Темний бік інтернету: що таке даркнет і як ним користуються спецслужби Росії та України

Даркнет – темний бік інтернету, стає все помітнішим. Анонімну, нерегульовану частину інтернету використовують для придбання фальшивих документів чи наркотиків. До того ж інтерес до даркнету сколихнуло помилування президентом США Трампом засновника даркнет-платформи Silk Road з торгівлі наркотиками та нелегальними товарами.

В нинішніх умовах нової холодної війни зі Заходом Росія також намагається через даркнет впливати на демократичні процеси в інших державах. В Україні ж альтернативою даркнету, для користування яким треба мати певні навички, став російський месенджер Telegram. Але досі він лише частково обмежений в нашій країні для робочого використання, а загальне – взагалі не заборонене.

24 Канал розповідає, що таке даркнет та як він впливає на процеси в Україні та світі.

Що таке даркнет

Даркнет, або "темна мережа", є частиною інтернету, що не індексується традиційними пошуковими системами й доступ до якої можливий лише через спеціалізоване програмне забезпечення, як-от браузери Tor або I2P.

Цей сегмент мережі забезпечує високий рівень анонімності та безпеки для користувачів, що робить його привабливим як для законної, так і для незаконної діяльності.

Цікаво! Термін "даркнет" виник ще в 1970-х роках для позначення мереж, ізольованих від ARPANET – попередника сучасного інтернету, мережі, створеної Пентагоном для оборонних цілей. Сьогодні даркнет складається з різних мереж, які забезпечують анонімність та безпеку для своїх користувачів. Він не є монолітним утворенням, а включає різні платформи та сервіси, доступ до яких можливий лише через спеціалізоване програмне забезпечення.

Зокрема, популярний браузер Tor (The Onion Router) розробляється The Tor Project, Inc., некомерційною організацією, заснованою у 2006 році. Спочатку технологія Tor була створена у Лабораторії військово-морських досліджень США (NRL) наприкінці 1990-х років, а подальшу розробку підтримували Electronic Frontier Foundation (EFF) та інші організації. Tor Project займається не лише розробкою браузера Tor, але й іншими проєктами для забезпечення анонімності та конфіденційності в інтернеті.

З міркувань безпеки 24 Канал не наводить інструкції з використання Tor та даркнету загалом.

• Даркнет часто асоціюється з незаконною діяльністю, зокрема торгівлею наркотиками, зброєю, фальшивими документами та краденими даними. Наприклад, у Росії традиційні методи продажу наркотиків поступилися місцем складній системі даркнет-ринків, де використовуються "закладки" та цифрові транзакції.
• Молоді кур'єри, "кладмени", ховають невеликі пакунки з наркотиками у публічних місцях, а клієнти отримують інформацію про їхнє місцеперебування після онлайн-покупки. Ця система забезпечує високий рівень анонімності та безпеки для обох сторін, але з іншого боку – характеризується жорстокістю щодо кур'єрів, які не виконують своїх обов'язків належним чином.

Однак даркнет також використовується і для законних цілей. Журналісти, активісти та громадські діячі використовують його для обміну інформацією в умовах цензури та репресій. Деякі медіа, зокрема BBC, запускають свої версії сайтів у даркнеті, щоб забезпечити доступ до інформації в країнах з обмеженнями свободи слова (посилання на перехід у даркнет-версію не спрацює у звичайному браузері).

У даркнеті також приховані шалені грошові потоки. За даними звіту про криптозлочинність у 2024 році Chainalysis, після ліквідації найбільшого даркнет-маркетплейса Hydra у 2022 році, його місце зайняли нові платформи, як-от Mega Darknet Market, чий оборот у 2023 році склав понад 500 мільйонів доларів. Загальна сума транзакцій у даркнеті за 2023 рік склала 1,7 мільярда доларів, що на 25% менше порівняно з 2022 роком.

