Тяжкі втрати, дизертирство та хаос в управління: Politico оцінило проблеми України на фронті

Значно частішими стали випадки дезертирства.

Затяжна російська війна на виснаження стала серйозним випробуванням для України. Командування відчайдушно намагається заповнити нестачу особового складу.

Про це пише Politico.

Свою історію розповіла Анастасія — український військовий медик, яка пішла добровольцем до армії 2022 року. Вона не мала військового чи медичного досвіду, але хотіла допомагати пораненим українським солдатам у тилових шпиталях, тримаючись якомога далі від зони бойових дій.

Восени минулого року, перебуваючи у відпустці через хворобу, вона дізналася, що командування армії перевело її в одну з найгарячіших точок війни Росії проти України, недалеко від Курахового на сході Донецької області.

"До моменту прибуття я не мала навіть базової військової підготовки. Моє колишнє командування підробило мої документи", — сказала Анастасія, яка попросила не називати її ім'я повністю. Військові чиновники заперечують, що таке може статися.

Анастасія розповіла, що її нові товариші допомагають їй адаптуватися: "Уже в цій новій бригаді водії навчили мене збирати зброю і мені дуже допомогли".

Її історія повторюється по всій Україні через відчайдушні спроби намагаються заповнити нестачу особового складу, викликану боротьбою з повільним, але кривавим наступом Росії на сході України.

Головнокомандувач України Олександр Сирський 11 січня віддав наказ про переведення понад 5000 військовослужбовців ВПС у сухопутні війська. Це викликало на сполох: Україна жертвує висококваліфікованими фахівцями, яких не зможе замінити, щоб приєднатися до бойових дій на передовій. Однак Сирський наполягав на тому, що не перекладатиме «незамінних» співробітників. Цю проблему помітили у Вашингтоні.

"Проблема, з якою стикається Україна, полягає не в тому, що в них закінчуються гроші, а в тому, що в них закінчуються українці", — заявив державний секретар США Марко Рубіо під час слухань щодо затвердження його кандидатури.

Ситуація посилюється напруженістю в армії: дедалі більше непідготовлених і змучених солдатів дезертують, виникають труднощі з набором нових солдатів і заарештовуються шановні та популярні бойові офіцери.

Це перетворюється на політичну проблему для Києва, оскільки він намагається продемонструвати президенту США Дональду Трампу, що має сенс продовжувати підтримувати Україну, оскільки він наполягає на якнайшвидшому припиненні війни.

Проблеми з лідерством

Проблеми на лінії фронту викликають питання якості військового командування України, яке намагається перейти від жорсткої радянської моделі до системи, заснованої на західних принципах, одночасно ведучи екзистенційну війну.

"Сучасна війна швидко розвивається. Вона технічна, складна та непередбачувана. Вона вимагає заповзятливих офіцерів, які готові йти на ризик, які можуть відстоювати свою позицію і мати справу з солдатами, які можуть бути досвідченішими, ніж вони", — сказав Глен Грант, колишній офіцер британської армії та експерт з питань оборони з Baltic Security Foundation.

За його словами, слабкі командири ненавидять цих людей і чи намагаються змусити їх замовкнути за допомогою бюрократії та залякування, чи взагалі звільнити. Інспекційні групи — це найгірше зло для армії, оскільки вони хочуть радянської одноманітності, а це призведе до програшу України у війні.

Український військовий медик Анастасія, яка пішла добровольцем до армії 2022 року, підтвердила цю тезу.

"Під командуванням Сирського штаб перетворився на групу лоялістів. Багато командирів змінилися на людей Сирського, яким все одно, і які хочуть доповідати вищому штабу тільки про перемоги, не має значення, скільки життя це коштуватиме", — сказала вона.

Пресслужба Генерального штабу України, який здійснює оперативне управління збройними силами, у відповіді виданню Politico спростувала звинувачення.

"Одним із основних принципів є цінність життя особового складу, що забезпечує тривалу боєздатність та стійкість колективу", — йдеться у листі.

Всупереч тому, що вище командування відмовилося публічно обговорювати будь-які проблеми, з якими стикається українська армія, оскільки це може завдати шкоди операціям проти Росії, воно визнало, що мають місце випадки дезертирства, і, за його словами, ця проблема вирішується.

 "Потрібний системний підхід, який охоплює як управлінські, так і психологічні аспекти", — заявили в Генштабі.

Криваве поле битви

Аналітики констатували: тріщини, що виникають в українській армії, спричинені масштабами кровопролиття.

