Театр Драматургів готує прем’єру за п'єсою актора і військовослужбовця Макса Девізорова

У київському Театрі Драматургів 15-16 лютого відбудеться прем'єра вистави «І в горі, і в радості…» за п'єсою актора-військовослужбовця Максима Девізорова, створена в межах проєкту “Театр Ветеранів”.

Про це повідомляє Укрінформ.

«У виставі порушуються актуальні, але досі незручні для театральної сцени питання: війна і її вплив на взаємини в родині; обов'язок перед Батьківщиною очима чоловіка, який воює, і жінки, яка чекає, потреба в діалозі; переосмислення стосунків у родинах, травмованих війною (зокрема і тема інвалідизації військових)», - розповіли про п’єсу Девізорова у Театрі Драматургів.

Театр Драматургів готує прем’єру за п'єсою актора-військовослужбовця Девізорова / Фото надані Театром Драматургів

Твір - особиста історія кохання актора, яка ще кілька років тому надихала читачів світської хроніки, а з початком повномасштабного вторгнення обернулася розчаруванням та зрадою. За сюжетом, ліричний герой, який нещодавно знайшов свою справжню любов, вступає до лав ТрО. Він освідчується коханій і почувається найщасливішим у світі, адже “його жінка” не просто обіцяє чекати, а й усіляко доводить свої почуття. А незабаром у пари народиться дитина. Однак поки герой Девізорова тішиться думками про сина і намагається перевестись в інший підрозділ, щоби бути ближче до коханої й первістка, його історія кохання стає драмою.

“Я дуже пишаюсь Максимом Девізоровим, який мав сміливість та щирість відверто говорити про найболючіші для нього речі. Але для мене було головне, щоб для глядачів вистава мала не травмуючий, а дещо терапевтичний ефект, тому я запропонував зробити цю історію в формі казки!”, - розповів режисер вистави Олекса Гладушевський, який увійшов у топ кращих режисерів року за версією Київського рейтингу Укрінформу «Театральний інфобум-2024».

Як зазначили в театрі, важкі питання режисер Гладушевський пом'якшує несподіваною формою - вводить у виставу стилістику чарівної казки. Подача цікава тим, що в казці з дитинства безпомилково впізнаємо “добро” і “зло” (і зло має бути покаране), також така стилістика дозволяє зберегти певну дистанцію від проблематики - осмислити її без ретравматизації.

“Коли мене запросили створювати Театр Ветеранів, я й не думав, що писатиму. Тоді я був максимально спустошеним - повна дезорієнтація і крах довіри. Але завдяки підтримці побратимів з ТрО Медіа, Максима Курочкіна та команді, що сформувалася, я поступово повертався до життя”, - каже Макс Девізоров.

Він переконаний, що писати слід про те, що не можеш більше носити в собі, і тому вирішив написати п’єсу, щоб відпустити біль, якого завдала йому зрада людини, з якою він мріяв про сім’ю. «На жаль, подібні історії зараз трапляються часто, тож про цю проблему варто говорити», - переконаний драматург.

Вперше виставу представили в межах фіналу проєкту “Театру Ветеранів”.

У постановці задіяні: Павло Власенко, Артем Волков, Вадим Гринчук, Максим Девізоров, Андрій Карпов, Марія Краснощок, Ніколь Мацкул, Діана Мироненко, Григорій Наумов, Влад Пістряк, Михайло Поліщук.