Увага до повітряних загроз, обстрілів й хиткої міжнародної адженди. Зведення інформаційної війни 25–31 січня 2025 року

Українці в соцмережах стежили за повітряними загрозами, обстрілами й хиткою міжнародною аджендою, настрої дещо покращують серійні атаки по ворожому тилу. Індекс настроїв щодо війни, який вимірює ГО CAT-UA склав мінус 17 пунктів. 

Хороші новини (26%) — атаки на ворожий тил (НПЗ в Волгограді, Нижньогородській обл., Рязані тощо, нафтогін «Дружба»), робота військових на фронті, інсайди про можливу підтримку (трофейна зброя від Ізраїлю) та офіційні звістки щодо такої (від Швеції), надії на закінчення Д. Трампом війни.

Погані (43%) — наступ РФ (окупація В.Новосілки), обстріли міст (Суми, Одеса), цивільні та військові некрологи, призупинення американської допомоги (USAID, U4U), критика влади (звинувачення в тиску щодо П.Порошенка, В. Кличка, а також критика мобілізації, ситуація з АОЗ).

Неоднозначні (31%) — деталі щодо рішень США (не стосуються наразі військової допомоги), затримання агентів ФСБ, День пам’яті Героїв Крут, дискусії про перемовини.

Системні атаки по російському тилу значно покращують загальні настрої. У соцмережах фігурує ціла серія повідомлень про подібні удари: відлунює тема атакованого раніше Рязанського НПЗ (пишуть про його «добивання» дронами), після павзи вже в другій половині тижня — сплеск уваги до фото та відео пожеж після удару в Нижньогородській області.

Атаки на нафтопереробку супроводжуються коментарями про значущість для економіки РФ обраних цілей ураження, навздогін ширяться меседжі про призупинення роботи одного з НПЗ (А. Коваленко), міркування щодо наслідків атак для забезпечення сировиною різних галузей. Клікбейтні сторінки кажуть про бурхливу реакцію В.Путіна на події. Bloomberg пише, що більше не постачає нафту російський порт Усть-Луга, теж через атаки Сил оборони.

«Постачальниками» оптимізму виступають також точкові успіхи бійців та дипломатії. Серед подібних звісток — розрізнені історії про звитяги українських військових (наприклад, екіпаж Leopard, який зміг знищити ворожу танкову колону) та дипломатичні досягнення (візит голови МЗС Іспанії, рішення парламенту Італії продовжити підтримку Україні). Дуже радісно шириться повідомлення (переважно новинними сторінками) про те, що ЄС продовжив санкції проти Росії. Звучить також надія на нову адміністрацію в США, зокрема — міркування Зеленського про те, що Д. Трамп має свій план щодо України.

Резонанс викликала зупинка невійськової іноземної допомоги США. Помітне обговорення зупинки американських програм допомоги, хоча спершу на фоні інших тем воно не найактивніше, більшість обговорення йде в нейтральному тоні, але є і гнів на світ, який недостатньо підтримує Україну, і сварки між собою, зокрема, гнів на українців, «які занадто захопилися грантами», іронія на їхню адресу — як-от меседжі про «інформаційний фронт» на адресу медіа, що утримувалися здебільшого за рахунок американських донорів.

Нова порція міркувань про варіанти припинення війни. У фокусі уваги новинних пабліків, зокрема рівня каналу А. Цаплієнка — перелік сценаріїв можливого завершення війни від The Times (від повної поразки — до посилення переговорних позицій), «100-денний план закінчення війни від імені Д.Трампа (в інфополе його вкинув проросійський сайт «Страна») з нібито вимогами до України щодо поступок (не лише нейтральний статус, а й вихід з Курщини, припинення нібито «переслідувань» УПЦ МП та російської мови, проведення виборів і допуск на них проросійських сил). Подібні меседжі сприймаються або різко негативно, або в кращому випадку зі змішаними настроями.

