Громадські бюджети. Названо міста, де ця ідея вижила під час війни

До 24 лютого 2022 року всі обласні центри залучали жителів до формування й розподілу коштів. Після початку повномасштабного вторгнення ситуація змінилася. 

2022 року конкурсів на визначення переможців не проводило жодне місто. Лише 27% реалізовували проєкти попередніх років (переважно 2021-го). 

У половині облцентрів ці програми перебувають на паузі й дотепер (проєкти-переможці «заморожені», конкурси не проводять): у Дніпрі, Житомирі, Запоріжжі, Миколаєві, Одесі, Сумах, Ужгороді, Харкові, Херсоні, Черкасах і Чернігові. 

Інші міста потроху відновлюють бюджети участі. Так 2023-го Івано-Франківськ, Вінниця, Луцьк, Тернопіль і Хмельницький проводили конкурси, відповідно самі проєкти громади реалізовували вже наступного року й паралельно оголошували нові. Львів визначив понад півтора десятка ідей, які можна втілити в життя навіть під час війни. Чернівці продовжили терміни виконання попередніх задумів. 

За час великої війни змін зазнали й положення про громадські бюджети. Так луцькі та хмельницькі депутати визначили нові пріоритети: укриття, підтримка Сил оборони й допомога постраждалим від воєнних дій. 

Рух «Чесно» дослідив, як обласні центри адаптували громадські бюджети, на основі відповідей на запити до міських рад. У дослідження не включали тимчасово окуповані Луганськ, Донецьк і автономну республіку Крим.

Громадські бюджети поза грою

Громадський бюджет – це демократичний інструмент, який дозволяє жителям брати безпосередню участь у процесі розподілу коштів громади. Його застосування передбачене законом «Про місцеве самоврядування». Проте ані у цьому, ані в інших законодавчих актах немає чіткого визначення чи регламенту щодо бюджетів участі. Ці нюанси прописують у нормативних актах місцевого самоврядування. Здебільшого у положеннях.

Кожен з обласних центрів має свій документ, який, зокрема, визначає суми на реалізацію ініціатив, критерії відбору проєктів для участі в конкурсі, вимоги до авторів і цензи до учасників голосування, параметри та спосіб обрання переможців, склад комісії для затвердження результатів тощо. Фактично все – на розсуд органу місцевого самоврядування. Ба більше, наявність громадських бюджетів – теж його добра воля, адже такої вимоги українське законодавство не містить. 

Попри це з 2015 року обласні центри почали впроваджувати такий інструмент. Першими були: Чернігів (4,8 млн), Черкаси (5 млн) та Полтава. Далі естафету прийняли Суми, Житомир, Луцьк. Станом на 2025 рік усі облцентри використовували бюджети участі й мають нормативні акти, які регулюють цей процес на місцях. 

На практиці громадський бюджет – це конкурс. Містяни створюють свої проєкти, які можуть поліпшити життя в громаді. Якщо ідея відповідає критеріям і може бути реалізована, а кошторис вписується у визначені рамки, її допускають до участі в змаганні. Інші члени ОТГ (залежно від міста, з 16 чи 18 років) можуть проголосувати за один задум чи кілька. Для цього переважно застосовують онлайн-платформи, проте можливі й спеціальні пункти для голосування. У кого більше голосів – той і виграв. Зазвичай проєкти-переможці втілюють у життя наступного року. 

Координаторка компонента Е-демократія Фонду Східна Європа Олександра Радченко каже, що громадські бюджети – найулюбленіший інструмент прямої демократії для громадян, адже вони одразу бачать результати своїх рішень. Тому й участь у конкурсах і голосуваннях беруть охоче:

«Проблема у тому, що впровадження громадських бюджетів дуже залежить від політичної волі керівництва громади. Десь це був лише один конкурс і все. На наші запитання, чому далі не проводите, відповідь: немає волі керівництва. Хтось каже – нема грошей. Хоча громадські бюджети можна проводити і з мінімальним бюджетом, аби хоч один проєкт переміг».

6 січня 2025 року президент України підписав закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування». Зокрема в законі додано статтю, яка передбачає, що органи місцевого самоврядування сприяють залученню жителів до процесу складання, розгляду, виконання місцевого бюджету і звітування про його виконання, а самі форми цієї участі визначають своїм рішенням. Це має розширити можливості для жителів, адже крім громадських бюджетів низка міст застосовує й інші інструменти бюджетної демократії: громадські слухання проєктів бюджету, конкурси для громадських організацій, програми зі співфінансування, шкільні громбюджети тощо. 

