Х’юстон, у нас «Проблема» і це — гігантська радіогалактика, яку помітив південноафриканський телескоп

Вчені знайшли найбільшу у світі «Проблему», але не лякайтесь — це всього лиш офіційна назва гігантської радіогалактики, яку нещодавно помітив телескоп MeerKAT.

• Радіогалактика — тип галактик, які характерні суттєво більшим радіовипромінюванням, ніж звичайні галактики. Радіовипромінювання «найяскравіших» радіогалактик перевищує їх оптичну світність у тисячу разів.

Розміри щойно знайденої галактики у 32 рази перевищують розмір нашого Чумацького шляху, а поведінка є настільки дивною, що іншої назви й важко уявити — якщо бути точнішими, то її прозвали «Inkathazo» (що власне і є «проблемою» або «бідою» у дослівному перекладі з південноафриканських мов).

Телескоп MeerKAT, що розташований у регіоні Кару в Південній Африці, складається з 64 радіотарілок і управляється Південноафриканською радіоастрономічною обсерваторією. Він є попередником масиву Square Kilometer Array, який після запуску у 2028 році стане найбільшим у світі телескопом і допоможе дослідникам вивчати ранній Всесвіт та темну енергію.

MeerKAT вже зіграв ключову роль у розкритті деяких прихованих скарбів південного неба з моменту введення в експлуатацію у 2018 році, і окрім «Проблеми» знайшов дві гігантські радіогалактики —  у відносно невеликій ділянці неба біля екватора, яку астрономи називають «COSMOS field».

Водночас Inkathazo, за словами дослідниці, дуже вирізнялась тим, що не показала типових для гігантських радіогалактик характеристик — зокрема її плазмові струмені мали незвичайну форму і замість того, щоб поширюватися прямо від кінця до кінця, один працював у «зігнутому» стані. До того ж, об’єкт живе в самому центрі скупчення галактик, а не у відносній ізоляції, що, здається б, мало б ускладнити його струменям зростання до настільки великих розмірів (але не ускладнило). Тож тут виникає питання про роль взаємодії довкілля у формуванні та еволюції таких гігантських галактик.

Виняткові можливості MeerKAT допомогли розв’язати цю космічну загадку. Дослідники кажуть, що створили спектральні карти найвищої роздільної здатності, які коли-небудь створювали для гігантських радіогалактик. Ці карти відстежують вік плазми в різних частинах галактики, надаючи підказки про поточні фізичні процеси.

У підсумку Делезе зазначає, що факт знахідки трьох радіогалактик в одній ділянці (а це доволі рідкісне явище) — свідчить про те, що на південному небі, ймовірно, існує «величезна скарбниця» подібних космічних гігантів, тож пошук за допомогою MeerKAT активізують у наступні роки. Тут також варто згадати, що науці відомі мільйони радіогалактик нормального розміру, однак гігантських до 2020 року було знайдено лише 800. Вже із запуском радіотелескопів, на кшталт, MeerKAT, кількість знахідок зросла до 11 000 за останні 5 років.