У грудні президент України Володимир Зеленський заявив, що за майже три роки боїв Київ втратив понад 43 тисячі солдатів убитими й понад 370 тисяч пораненими.

Кремль не розкриває дані про втрати, але Сирський підрахував, що лише у 2024 році Росія втратила 150 000 солдатів убитими та понад 400 000 пораненими. Генеральний штаб України заявив, що з початку повномасштабної війни Росія втратила 818 740 солдатів убитими чи пораненими.

Хоча Сирський і заявив, що втрати Росії у "багато разів вищі", ніж України, наслідки відчуваються на фронті.

"Як і в будь-якому конфлікті, який триває понад рік, чим довше триває війна, то менше професійних солдатів залишається на передовій. Водночас зростає потреба у наборі та навчанні людей з мирного життя, які не мають попереднього військового досвіду", — зазначила Олена Трегуб, виконавчий директор Незалежної антикорупційної комісії та член Громадської антикорупційної комісії при Міністерстві оборони.

Вона додає, що ці люди часто психологічно та фізично не готові до бою, і їхня адаптація вимагає часу. Це неминучий виклик, з яким зіткнулася Україна — як і будь-яка інша країна, яка опинилася б у такій затяжній війні.

"Кадрові проблеми виходять на перший план, оскільки Україна щосили намагається уповільнити просування Росії. З травня Кремль відвоював частину Харківської області, звільнену Україною у 2022 році, та захопив близько 2800 квадратних кілометрів землі – близько 0,4 відсотка території України", — акцентують у виданні.

Тепер росіяни стуляють свої лещата над східним логістичним вузлом Покровська, що призводить до нових звинувачень на адресу вищого командування. Як написав командир окремого батальйону "Вовки да Вінчі" української армії Сергій Філімонов, головна причина катастрофи на Покровському напрямку — вище командування, яке ставить нездійсненні завдання підрозділам. Генерали не розуміють можливостей підрозділів та не орієнтуються в обстановці на передовій.

Водночас росіяни стикаються зі своїми власними проблемами, намагаючись витіснити Україну з Курської дуги за допомогою північнокорейських солдатів. Попри тижні жорстоких атак, які знищили КНДРівців, українці тримаються.

Необхідність змін

Заклики до змін зростають. Український військовий експерт та голова фонду "Повернися живим", який допомагає ЗСУ, написав, що на папері на передовій багато людей, багато зброї, багато техніки.

"І вони дають їм боєприпаси, і фронт розвалюється. Не тому, що люди не воюють, а тому, що в командуванні панує хаос", — заявив він у грудні "Українській правді".

Нещодавно українські спецслужби заарештували двох генералів української армії за підозрою у "неналежному захисті Харківської області" під час російського наступу минулого року. Колишнього командира 155-ї бригади також заарештували за нібито приховування дезертирства під час навчань у Франції.

Сирський може бути викликаний як свідок. Деякі українські депутати стверджують, що арешти мають політичне підґрунтя.

"Такі дії не лише підривають довіру до армії під час війни, а й становлять пряму загрозу обороноздатності країни. Це негативно впливає як на моральний дух військових, так і на довіру громадськості, послаблюючи національну єдність у вирішальний момент боротьби за незалежність", — заявив Роман Костенко, ветеран збройних сил та секретар комітету з оборони ВРУ.

Критикують і те, як військові включають новобранців до армії. Дехто вважає, що нових солдатів слід змішувати з ветеранськими підрозділами, щоб навчити їх виживати на полі бою. Є скарги на те, що вище командування натомість поміщає ненавчених новобранців у нові бригади, а потім кидає недосвідчені підрозділи у найзапекліші бої.

За словами командувача Філімонова, це призвело до невдач на полі бою.

"Якщо солдат потрапляє до підрозділу, де він... відчуває, що командування знає, що робити, солдат намагається залишитися там за всяку ціну. Якщо командування відправляє його на позицію одразу після навчання в Європі або після базової військової підготовки в Україні без додаткової роботи з ним, він або гине, або йде у самоволку", — сказав Філімонов.

Дарма що проблеми зростають, українська армія продовжує реформуватись. Вона переходить до більш сучасної структури західного зразка, яка підвищує ефективність командування, а також очищує від бюрократії та прискорює ухвалення рішень коштом цифровізації ключових процесів.

Анастасія хоче залишитись на новій посаді, наперекір невдоволенню рішенням відправити її на фронт.

"Я могла б піти у самоволку через цю несправедливість, але це не мій шлях. Хлопцям я потрібна тут", — завершила вона.