Народна депутатка України, голова підкомітету з питань надання адміністративних послуг Лариса Білозір у коментарі Руху «Чесно» зазначила: «До прийняття закону громадські бюджети були доброю волею органів місцевого самоврядування, яка не підтверджувалася нормами на рівні законодавства. Після прийняття закону запровадження цих бюджетів так само залишилося доброю волею місцевої влади, з одним великим «але». Тепер у жителів є право на залученість до процесу планування та розподілу місцевого бюджету. А якщо є право у жителів, то у влади з’являється обов’язок його реалізувати, наприклад, через запровадження громадських бюджетів у громаді». 

Збій системи 590

Навіть нерегульованою ця система працювала. Координаторка компонента Е-демократія Фонду Східна Європа зазначає, що лише на одній із платформ для проведення конкурсів громадського бюджету e-dem зареєстровані дев’ять облцентрів: Вінниця, Тернопіль, Полтава, Хмельницький, Житомир, Ужгород, Кропивницький, Миколаїв і Рівне.

«Деякі громади не відновили громадські бюджети ще з часів ковіду. Переважна більшість громад призупинила їх через повномасштабне вторгнення. У 2022-му голосування відбулось у 15 громадах, серед них жодного облцентру. У 2023-му – у 22 громадах (з облцентрів – Вінниця і Луцьк). Але у 2024 році тенденція трохи покращилася. Конкурси провели в 39 громадах, зокрема у Луцьку й Хмельницькому», – розповідає Олександра Радченко.

У відповідях на запит «Чесно» більшість міськрад пояснює скасування, заморожування чи відтермінування громадських бюджетів Постановою Кабміну № 590, якою заборонено необов’язкові видатки під час війни. Саме через неї частина органів місцевого самоврядування скасувала й депутатські фонди у 2022-му, але незабаром їх повернула. Зауважте, під час війни ці фонди значно зросли. Кошти обранці переважно виділяють на матеріальну допомогу, але хіба це не завдання органів соцзахисту населення? 

Тож станом на кінець 2024 лише чотири ради відновили громадські бюджети, переформатувавши їх, сім – завершували виконання робіт минулих років, а половина обласних центрів повністю зупинили фінансування та проведення конкурсів громадських бюджетів. Йдеться про Дніпро, Запоріжжя, Миколаїв, Одесу, Суми, Ужгород, Харків, Херсон, Черкаси й Чернігів. 

Так у Дніпрі 23 лютого 2022-го ухвалили програму «Бюджет участі на 2022-2026 роки». Однак, як зазначили в міськраді, у 2022-2024 не було реалізації проєктів через обмеження використання бюджетних коштів в умовах воєнного стану. На 2025 рік заплановано лише 159,3 тис. грн на послуги з підтримки та роботи системи «Громадський проєкт».

В Одесі фінансування громадського бюджету передбачене додатком до бюджету громади «Видатки на реалізацію проєктів-переможців громадського бюджету». 2022-го року тут планували втілити в життя 43 ідеї містян на понад 49,5 млн грн. Проте з початком повномасштабного вторгнення цю статтю витрат поставили на паузу, а 7 вересня 2022 року мер розпорядився відтермінувати виконання робіт на післявоєнний час. Наприкінці вересня кошти скерували в резервний фонд. Відтоді ані копійки на бюджет участі тут не закладали.

У Миколаєві 2022-го планували втілити у життя 40 ідей за 20,7 млн грн. Плани перекреслила війна. Так само у Сумах відібрали 38 проєктів на 10 млн, але голосування щодо них скасували. Далі конкурс не проводили. 

Логіка скасування громадських бюджетів у прифронтових містах або таких, що постійно зазнають російських ударів, зрозуміла: бюджети громад скоротилися, а витрати на відбудову й ліквідацію ударів додалися. Проте в цьому списку чомусь опинився Ужгород, де призупинили проведення бюджету громадської ініціативи 30 липня 2022-го. Роком раніше там реалізували 23 проєкти на майже 13,5 млн. 

