Трамп тисне, Європа вагається: чи заборонить ЄС закупівлю російського СПГ?

Тим часом як Євросоюз послідовно відмовляється від російського трубопровідного газу, його залежність від скрапленого газу з Росії тільки зростає.

 Торік країни ЄС закупили рекордні обсяги російського СПГ — 22 млрд куб. м. Це на 19% більше, ніж 2023-го. Водночас експорт російського трубопровідного газу до Європи 2024 року становив 32,1 млрд куб. м. На сьогодні частка РФ на європейському ринку скрапленого газу перевищила 20%, а найбільшими споживачами російського СПГ є Бельгія, Франція, Іспанія.

Понад 90% постачання з Росії здійснювалось із заводів компанії «Новатек» — «Ямал СПГ» і «Кріогаз Висоцьк». Основними акціонерами «Новатек» є близький до Путіна Ґєннадій Тімченко та мільярдер Лєонід Міхельсон. Другий постачальник СПГ до Європи — державна корпорація «Газпром». Компанія поставляє скраплений газ через термінали «Сахалін-2» і «Газпром СПГ Портова».

Збільшення постачання російського скрапленого природного газу до Європи та зростання залежності ЄС від російського СПГ тривожать Київ.

Річ не лише в тім, що експорт СПГ — одне з джерел наповнення бюджету Росії та фінансування війни проти України. Як зазначив у коментарі ZN.UA президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар, з огляду на низку причин у сфері СПГ «Новатек» користується податковими пільгами та відраховує до бюджету РФ не так багато грошей. Однак, експортуючи скраплений газ до Європи, Кремль прагне захопити більшу частину європейського ринку. А це — нові союзники та новий важіль тиску на ЄС і Україну.

 Як працює проросійське лобі в ЄС, ми добре бачимо на прикладі Угорщини, Словаччини, Австрії… Зокрема завдяки позиції уряду Віктора Орбана Євросоюз обмежується напівзаходами стосовно енергетичної галузі Росії, не вводячи санкцій проти атомного та газового секторів енергетики. Та й скорочення постачання російського газу трубою як таке відбулося не стільки через жорстку позицію ЄС, скільки через рішення Кремля та «Газпрому» підсушити газовий ринок Європи 2022 року й показати Заходу, хто в домі господар.

На цьому тлі цілком природною є спроба заступника голови правління «Новатек» Дєніса Соловйова зустрітися з брюссельськими аналітичними центрами й обговорити санкції, що готуються проти російського СПГ. Так росіяни намагаються вплинути на процес ухвалення рішень на Заході й домогтися зняття обмежень із їхньої діяльності. Як повідомляє The Financial Times, місяцем раніше Соловйов їздив до Вашингтона, де також обговорював питання санкцій проти російського скрапленого газу, проте невдало.

Тривожним сигналом для Києва стала й інформація The Financial Times про те, що чиновники ЄС почали обговорювати можливість відновити постачання російського газу в межах мирного врегулювання в Україні. Прибічники цієї ідеї вважають, що це призведе до зниження цін на газ і підштовхне Москву до переговорів. Пізніше представниця Єврокомісії заявила, що в ЄК не пов’язують відновлення транзиту російського газу з майбутньою мирною угодою. Але серед тих, хто схвалив ідею, були деякі німецькі та угорські чиновники, які побачили в ініціативі можливість знизити витрати європейських країн на газ.

Тож не дивно, що пропозиції обмежити імпорт російського СПГ, що заміщає дефіцит газу в Європі, не знаходять підтримки в деяких країнах ЄС, які й блокують ухвалення газового пакета санкцій.

Нагадаємо, що в червні 2023 року Євросоюз ухвалив 14-й пакет санкцій проти РФ, яким закрив порти ЄС для транспортування російського СПГ до третіх країн. Стосовно 16-го пакета санкцій, країни ЄС іще узгоджують конкретні деталі того, що до нього ввійде. Але, за інформацією Politico, Євросоюз не запровадить повної заборони на закупівлю російського скрапленого газу, як і не вживе жорсткіших заходів проти російського «тіньового флоту».

Очікується, що в 16-му пакеті санкцій Європа лише зупинить постачання російського скрапленого природного газу в термінали, не підключені до загальної газорозподільної системи Євросоюзу, що не вплине на більшу частину імпорту СПГ. Таке обмеження не торкнеться основного обсягу постачання сировини з РФ до ЄС. Пакет санкцій також передбачатиме притягнення до відповідальності танкерів-експортерів нафти, що є частиною «тіньового флоту» Росії: під санкції потраплять 74 нових судна.

