Переговори з Путіним: що підписуватиме Зеленський і навіщо потрібен Трамп

У вівторок, 4 лютого президент України Володимир Зеленський дав інтерв'ю британському журналісту Пірсу Моргану, під час якого заявив про готовність сісти за стіл переговорів з президентом Росії Володимиром Путіним, якщо це буде необхідно для завершення війни. Він підкреслив, що такий крок можливий лише за умови, що це єдиний спосіб принести мир українським громадянам.

Варто зазначити, що позиція Зеленського щодо переговорів з Путіним зазнала певних змін. Протягом свого президентського терміну, включно з початком повномасштабної війни, Зеленський неодноразово висловлював готовність до прямих переговорів із Путіним і закликав його до діалогу. Проте восени 2022 року Путін перетнув останню "червону лінію", після якої переговори стали неможливими, – підписав договори про включення до складу Росії окупованих Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України. У відповідь на це президент Володимир Зеленський заявив, що Україна залишається відкритою до переговорів із Росією, але лише на справедливих умовах і вже з іншим президентом – з Путіним домовитися неможливо. Це рішення було закріплене відповідним указом.

Переговори з Путіним: укази змінюються швидко

"Враховуючи ситуацію на полі бою, затримку допомоги, а також виснаження та психологічну втому від війни, якщо влада ухвалює подібне рішення про переговори, вона може відкликати або скасувати відповідний указ. Тим більше, якщо це рішення пов’язане з комунікацією з Вашингтоном і є її наслідком, то це буде свідченням налаштованості українського керівництва на мирне врегулювання", — каже Фокусу політолог Олег Постернак.

Тобто ухвалений указ в 2022 році про неможливість переговорів України з Путіним можна скасувати, проте якій саме формат цих домовленостей буде?

Перемовини можуть завершуватися меморандумами, комюніке, договорами чи спільними заявами. Який саме документ буде ухвалений за їх підсумками, наразі важко сказати. Такій документ підписують глави держав або уповноважені ними особи. У деяких випадках такий документ потребує ратифікації Верховною Радою України, в інших – залежно від його статусу – цього не потрібно.

"Однак я вважаю, що під час перемовин Росія може вимагати, щоб Україна ратифікувала певні домовленості через парламент. До цього потрібно бути готовим", — продовжує Постернак.

Будь-яка війна або військовий конфлікт завжди завершується переговорами. Історія не знає випадків, коли конфлікти завершувалися без переговорів у тому чи іншому форматі. Це може бути підписання акту капітуляції або інший формат домовленостей, але переговори завжди мали місце.

"Звісно, вони можуть проходити в різних форматах. Наприклад, коли був підписаний мирний договір між Північною та Південною Кореєю, сторони не підписували його безпосередньо, а це відбулося за посередництва ООН. Тобто формат переговорів може бути різним, але це вже другорядне питання. На мою думку, російсько-українська війна також, зрештою, завершиться великими глобальними переговорами", — каже Фокусу політолог Віктор Таран.

Глобальні переговори України і Росії: як це відбуватиметься

На думку Тарана, за столом переговорів не повинні сидіти лише Росія і Україна. Як показує досвід, "угоди з Росією не варті й паперу, на якому написані".

"Тому за столом має бути більше учасників, які підписуватимуть договір. Це однозначно США, Велика Британія, представники Європейського Союзу, а, ймовірно, й Китай. Китай, до речі, нещодавно оголосив про проведення конференції, на якій хоче обговорювати формулу завершення війни, мирні переговори. І це для нас вигідно, бо Росія значною мірою залежна від Китаю — як технологічно, так і стратегічно. Тому Китай може бути важливим гарантом подальших переговорів", — вважає політолог.

Саме такій формат, за словами експерта, дуже важливий, адже Україну цікавить не тимчасове перемир’я на пару місяців, а дійсно довгострокове рішення. І це можливе тільки тоді, коли буде багато учасників, які будуть готові про це говорити.

"Подібні формати вже існували в історії. Перша світова війна закінчувалася на такому форматі, коли багато країн приймали участь у мирних угодах. Також це можна порівняти з Віденським конгресом після Наполеонівських війн або з мирними угодами після Другої світової війни. Це абсолютно нормальний підхід.

Чим більша платформа, тим краще. Це як фізика: чим більша площа, тим надійніше опора. Тому, чим більше учасників у цьому процесі, тим більша ймовірність надійності цієї конструкції. Ми, як ніхто, зацікавлені, щоб це була історія на довгий термін, бо Україні потрібен мир", — продовжує Таран.

Олег Постернак припускає ще один сценарій: відбувається зустріч на рівні Путіна і Трампа, або мирна конференція за участі Путіна, Трампа та Зеленського. Далі домовляються про припинення вогню. Це припинення забезпечується рішенням головнокомандувачів. Наприклад, Сирський, Герасимов фіксують припинення вогню.

