Ісламський намет над християнським вівтарем: що насправді зображає знаменита фреска з Феррарі

Фреска XIII століття у Феррарі, Італія, стала джерелом інформації про маловідому середньовічну традицію використання ісламських наметів у християнських церквах. Цей витвір мистецтва, що вважається єдиним збереженим зображенням такого роду, пропонує рідкісне візуальне свідчення, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Фреску, яку частково видно в церкві, ідентифікувала докторка Федеріка Гіганте, історикиня з Кембриджського університету. Експерти вважають, що на ній зображено справжній намет, який колись стояв на цьому ж місці, можливо, дипломатичний подарунок від мусульманського правителя або військовий трофей.

Докторка Гіганте припускає, що намет могла подарувати високопоставлена особа, наприклад, Папа Інокентій IV, який був відомий тим, що дарував цінні текстильні вироби.

"Спочатку я думала, що це неможливо, навіть занадто захопливо, вважати, що це — ісламський намет, — зазначила вчена. — Я відкинула цю ідею, але пізніше повернулася до неї, маючи більше досвіду і більш ретельний дослідницький підхід. Я вважаю, що це унікальна знахідка".

Відкриття виділяє, як ісламський текстиль вплинув на християнські ритуали, особливо під час меси. За словами докторки Гіганте, середньовічні християни часто захоплювалися ісламськими художніми стилями, використовуючи текстиль зі Святої Землі, привезений хрестоносцями та паломниками.

Хоча ісламські тканини використовували в європейських церквах, вони зазвичай з'являлися як обгортки для реліквій або поховальні савани. Небагато вцілілих зразків залишилося на церковних стінах або на середньовічних італійських картинах. Однак художні зображення ісламських наметів, особливо в західному світі, надзвичайно рідкісні, що робить цю фреску безцінним історичним джерелом.

Намальована між кінцем XIII і початком XIV століть, фреска ілюструє балдахін, що простягається над головним вівтарем. Синьо-золоте драпірування, що огортає три стіни, разом із конічною структурою, прикрашеною коштовним камінням, відображає класичні елементи ісламського дизайну. На задньому плані зображено зоряне небо з птахами, що підсилює ілюзію шатра просто неба.

У XIV столітті пізніші художники зафарбували частину фрески сценами із зображенням Діви Марії та Ісуса Христа, що, можливо, призвело до того, що більш ранні роботи залишилися непоміченими. Доктор Гіганте вперше звернула увагу на наявність ісламських текстильних мотивів десять років тому, але для підтвердження значення фрески потрібні були масштабні дослідження.

Дослідниця припускає, що намальований намет представляє реальну структуру, яка колись стояла в церкві і використовувалася для закриття вівтаря або постійно, або під час певних літургійних подій. Фреска містить детальне зображення відкинутої завіси, що дозволяє припустити, що шатро могло виконувати функцію вівтарної завіси.

Докторка Гіганте вважає, що якщо фізичний намет виставлявся лише в особливих випадках, то картина слугувала нагадуванням про його велич.

"Взаємодія між намальованим і справжнім текстилем була поширеним явищем як в Європі, так і в ісламському світі в середньовічний період", — пояснює вчена.

Ще одним доказом достовірності фрески є цвяхи та скоби на стінах апсиди, які могли колись утримувати тканину на місці. На розписаній тканині зображені складні восьмикутні зірки в колах, спочатку підкреслені сусальним золотом, що дуже нагадує дорогоцінні тканини середньовічних ісламських наметів. Крім того, композицію обрамляють смуги псевдоарабських написів, а контрастні кольори та детальні контури нагадують візерунки андалузького шовку XIII століття.

Візуальний стиль фрески близький до небагатьох збережених зображень андалузьких наметів, таких як ті, що проілюстровані в рукописі "Cantigas de Santa Maria" XIII століття, а також до рідкісного текстильного фрагмента, відомого під назвою "риза Фермо", який пов'язують зі святим Томасом Бекетом.

Раніше Фокус писав про знайдене в Ірані підземне поселення. Його виявили у древньому місті Абаркух.

Також ми розповідали про гробниці етрусків, виявлені в Італії. Попри мародерство минулих поколінь, археологи виявили численні артефакти.