Системний баг. Що заважає Україні робити якісні міни

"На умовному обмінному ринку між мінометниками браковані міни 120 мм калібру ще трапляються, але їх стараються не брати", – розповідає LIGA.net мінометник одного з підрозділів Сил оборони на умовах анонімності.

Скандал довкола бракованих мін 120-го калібру розгорівся восени 2024 року, однак його відлуння триває досі. Ці міни на замовлення Міністерства оборони виготовили підприємства акціонерного товариства "Укроборонпром", які підпорядковуються Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості.

Процес заміни бракованих 120 мм мін триває, кажуть LIGA.net у Міноборони: "Після усунення встановлених порушень виробник відновив 1400 штук мінометних пострілів (один постріл – одна міна – Ред.) та поставив до військових частин ЗСУ".

"При гострому дефіциті мін я готовий стріляти українськими, – додає мінометник. – Буду їх сушити. Українська міна ідеально летить, коли вона на сухих порохах, коли нормально спрацьовує вишибний. Проблема, що це "ідеально" виходить не щоразу".

Тож в умовах, коли критично гострого дефіциту немає – ризикувати просто так ніхто не хоче, підтверджують LIGA.net ще двоє мінометників з різних підрозділів.

Хто має відповісти за ситуацію та які нові ризики вона створює – коротко.

Недоліт, нерозрив, невихід. Як розвивався скандал

Наприкінці листопада 2024 року українські захисники з кількох напрямків почали скаржитись, що міни 120-го калібру часто не спрацьовують.

Зокрема, як пояснили LIGA.net в оборонному відомстві, військовослужбовці на лінії фронту повідомляли про відхилення мінометних мін від точки прицілювання по дальності, невиходи міни з каналу ствола міномету, відсутність розривів мін у цілі, випадки догорання пороху при виході міни з каналу ствола міномета.

Майже всі компоненти боєприпасів виявилися неякісними – діаметр металевої коробки міни, що не відповідав стандарту, відсирілий у неякісній упаковці порох, а також підривачі й капсулі, що не завжди спрацьовували.

При цьому, як запевняв LIGA.net віцепрезидент Асоціації ливарників України Степан Клименко, проблем з боку ливарного виробництва не було – вони виникли у подальших виробників, які використовують ливарні корпуси.

Під час зустрічей із представниками Мінстратегпрому та Міноборони журналісти неодноразово намагались з'ясувати, чому так багато компонентів виявилися неякісними. Однак відповіді не отримали. Співрозмовники в СБУ на запитання LIGA.net, чи вбачають у ситуації ознаки ворожого впливу, відповіли: перевірка триває.

Крім того, завод-постачальник, який виробив браковану партію мін, не виконав значну частину замовлення Агенції оборонних закупівель по боєприпасам і повернув частину коштів. При цьому, як пізніше LIGA.net розповіла ексочільниця АОЗ Марина Безрукова, вона "зробила все можливе, щоб з цим виробником не підписуватись, звертала увагу на ризики, але з боку Міноборони отримала не підтримку, а тиск".

Серед ризиків, зокрема, було контрактування з перевищенням можливостей заводу-виробника. Але, як заявив 13 січня глава Мінстратегпрому Герман Сметанін, таке контрактування нібито має змушувати заводи виробляти більше, ніж вони спроможні.

"Умовно. Завод каже, що може виробити 50 000 наступного року. А я кажу: а скільки в 2026? – "Ну, можливо, якщо попрацюю, то 75 000-100 000". Тоді я іду до Міноборони і кажу: укладіть контракт на 150 000, і тоді я змушуватиму завод робити не 50 000, а 70 000. Але робити більше, ніж він може", – пояснив свою логіку міністр.

"Зауважень не було". Як відбувається заміна бракованих мін

Станом на початок 2025 року, як запевняє Сметанін, усі недоліки вже усунули, а контроль за якістю під час виробництва мін посилили. На середину січня Міноборони вже отримало 32 400 мін 120-мм калібру замість вилучених 54 000 бракованих. Виробник міняє 100% продукції за власний рахунок.