Фронт лишається «постачальником» стратегічної тривоги та невизначеності. Дуже активно обговорювалася ситуація у Великій Новосілці, постійно генерувалися нові заяви і коментарі щодо неї, в обговоренні переважають страх і тривога — навіть попри відносно низьку присутність теми ворожого наступу в масиві протягом тижня.

Фрагмент «виборчої» риторики Лукашенка про розміщення «Орєшніка» неабияк розлютив українців, проте після «виборів» у Білорусі ця тема швидко зійшла нанівець.

Кримчан активно заманюють на війну підвищеними виплатами. Пабліками окупаційних адміністрацій Криму жваво ширилася звістка про указ С.Аксьонова щодо додаткових виплат тим, хто підпише контракт з Міноборони РФ, у розмірі 500 тис рублів.

По соцмережах розносилася заява, нібито сказана Будановим на закритому засіданні, і процитована УП: мовляв, без серйозних переговорів в Україні за пів року може запуститися процес її знищення. Деякі спільноти поширюють це повідомлення з маніпулятивними заголовками, зі знаками оклику; заяву цитують і проросійські блогери.

Почастішала критика влади від окремих представників опозиції. Заяви В. Кличка з претензіями до влади розходяться новинними сторінками, їх поширюють люди з коментарями як підтримки, так і критики; набагато слабше поширюється відповідь Кличку від Т. Ткаченка. Лунають звинувачення у співпраці з ОПЗЖ для ухвалення рішення регламентного комітету відсторонити П. Порошенка від засідань ВРУ, у зриві допомоги ЗСУ (на чому окремо наголошує прихильний до Порошенка військовий О. Петров), обурює й сама постать Б.Яременка (якого нібито «послав» у кулуарах Порошенко, йому пригадують старий секс-скандал). Д. Корчинський навіть порушує питання  «санкцій» проти себе разом із П. Порошенком від А. Єрмака та В. Зеленського. Лейтмотив дискусії — теза, що «влада боїться опонентів» і «готується до виборів», попри війну та складне становище на фронті.

Емоції українців в соцмережах

Гнів присутній в 33,6% дописів на тему війни — на росіян побільшало за політику на ТОТ, зокрема мобілізацію звідти; на викритих зрадників та корупціонерів (серед останніх – головний психіатр ЗСУ). Гнів — у критиці влади від «ЄС» за відсторонення П.Порошенка та «справи генералів», також помітний конфлікт довкола АОЗ. На О. Арестовича та М. Безуглу — за моралістичні судження щодо гідної смерті (страти полонених); на США за призупинення низки програм допомоги.

Тривога — 18,2% — тримається щодо російського наступу: в фокусі уваги В.Новосілка, Покровськ (та відстань до кордонів Дніпровщини), Часів Яр, Харківщина. Також тривожить сталість світової підтримки, зокрема від США.

Радість — 18% — передусім викликають удари по російській нафтопереробці та нафтовій  логістиці; за тиждень зросла присутність звісток про локальні знищення окупантів; також підтримка від Швеції, Фінляндії (пакети допомоги), Італії (ухвалене її продовження на рік), дієвість нафтових санкцій (Індія та Китай не приймають окремі танкери).

Сум — 10,1% — окрім військових та цивільних некрологів, з нагоди Дня пам’яті жертв Голокосту (паралелі з геноцидним характером нинішньої війни).

Гордість — 7,8% — пишаються ЗСУ в цілому та окремими воїнами, також сплеск з нагоди Дня пам’яті Героїв Крут.

Надія — 5,7% — на закінчення війни за модерації Д.Трампа (іноді також поруч згадують Китай); на дієвість нових санкцій, зокрема 16-го пакету від ЄС.

Сміх — 2,3% — помітний в коментуванні уражень росіян FPV-дронами; також з КНДРівців, яких прибрали з Курщини; з О. Скабєєвої, яка раділа відео знищення «колони ЗСУ» (яка виявилася насправді російською).

Вдячність — 1,7%.

Втома — 1,5%.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом майже трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Ілюстративне фото: Pixabay