Влада США та ЄС також запровадила нові санкції проти криптовалютних міксерів (наприклад, Tornado Cash) через їхню роль у відмиванні коштів. У 2023 році 61,5% від загального обсягу незаконних криптовалютних транзакцій припало на підсанкційні суб’єкти та юрисдикції, що становить приблизно 14,9 мільярда доларів.

Наразі найпопулярнішою криптовалютою в даркнеті залишається Bitcoin, хоча анонімні монети, як-от Monero, набирають популярності.

В чому небезпека даркнету та як телеграм став альтернативою йому в Україні

Використання даркнету, звичайно, пов'язане з певними ризиками. Користувачі можуть натрапити на шахрайські ресурси, шкідливе програмне забезпечення або стати об'єктами розслідувань правоохоронних органів у разі участі в незаконній діяльності. Це стосується, наприклад, придбання наркотиків, секс-послуг чи підробних документів.

За даними Tor Metrics, у 2024 році Україна посіла шосте місце у світі за щоденною кількістю користувачів даркнет-браузера Tor – близько 68 000 користувачів або 2,23% від світового обсягу.

Даркнет – адаптивний продукт. З розповсюдженням телеграму в Україні цей месенджер став "альтернативним даркнетом" – адже він простіший за браузери на кшталт Tor. Саме через це в телеграмі виникли майданчики з продажу заборонених речовин та іншої нелегальної діяльності. Телеграм використовують й для "актуальних" питань під час великої війни – наприклад, повідомлення про місця розташування патрулів поліції чи ТЦК.

Телеграм часто використовується для розповсюдження забороненого контенту й тиску на українців, тому такі канали поширення інформації мають регулюватися та деанонімізуватися, розповів представник ГУР МО Андрій Юсов в інтерв'ю Центру протидії дезінформації.

Сьогодні часто телеграм використовується як легалізований даркнет, в якому можна знайти все: від продажу наркотиків до груп ухилянтів або людей, які займаються чим завгодно, аж до дитячої порнографії,
– зазначив Юсов.

Крім того, через анонімні телеграм-канали росіяни намагаються тиснути на громадян України, додав представник ГУР. За його словами, з адміністрацією телеграма відсутній стійкий контакт щодо реагування небезпечного контенту у месенджері.

19 вересня 2024 року в Україні обмежили використання Telegram в органах держвлади, військових формуваннях та на об'єктах критичної інфраструктури, але це стосується лише листування та пересилання файлів. Керівник ГУР Кирило Буданов тоді заявив про наявність у російських спецслужб доступу до особистого листування користувачів телеграму, включно із видаленими повідомленнями та персональними даними.

Водночас голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова, нардеп Ярослав Юрчишин прокоментував тоді 24 Каналу, що про обмеження телеграму для користувачів загалом по Україні не йшлося.

Даркнет, як інструмент, використовують і в Силах оборони для розвідки, на умовах анонімності поділився із 24 Каналом представник Сил оборони України, зосереджений на питаннях моніторингу розвідданих.

Даркнет є значною частиною моєї роботи. У межах Сил оборони ми використовуємо його для моніторингу інформації, яка продається або розповсюджується ворогом і стосується його, а також для аналізу того, що там з'являється про нас,
– розповів співрозмовник.

Крім того, це дає Україні можливість зазирнути в злочинне мислення росіян – як на рівні простого народу, так і на вищих щаблях.

З моєї точки зору, даркнет можна розглядати одразу в трьох аспектах: як інструмент, як можливість і як загрозу,
– додав представник Сил оборони.

Один із прикладів використання даркнету в Україні – придбання підробних документів. У листопаді 2024 року Зарічненський районний суд, що у Рівненській області, визнав винним військовослужбовця Державної прикордонної служби, який через даркнет придбав фальшиву довідку про інвалідність матері, щоб звільнитися зі служби. За це чоловік отримав рік умовного покарання.

