Вибори в укриттях і окопах. Чи хтось у світі голосував під час війни?

Сполучені Штати днями закликали Україну розглянути можливість проведення виборів до кінця поточного року. Так, Reuters процитував спецпредставника президента США з питань України та Росії Кіта Келлога, який заявив, що за умови досягнення угоди про припинення вогню з Росією "найближчими місяцями" США хочуть, щоб Україна провела президентські і парламентські вибори.

Заява викликала резонанс, а радник президента України Дмитро Литвин розкритикував ідею американців, заявивши, що припинення вогню та вибори в Україні "не залякають" Володимира Путіна, а для припинення війни необхідний конкретний план спільних дій України та США.

Поки українці обговорюють ідею проводити вибори в умовах бойових дій та відсутності дуже значної частини населення (хтось воює, хтось виїхав за кордон, хтось перебуває в окупації), "Телеграф" згадує, чи взагалі проводив хтось із країн вибори у XX столітті, коли там відбувалася війна.

Як США забезпечували своїх солдатів бюлетенями

Одним із головних аргументів критиків проведення виборів в Україні зараз є те, що в них не можуть взяти участь військові. Мовляв, хто ж понесе солдатам бюлетень в окоп та забезпечить дотримання виборчого права.

Історія Америки дозволяла солдатам голосувати із зон бойових дій та повертати бюлетені для підрахунку ще з XIX століття. До 2020 року цей механізм був налагоджений настільки, що проголосувати солдатові в Афганістані було легше ніж цивільному американцеві у якомусь зі штатів на локдауні через Covid, пише NBC. Це навіть може пояснити, чому вимога з виборами на війні, що для українців здається культурним шоком, для американців може бути буденністю.

Взагалі перше голосування у США, де військові могли брати участь прямо з поля битви, проводилося у 1864 році під час Громадянської війни, яка тривала безпосередньо в Америці. Проголосувати змогли 150 тисяч з 1 мільйона охочих. Бюлетені надсилали назад поштою. Саме війна і поклала початок популярності заочного голосування у Штатах.

Згадаймо також, як забезпечували право проголосувати американським солдатам на виборах 7 листопада 1944 року у розпал Другої світової. Країна вступила у війну 8 грудня 1941 року після нападу на базу в Перл-Харборі. 5 мільйонів 700 тисяч чоловіків і жінок були тоді в уніформі, розсіяні по п’яти континентах і семи морях.

Друга світова змінила закони про голосування у США на користь військових (були скасовані вимоги певних штатів про додатковий податок для таких осіб/вимога подавати заявку у своєму штаті про зміну місця голосування). Голоси військових американців у Європі вважалися вагомим ресурсом, за який точилася боротьба. Республіканці і демократи підозрювали, що солдати переважною більшістю голосуватимуть за партію свого головнокомандувача.

Загалом на виборах 1944 року проголосувало 55,5% військових і цивільних виборців. Для цивільних осіб цей відсоток становив 58%, для військовослужбовців, 29.2%.

Також показовими є історії про полонених американців, які показували своє незадоволення відсутністю права обирати президента голосуванням на соломинках у німецькому таборі Stalag Luft IV. У таборі переміг також Рузвельт.

Щоправда, у всій цій ідилічній картині демократичного волевиявлення було кілька відмінностей від ситуації в Україні: територію США (разом із громадянами на ній) не окуповувала інша країна, а цивільні американці в США були позбавлені ризику загинути у місці голосування від прильоту ворожої ракети.

Велика Британія: вибори переносили дві війни поспіль

Сполучене Королівство провело місцеві вибори у 1914 та 1915 роках під час Першої світової війни. Попри це важливо, що парламентські вибори не проводили та відклали їх до завершення бойових дій. На території країни не було боїв, однак вона активно обстрілювалася ворогом. Британію бомбили німецькі дирижаблі й важкі бомбардувальники.

У період Другої світової війни парламентські вибори не проводили також, натомість їх перенесли на 1945 рік. Депутати просиділи у парламенті 10 років.

