Дивна щелепа стародавньої людини, як виявилось, належить невідомому досі виду

Що дізналися палеонтологи

Викопна щелепа віком 1,4 мільйона років походить із Південної Африки. Хоча вона вказує на рід Paranthropus, який отримав прізвисько "людина-лускунчик", оскільки міцні зуби дозволяли його представникам пережовувати тверду їжу, зокрема горіхи, все ж учені кажуть, що у цьому зразку щелепні кістки менші, ніж у інших випадках. Тож прізвисько "людина-лускунчик", можливо, не таке вже й влучне, принаймні не підходить для всіх видів у родоводі Paranthropus, повідомляє 24 Канал з посиланням на Journal of Human Evolution.

У той час, коли Paranthropus ходив планетою, у світі вже існувало кілька гомінінів, тобто видів, що стоять на еволюційній гілці ближче до людини, ніж до шимпанзе. Наш рід Homo виник щонайменше 2,8 мільйона років тому, а вид Homo sapiens з'явився щонайменше 300 000 років тому. Таким чином, ранні види Homo перетиналися з Paranthropus.

Досі вченим було відомо лише три види Paranthropus, які жили приблизно від 1 до 2,7 мільйона років тому:

• P. aethiopicus.
• P. boisei.
• P. robustus.

У новому дослідженні вчені вивчили щелепу віком 1,4 мільйона років, яку назвали SK 15. Кістка була знайдена в 1949 році в печері на південноафриканській ділянці, відомій як Сварткранс, разом з іншими скам'янілостями Paranthropus та кількома ранніми зразками Homo sapiens.

Спочатку вчені вважали, що SK 15 належить до раніше невідомого виду, який вони назвали Telanthropus capensis. Однак, починаючи з 1960-х років, дослідники змінили свою думку й стверджували, що рештки насправді належать одному з ранніх видів роду Homo, а саме Homo ergaster.

Палеоантрополог з університету Бордо у Франції Клеман Заноллі та його колеги провели рентгенівське сканування SK 15 та інших скам'янілостей, щоб створити віртуальні 3D-моделі зразків і краще зрозуміти їхню внутрішню і зовнішню структуру. Несподівано вони виявили, що SK 15, швидше за все, був не Homo ergaster і не Telanthropus capensis, а раніше невідомим видом Paranthropus.

Це перший випадок з 1970-х років, коли було виявлено новий вид Paranthropus,
– сказав Заноллі.

За словами вчених, хоча зовнішня будова SK 15 нагадує H. ergaster, вона виглядає "трохи дивною для Homo". Наприклад, SK 15 надзвичайно товста порівняно з будь-якою іншою щелепою Homo. Крім того, корінні зуби SK 15 досить довгі й прямокутні, тоді як корінні зуби Homo більш округлі, каже Заноллі.

Дослідники також вивчили внутрішню структуру зубів SK 15, зокрема, частину дентину, твердої, щільної, кісткової тканини, що утворює основну частину зуба, під емаллю в коронці зуба. Вони виявили, що вона не відповідає жодному відомому зразку Homo.

Натомість, судячи з форми щелепи, розмірів і форм коронок і коренів зубів, SK 15 за всіма ознаками належав до Paranthropus. Однак і тут він виглядав інакше, ніж будь-який відомий зразок цього року – наприклад, щелепа і зуби значно менші.

Цифрова 3D-модель щелепи SK 15 показана ліворуч. Реконструкція тієї ж щелепи праворуч показує кістку без зайвих нашарувань і тріщин, що з'явилися в процесі скам'яніння / Фото Clement Zanolli

Корінні зуби Paranthropus capensis показано зверху. Менші й коротші зуби знизу, що мають інші корені, належать Paranthropus robustus / Фото Clement Zanolli

Отож, ці знахідки свідчили, що SK 15 не належить до жодного з відомих видів. Тому дослідники виділили його в новий вид, назвавши його Paranthropus capensis. Дослідники припускають, що він співіснував з P. robustus на півдні Африки близько 1,4 мільйона років тому.

Вони, ймовірно, займали різні екологічні ніші,
– каже Заноллі.

P. robustus мав вузькоспеціалізовану дієту, "про що свідчить масивна щелепа і зуби. P. capensis, який має менші зуби і менш міцну нижню щелепу, міг мати більш різноманітну дієту і потенційно використовувати різні харчові ресурси.

Наразі інших деталей повідомити не можуть, оскільки цих решток недостатньо. Вчені сподіваюсь знайти в майбутньому більше доказів.