У коментарі ZN.UA директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко охарактеризував майбутні санкції ЄС щодо російського СПГ як «не наповнені реальним змістом». Із ним не повністю згоден Михайло Гончар. За його словами, на відміну від інших країн ЄС, термінали в Іспанії та Португалії не підключено до загальної газорозподільної системи Євросоюзу й рішення ЄС означає, що російські метановози не зможуть розвантажуватися на Піренейському півострові.

Олександр Харченко та Михайло Гончар вважають, що найкращим рішенням для Європи була б повна заборона на вхід танкерів із російським скрапленим газом на термінали в країнах ЄС. (Раніше Велика Британія й країни Балтії вже ввели заборону імпорту скрапленого газу з Росії.)

Ще одним дієвим засобом стало б уведення санкцій проти танкерів, що перевозять СПГ російського походження. Адже, на відміну від нафтотанкерів, метановози — штучні й дорожчі, тому їх набагато складніше знайти й задіяти в «тіньовому флоті».

 Крім того, ЄС міг би ввести санкції як проти самої компанії «Новатек», так і проти її керівництва.

Наразі Європа не готова до рішучих кроків. Але найближчим часом Євросоюз усе-таки буде змушений посилити санкції щодо російського СПГ, оскільки він має взяти до уваги позицію нової американської адміністрації, яка прагне розширити європейський ринок збуту американського скрапленого газу. Наприкінці минулого року Дональд Трамп попередив ЄС, що той має взяти на себе зобов’язання закуповувати великі обсяги американської нафти й газу, інакше йому доведеться стикнутися з митами.

Позиція імпульсивного американського президента — шанс для України та її союзників у Євросоюзі домогтися повної заборони на постачання російського скрапленого газу до Європи. Таке рішення стане додатковим стимулом для Росії розпочати переговори з Україною й укласти довгочасну мирну угоду на прийнятних для Києва умовах.

Чітка позиція Білого дому може підштовхнути європейські столиці до рішучіших дій: приклад Канади та Мексики демонструє стиль дипломатії Трампа. Тим паче, що раніше Вашингтон уже ввів санкції проти російського СПГ. Вони спрямовані як на обмеження можливостей Росії щодо експорту СПГ, так і на стримування розвитку її енергетичних проєктів. А страх перед вторинними санкціями зупиняє південнокорейські верфі від співробітництва з російськими нафтогазовими компаніями.

Так, на початку цього року під санкції США потрапили СПГ-заводи «Газпрому» й «Новатек» на Балтиці. Раніше, восени 2023 року, США наклали санкції на проєкт «Арктик СПГ-2» компанії «Новатек», що призвело до затримки постачання замовлених у Південній Кореї газовозів. Улітку 2024 року США ввели санкції проти семи компаній, які брали участь у СПГ-проєктах «Новатек» — «Обський СПГ», «Арктик СПГ-1» і «Арктик СПГ-3». Ці компанії займаються будівництвом заводів із переробки та скраплення природного газу, а також будівництвом танкерів для його транспортування.

 Судячи з того, як після погроз Трампа ввести нові санкції проти Росії Віктор Орбан переглянув свою думку щодо продовження обмежувальних заходів ЄС проти РФ, вплив нової адміністрації Білого дому на вироблення позиції європейських держав уже відчувається. Позиція Вашингтона може вплинути й на рішення Братислави, де прем’єр Роберт Фіцо, всіма силами борючись із Україною та партнерами з ЄС, домагається продовження постачання до Словаччини російського трубопровідного газу.

Водночас серед єврокомісарів вистачає прибічників повної заборони російського СПГ. Іще минулої осені президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що «ми, як і раніше, отримуємо багато СПГ з Росії, то чому б не замінити його американським СПГ, який для нас дешевший і знижує наші ціни на енергоносії». Та й під час нещодавньої телефонної розмови високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас і держсекретар США Марко Рубіо зійшлися на тому, що на Росію потрібно й далі чинити максимальний тиск задля міцного та справедливого миру в Україні.

Наразі ж Європа продовжує купувати російський скраплений газ, а Кремль — посилювати вплив у Європейському Союзі. За таких умов енергетична незалежність Євросоюзу, Європи здається міражем.