Після цього, якщо Росія вимагатиме від США сприяти проведенню виборів в Україні, Росія гарантує припинення ракетних атак, зупинення бойових дій. В Україні призупиняється воєнний стан, і країна переходить до виборчого процесу. Українці обирають новий парламент та президента. І лише після цього підписується мирний договір або інший документ, що підтверджує відсутність стану війни між державами.

Кому потрібні перемовини Зеленського і Путіна

Володимир Зеленський не просто так в інтерв'ю Пірсу Моргану підкреслив, що готовий до переговорів з Путіним "якщо це буде необхідно для завершення війни", тобто це можливо якщо інших варіантів не залишиться, вважає політолог Володимир Фесенко.

"Судячи з заяв, які є як з боку Зеленського, так і з боку Путіна, ні Путін, ні Зеленський не хочуть зустрічатися і вести переговори між собою. Питання: кому тоді потрібні ці переговори? Трампу. Я думаю, що всі ці заяви, хоча й не прямо, але опосередковано є відповіддю Трампу. Моє відчуття — Трампу потрібна красива картинка. Красива картинка, де він стоїть на чолі столу, поруч із Путіним і Зеленським, і він їм дає настанову: "Все, припиніть війну". Але так воно не спрацює. Моя особиста думка — не бачу жодного сенсу в такій зустрічі", — каже Фокусу Фесенко.

На думку політолога, враховуючи що і Зеленський і Путін вважають один одного ворогами, про що говорив і сам український лідер, це завадить "нормально домовитись".

"З функціональної точки зору, з точки зору дипломатичної логіки, сенс зустрічі на вищому рівні є лише в тому випадку, якщо обидві сторони спочатку, під модерацією США, узгодять конкретну мирну угоду. Домовляться про умови завершення війни, наприклад, про припинення вогню, обмін полоненими та інші питання. З іншими питаннями домовитись буде або дуже складно, або неможливо. Наприклад, питання статусу окупованих територій. Але припустимо, що в ідеальному сценарії вони домовились. Тоді можна було б підписати угоду під головуванням Трампа, і після цього він може претендувати на Нобелівську премію миру. Ось для чого це потрібно Трампу, а не Путіну і Зеленському", — продовжує Фесенко.

Але, навіть у ідеальному сценарії двом президентам є сенс підписувати тільки офіційний мирний договір. За словами політолога, підписання угоди про припинення вогню не потребує підписів президентів. Історичний і міжнародний досвід показує, що таку угоду можуть підписати військові, як це було після Корейської війни або після Першої та Другої світових воєн. Це зазвичай підписують військові. А потім уже президенти підписуються інші угоди, як, наприклад, Версальський мирний договір.

Чому підписання договорів не вигідно ані Зеленському, ані Путіну

Якщо мирна угода буде компромісна, як неодноразово казав Трамп, з поступками з обох боків, її будуть критикувати в обидвох країнах, особливо в Україні.

"У нас точно критикуватимуть будь-яку угоду з Росією, навіть якщо там буде мінімум поступок, все одно буде критика, як це було з Мінськими угодами. Та й у Росії теж будуть критики. Там буде купа людей, які почнуть верещати: "Чому Україна залишилася, а Зеленський підписав шось, якщо його Путін не визнає" і подібна маячня. Тому краще, щоб підписали інші люди. Як, наприклад, було з Мінськими угодами, коли їх підписував не діючий президент, а колишній. Це робилось спеціально, щоб не брати на себе політичну відповідальність за угоду, яка викликала неоднозначне сприйняття в Україні. Зараз ситуація схожа. Тому, насправді, Путіну і Зеленському не вигідно зустрічатися і щось підписувати", — говорить Фесенко.

Натомість, на думку політолога, Україні краще підписати тільки угоди про припинення вогню, щоб не брати на себе додаткових політичних зобов'язань. Але знов таки, це можуть зробити військові. Якщо річ піде про мирну угоду, то лише після припинення вогню.

"Зустріч між Путіним і Зеленським можлива тільки під егідою Трампа. І навіть така зустріч не гарантує успіху. Лише якщо домовляться про компромісний варіант, тоді буде сенс у такій зустрічі. Але просто зустріч, щоб подивитися один на одного і сказати кілька слів для преси, не задовольнить навіть Трампа. Він — шоумен на посту президента. Трамп хоче шоу, де він буде головним, а Зеленський і Путін будуть актори, які грають роль навколо нього. Він — головний миротворець. Ось в чому сенс цієї зустрічі, і іншого сенсу я не бачу", — резюмує Фесенко.

Нагадаємо, Володимир Зеленський в інтерв’ю Пірсу Моргану сказав, що Україна не може повернути втрачені території у нинішніх умовах. Фокус запитав у військових, коли на їхню думку настануть певні умови для повернення кордонів 1991 року.

Також Фокус розбирав, чим обернеться угода обміну рідкоземельних українських металів на допомогу з боку США.