Хоча зміни все ж відбувалися: після поразки союзників у Франції в травні 1940 року прем'єр-міністр Невілл Чемберлен пішов у відставку. Новим прем'єр-міністром став Вінстон Черчилль, а до складу його уряду увійшли представники різних політичних партій для забезпечення єдності в умовах війни. Головними гравцями були Консервативна та Лейбористська партія.

Регулярно проходили проміжні вибори (by-election) для заміщення вакантних мандатів у Палаті громад, спричинених смертю депутатів/ їхньою відставкою/переведенням на інші посади. Загалом такі вибори відбулися приблизно у 150 одномандатних округах. Щоб зберегти національну єдність, коаліційні політичні сили домовилися не змагатися між собою, проводячи вибори без альтернативи: партія, чиє місце звільнилося, висувала свого кандидата, а інші партії не висували опонентів.

Проте прем’єр Вінстон Черчилль, який привів країну до перемоги, і Консервативна партія вибори програли. Конкуренти виграли перегони, зробивши наголос на соціальних реформах, доступному житлі, соціальному забезпеченні та охороні здоров’я.

Ізраїль

В Ізраїлі після атаки ХАМАС на південні області 7 жовтня 2023 року, заплановані місцеві вибори були спочатку відкладені з 31 жовтня на 30 січня 2024 року. А потім перенесені ще раз до 27 лютого 2024 року через участь резервістів у бойових діях.

Виборчий процес все ж відбувся в умовах активних бойових дій, але в деяких регіонах, найближчих до зони конфлікту, голосування не проводилося. Знову таки, ніяка територія Ізраїлю на цей час не була окупована ворожою країною.

Афганістан

В Афганістані вибори проводилися під час активних бойових дій, зокрема в період війни, що тривала з 2001 по 2021 рік.

• Президентські вибори 2004 року. Перші демократичні вибори після повалення режиму Талібану. Голосування було в умовах нестабільності, але стало важливим кроком у створенні нової політичної системи. Хамід Карзай був обраний президентом.
• Парламентські вибори 2005 року відбулися на тлі військових дій. Попри загрозу з боку Талібану, голосування пройшло, і новий парламент був сформований.
• Президентські вибори 2009 року. Ці вибори супроводжувалися насильством та звинуваченнями у фальсифікаціях. Хамід Карзай був переобраний, але явка виборців була нижчою через страх перед терактами.
• Президентські вибори 2014 року. Проходили в умовах зростаючого насильства з боку Талібану. Ашраф Гані виграв ці вибори, ставши новим президентом.
• Президентські вибори 2019 року. Відбулися на тлі загроз від Талібану та інших терористичних угруповань. У день голосування сталися численні напади, внаслідок яких загинули люди. Голосування продовжилося, але явка була низькою через страх і недовіру до процесу.

Ну, і, загалом, залишається питання, чи призвели ці вибори до покращення ситуації в країні? Після виводу США своїх військ, падіння демократичного уряду та приходу до влади Талібану, це питання суто риторичне.

Ірак

В Іраку вибори провели кілька разів під час активних бойових дій. Зокрема, 2005 року після повалення режиму Саддама Хусейна (2003 рік) відбулися парламентські вибори. Вони проходили в умовах високого рівня насильства, а територію контролювали американські війська. Терористи, як і погрожували, провели низку нападів на виборців, загинули кілька десятків осіб.

У 2010 році в Іраку відбулися другі парламентські вибори від часу очолюваного американцями вторгнення. Вулиці міст і сіл Іраку патрулювали півмільйона військових і поліцейських. Проте терактів це не зупинило — прихильники "Аль-Каїди" влаштували низку нападів та висадили в повітря два багатоквартирні будинки. Метою нападів було налякати громадян і знеохотити їх від голосування як "підтримки окупації".

Отже, як показує історія, більшість країн все ж переносила масштабні (парламентські чи президентські) вибори, коли на її територіях відбувалися війни. Проте волевиявлення відбувалося у найкоротший термін після завершення бойових дій.

Раніше небезпеку воєнних виборів пояснив колишній заступник голови Центральної виборчої комісії України Андрій Магера.