За його словами, загалом минулого року про неякісні мінометні міни на фронті повідомляли тричі. Два випадки, зокрема щодо 82-го калібру, не підтвердились.

Нині на фронт постачають 120-міліметрові міни із новим підривачем та основним зарядом, а також після ретельної перевірки геометричних параметрів.

"Після усунення встановлених порушень підприємство-виробник в рамках рекламаційної роботи відновив 1400 штук мінометних пострілів та поставив до військових частин ЗСУ", – кажуть LIGA.net у Мінооборони.

Замінені міни пройшли підконтрольну експлуатацію в ході бойового застосування у трьох бригадах Сил оборони на одному з напрямків, наголошують у відомстві. За підсумками бойового застосування кожна з бригад ЗСУ склала протоколи, з яких виходить, що мінометні постріли випробування витримали і піддаються коригуванню.

"За інформацією Командування сил логістики ЗСУ, під час бойового застосування зауважень до якості замінених мінометних пострілів не було, скарг від військових частин на якість замінених пострілів не надходило", – підкреслюють в Міноборони.

Всі три мінометники, з якими анонімно говорила LIGA.net, підтверджують: від початку 2025 року браковані міни українського виробництва на фронт не надходили.

Однак, як зазначив LIGA.net один з артилеристів, на умовному "обмінному ринку" між мінометниками браковані міни з цієї скандальної партії ще присутні. Просто їх стараються не брати і відмовляються від них.

"Легко сказати: давайте ми зберемо всі міни, після того, як вони вже роз'їхались на різні вогневі позиції, – каже він. – Але заради того, щоби їх вивезти, треба гнати туди машину, зайвий раз підставляючись під FPV-дрони, і носити груз. Легше ці міни не використовувати і, умовно кажучи, списати".

Хто несе відповідальність і що далі

Мінометники визнають, що працювати українськими мінами дуже зручно: "Під них таблиці стрільби добре працюють, їх пристрілюєш з мінімальними поправками".

Проблема лише в тому, що їх якість – неоднорідна.

За контроль якості озброєння, яке закупають для війська, повністю відповідає Міністерство оборони. Тож ситуація з підприємством, яке поставило партію неякісних мін і провалило поставку снарядів, виявила лаг у процедурі контролю якості МО, каже LIGA.net голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

"Чи змогло відомство полагодити цей елементарний процес, з’ясувати поки не вдається, – каже він. – Поки що нікого за цю історію так і не покарали".

Кваліфікацію кримінального провадження, яке веде ДБР, відомство не уточнює.

Відповідаючи на питання журналістів, Сметанін визнав, що наразі ніхто не поніс навіть кадрової відповідальності за брак. "Якщо ви хочете, щоб зняли все керівництво підприємства – я вважаю, що це не піде на користь", – сказав міністр.

Водночас Сметанін визнав свою політичну відповідальність за ситуацію з мінами: "Я звітував перед суспільством, у Верховній Раді, я сиджу зараз перед вами. І, в принципі, вся відповідальність, яка була політична, лягла на мене".

Після цих заяв міністра виглядає так, що немає готових брати на себе відповідальність за виготовлення брракованих мін і провалені контрактами, зауважує LIGA.net представниця Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони Тетяна Ніколаєнко: "Дуже малоймовірне покарання когось, крім дощу і прикрої випадковості".

Ще один ризик, за її словами, полягає у тому, що практика контрактування з перебільшенням можливостей заводу-виробника може масштабуватись.

"Сметанін каже, що не бачить підстав для аудиту того, як витрачені гроші на цих заводах, – розповідає вона. – За словами міністра, гроші видавали під закупівлю обладнання, яке оплачувалось лише після того, як було встановлене. Варто перевірити, наскільки потенціал заводів відповідав об'ємам замовлення".

Ніколаєнко додає, що невиконання поставок фіксувалось і по інших видах боєприпасів, які були законтрактовані в цих українських заводів.

В Міноборони запевняють LIGA.net, що працюють над вдосконаленням процесів: "Міністерство забезпечує прозорість і підзвітність перед громадськістю в межах, які не ставлять під загрозу безпеку держави, і продовжує працювати над вдосконаленням процесів постачання для задоволення потреб української армії".