і закуповуємо, і постачаємо. Так, не багато, але робимо. За великого бажання, як це зробити, то шляхи й рішення в держави є.

Іноземці хочуть вкласти гроші в українські розробки

Чи готові іноземці вкладати свої кошти в розробки дронів та РЕБ, а також у розробку технології, яку ви щойно показали? Чи дійсно є зараз таке бажання в іноземців?

Однозначно. На жаль, ми стали полігоном для всього світу у плані військових технологій та їхнього використання. Ми живемо на полігоні, де 3 роки літають ракети абсолютно всіх типів, де відбуваються бойові дії. Звісно, всі світові виробники мають тут офіційних та неофіційних представників. Вони намагаються розуміти, що зараз відбувається. Для більшості країн світу Росія – противник, як і її технології, які використовуються по всьому світу, не тільки в російсько-українському конфлікті.

Отже, безумовно, виробники зацікавлені. Багато кажуть, що Україна стане у майбутньому центром світових технологій. Ні, так не буде. Я дивлюся на цю ситуацію реально. Виробництво світових технологій в плані FPV-дронів залишатиметься в країнах капіталістичних, основних, великих. Просто наших спеціалістів будуть залучати, перекуповуватимуть наших інженерів, розробки будуть вестися. Це реальність.

Я був на військовій виставці в Польщі, одній з найбільших у Європі. Вже зараз бачу, як наші українські компанії стоять на стендах інших країн. Вони до мене підходять і кажуть: "Привіт, Сергію, ми такі-то, такі-то, але ми вже не українська компанія, ми вже за кордоном". І, на жаль, цьогоріч 3 чи 4 ключових розробники теж поїхали за кордон.

Це добре чи погано? З одного боку, вони ж будуть працювати у безпеці, а з іншого – не працюють в Україні? Як краще було б?

Це виходить погано, оскільки ми допускаємо втечу спеціалістів у галузі технологій за кордон, і в цьому немає нічого позитивного. Замість того щоб створити тут позитивну атмосферу – економічну і фінансову – ці люди виїжджають не тому, що їм тут надто добре, а через проблеми, які виникають у процесі виробництва та взаємодії з державою.

Зокрема через те, що бронювання може не бути?

Так, зокрема і через це. Плюс у нас є обмеження на імпорт військових розробок. Якщо українська компанія щось виробляє, то існують обмеження на імпорт. Наприклад, обмеження на ціну, яку компанія може виставляти для Збройних Сил на закупівлю. Не всім це подобається.

Уявіть, що виробник вирушає за кордон, створює там свої БпЛА, і стає відомим на весь світ. Він відкритий для постачення, логістики по всіх країнах Євросоюзу та світу. При цьому він може продавати свої рішення в Україну за тією ціною, яку вважає потрібною, оскільки ця розробка вже вважається іноземною.

Він не повинен нічого доводити, його спеціалісти не бояться мобілізації чи бронювання, а виробництво перебуває в безпеці. Тому, звісно, багато підприємств обирають такий шлях. І найголовніше, ці компанії отримують можливість продавати свої розробки на зовнішньому ринку, а не тільки всередині країни.

Про захист від "Орешника"

Чим ми можемо протидіяти системам "Орешник"? Головком ЗСУ Олександр Сирський заявив, що у світі є лише декілька систем, які можуть цьому протистояти. Україна таких ППО, на жаль, поки що немає на озброєнні, але працює над власними розробками. Завдяки чому Україна може розробити такі системи ППО? І тут потрібні не лише ППО, а й нові системи РЕБ?

Тут я також дивлюсь на ситуацію досить об'єктивно. Ми розуміємо, що якщо весь військовий ВПК світу з мільярдами доларів інвестицій не може розробити ефективні засоби протистояння, то в країні з порушеною економікою та іншими проблемами складно протистояти Росії й щось розробляти.

Коли ми говоримо про ракети типу "Орешник", це балістична ракета і це зовсім інший сегмент. Вона не має нічого спільного з міжконтинентальними ракетами, хоча і вони також є частиною цієї категорії. Давайте поясню простіше. Patriot, який у нас стоїть, – це система протиповітряної оборони, призначена для виконання конкретних завдань, зокрема для захисту певних територій від певних типів ракет.