Згідно з рішенням суду від 18 листопада, обвинувачений, Микита П., проходив службу за мобілізацією на посаді техніка-водія. 27 січня 2024 року він домовився з невідомим продавцем у даркнеті про купівлю підробленої довідки про II групу інвалідності своєї матері. За документ він заплатив 7 000 доларів у криптовалюті. 28 лютого 2024 року військовий подав командуванню рапорт про звільнення, додавши до нього підроблені документи. Однак під час перевірки адміністрація виявила фальшивку, і йому відмовили у звільненні.

На судовому засіданні Микита П. визнав свою провину та запевнив, що більше такого не робитиме. Суддя Роман Світличний визнав його винним за ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 409 Кримінального кодексу України (ухилення військовослужбовця від несення обов’язків шляхом підроблення документів). Утім, врахувавши щире каяття, суд призначив йому рік іспитового строку, звільнивши від основного покарання. Рішення ще може бути оскаржене в апеляційному суді.

Як Росія дестабілізує Польщу через даркнет

Наприкінці січня польський віцепрем'єр Кшиштоф Гавковський звинуватив Росію у спробах вербувати громадян Польщі через даркнет, щоб вплинути на президентську виборчу кампанію цього року. Про це повідомило Reuters.

Польща, як член Європейського Союзу та НАТО, раніше неодноразово попереджала про ризик російського втручання у вибори, заплановані на середину травня. Зокрема на початку січня Польща заявила, що виявила російську групу, яка була відповідальна за кампанію дезінформації з метою дестабілізації ситуації в країні та впливу на вибори. Водночас Москва традиційно відкидає звинувачення у втручанні у внутрішні справи інших держав.

Гавковський заявив, що російські структури шукають громадян Польщі, готових впливати на виборчу кампанію зсередини країни. Вербувальники пропонують їм від 3 000 до 4 000 євро за поширення дезінформації.

Це гроші, спрямовані з боку російських спецслужб – ГРУ та ФСБ, які шукають агентів для просування свого контенту тут, у Польщі,
– заявив Гавковський у коментарі для Reuters.

За словами Гавковського, пошук виконавців здійснюється через даркнет. Польські служби безпеки спостерігають подібні спроби з початку 2024 року.

Чи існує боротьба з даркнетом

Попри свій первинний задум як простору для забезпечення конфіденційності та свободи слова, даркнет дедалі більше стає інструментом у руках тоталітарних режимів та кримінальних структур. Авторитарні держави використовують його для дезінформаційних кампаній, шпигунства та кібератак, тоді як шахраї, хакери та наркоторговці знаходять у ньому зручне середовище для незаконної діяльності.

Оскільки даркнет працює на принципах децентралізації та анонімності, його регулювання залишається вкрай складним завданням. Навіть розвинені країни повстають перед труднощами у боротьбі з нелегальними ресурсами, адже будь-яка спроба обмежити доступ до даркнету несе ризик порушення цифрових прав та свобод громадян.

Але вдалі історії є. Зокрема, правоохоронні органи Німеччини часом ведуть довготривале спостереження за серверами у мережі Tor, щоб розкрити особи користувачів даркнету, які порушили закон. Як повідомлялося у розслідуванні ARD Panorama та STRG_F (funk/NDR), отримані внаслідок спостереження дані обробляються за статистичними методами, що дозволяє повністю скасувати анонімність Tor.

Журналісти отримали доступ до документів, які свідчать про чотири успішні операції в межах лише одного розслідування. Це перші задокументовані випадки застосування так званого "таймінгового аналізу" у мережі Tor у світовій практиці. До цього часу вважалося, що такий підхід практично неможливий.

Утім, описана історія – не масова практика. За наявних умов даркнет залишатиметься серйозною загрозою для демократичного світу, адже дозволяє режимам та злочинним угрупованням діяти у тіні, уникаючи контролю та відповідальності. Це викликає необхідність нових міжнародних підходів до боротьби з нелегальною діяльністю в даркнеті, які б зберігали баланс між безпекою та правами людини.