Є інші системи, які можуть збивати міжконтинентальні балістичні ракети на великій висоті, на високій точці траєкторії. Ці системи розроблені спеціально для цього. Patriot не здатний збивати все, що літає. Він створений для виконання своїх конкретних завдань, і з ними справляється прекрасно. А ракети такого типу збиваються іншими системами, яких у світі всього кілька, але у нас їх немає.

Що може захистити ЗСУ від дронів на оптоволокні

Як щодо наших розробок, чи можете розповісти детально, чим саме українці дивують росіян і, можливо, весь світ?

Ми вже обговорювали цей сегмент, який стосується дронів та детекторів FPV-дронів. Ситуація на сьогодні така, що кількість частот, на яких літає наш ворог і на яких ми також працюємо, є дуже великою. Тому використовувати РЕБ для закриття позицій або машин стає дедалі складніше, а інколи й неможливо. Ми повинні розуміти, що на машину можна поставити 3 – 4 антени, але не можна встановити 40 антен для покриття всіх діапазонів. Тому ми шукаємо інші шляхи боротьби з дронами.

З'явилася ідея, яка є актуальною для всіх військовослужбовців. Коли FPV-дрон летить, він передає відеосигнал оператору, і без цього сигналу оператор не розуміє, куди йому атакувати. Це відео можна перехопити, і за допомогою нього можна зрозуміти, який саме дрон летить, де він знаходиться та чи становить загрозу.

Наприклад, сьогодні ми показали новий тип ось такого детектора (тримає в руках – 24 Канал). В Україні зараз виробляють близько десяти моделей, деякі з них з екраном, а деякі – без, і вони можуть врятувати життя. Якщо на солдата або на техніку летить FPV-дрон, на відстані приблизно 1,5 кілометра детектор починає подавати сигнал тривоги та повідомляти, що до нього летить дрон.

Новий детектор, який виробляє Україна / Скриншот з відео

Завдяки цьому солдат має більше шансів на виживання, адже коли тебе застала атака зненацька, коли ви їхали й прилетів дрон – шансів на порятунок мало. Але якщо ти заздалегідь знаєш про загрозу, у тебе є час на реакцію і є настанови, що робити в такій ситуації.

Ми можемо одразу побачити картину та розпізнати за назвою, чий це дрон – наш чи ворожий, і визначити, що робити далі. Такі речі можуть врятувати життя. На жаль, кількість таких детекторів наразі обмежена через виробничі можливості, але багато хлопців працюють над їхнім масштабуванням, тому найближчим часом кількість цих пристроїв значно збільшиться.

Протидія дронам – це одна з найактуальніших завдань, і, як я вже казав, є різні рішення для цього. Наприклад, українська компанія Ptashka розробила пістолет, який стріляє сіткою. Боєприпас змінюється, і якщо на солдата летить FPV-дрон, він не може збити його вогнепальною зброєю, бо це складно через швидкість і маневровість дронів.

Навіть із мисливської рушниці важко влучити в дрон, тому було створено пістолет, який стріляє сіткою, що розкривається в повітрі на площі 3 – 4 квадратних метрів і сітка заплутує лопаті дрона. В екстремальних ситуаціях це рішення допомагає солдатам протидіяти дронам на оптоволокні. Ми бачили багато відео, коли дрон підлітає до нашої техніки та солдатів, і вони не розуміють, що робити. Назвемо цю зброю "останнім шансом" для піхотинця, коли він може використати пістолет і збити дрон.

Практичні тренування показують, що з відстані 15 – 20 метрів піхотинці влучають по дрону. Хоча система не працює на великих відстанях, вона дуже ефективна в умовах, коли піхотинець в полі зустрічається з дроном сам на сам. Йому хочеться вижити, і це треба зробити, але фактично немає чим. Ми бачили багато таких відео. Тож всі наші розробки наразі орієнтовані на протидію дронам, щоб забезпечити максимальний захист для наших солдатів.