Дію програми «Громадський бюджет міста Черкаси» призупинено у 2022 році, на період дії воєнного стану в Україні. Тетяна Харенко, директорка департаменту фінансової політики Черкаської міськради, розповіла телеканалу «Антена», що 2023-го у місті провели опитування: третина респондентів була проти поновлення бюджету участі. 

А у Житомирі на запит відповіли, що громадський бюджет у 2022-2024 роках не реалізовували. Проте, за повідомленнями ЗМІ, він зупинився ще раніше. Бюджет участі там діяв три роки: з 2016-го по 2018-й. У перший рік реалізували 10 проєктів, у 2017-му – 12 і у 2018-му – 19. Тоді взяли паузу на два роки, щоб допрацювати заплановане. А далі, як пишуть ЗМІ, «мер Житомира демонстративно розтоптав навіть натяки на будь-яку участь громади в поданні пропозицій. На зміну вільному волевиявленню прийшов особистий диктат: можете обрати лише один із трьох проєктів, які вбачає доцільними міський голова». 

Підтягували хвости

Більшість із решти обласних центрів після повномасштабного вторгнення нових конкурсів не проводили, проте вирішили все ж реалізувати проєкти-переможці минулих років. Кошти на 2022 рік у бюджетах, які затверджували наприкінці 2021-го, мали б бути передбачені. 

Так у Тернополі на 2022-й планували 16 проєктів на 16,9 млн грн. Реалізували два на 3,7 млн. А решту завершували вже 2023-го року. На 2024-й відібрали вісім проєктів на 11,2 млн, але втілювати їх у життя планують після завершення воєнного стану. Відтак на 2025-й грошей на це у бюджеті немає. 

У Кропивницькому цю ініціативу запровадили з 2017-го. Тоді реалізували 24 проєкти, на один менше – наступного року, 24 – 2019-го, дев’ять – 2020-го, 12 – 2021-го й два – 2022-го. Вартість останніх – понад пів мільйона гривень. У 2023-2024 роках цей конкурс не проводили. І на 2025-й грошей не передбачено. 

У Полтаві ж інша ситуація. Тут діє цільова програма «Партиципаторне бюджетування». Протягом 2022-23 років її ставили на паузу: робоча група засідань не проводила, конкурсу проєктів не було. Натомість 2023-го виконували роботи попередніх років: на двох спортивних майданчиках встановили додаткове обладнання на 200 тис. грн, на вулиці Староруслянській – опори для освітлення за пів мільйона й за стільки ж зробили поточний ремонт пункту перетримки тварин. Про 2024-й інформації у міськраді не надали, проте повідомили, що на 2025 рік громадський бюджет повернеться. Запланували 20,3 млн грн.

У Рівному була програма на 2016-2024 роки. 2022-го планували використати понад 5,7 млн грн, проте реалізували лише чотири проєкти-переможці 2021 року на загальну суму у понад 1,5 млн. Найдешевший (53 тис. грн) – стерилізація безпритульних котів і собак, а найдорожчий (майже 1 млн) – вакцинація дівчаток від раку шийки матки. Впродовж 2022-2024 років конкурс не проводили.

У Чернівцях є програма «Бюджет ініціатив чернівчан 2020-2024 років». Станом на грудень 2024 року в її рамках продовжують реалізовувати проєкти, які перемогли в конкурсі ще у 2021 році. Тоді містяни подали 43 ідеї, з яких 27 затвердили. 19 на 19,2 млн вже реалізували. Найдорожчий – «Сквер Героям Минулого та Сьогодення» за 2,7 млн. У 2025 році планують продовжувати попередні роботи.

Під час війни не знайшли коштів на громадський бюджет і в казні найбагатшого міста країни – Києві. У відповідях від різних департаментів та райадміністрацій пояснення таке: «У зв’язку із введенням, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, воєнного стану в Україні проєкти громадського бюджету протягом 2022-2024 років не реалізовувалися». 

Частину лише завершували. Так у Деснянській райдержадміністрації 2022-го планували 44 проєкти. Проте втілили в життя лише один, і той частково (64 тис. із запланованих 1,8 млн грн). Один проєкт реалізували у Солом’янському районі (146 тис.). У Подільській РДА повідомили, що у 2022-2023 роках змогли реалізувати сім проєктів на понад 6 млн грн. Найдорожчий – спортивний простір в одній із гімназій (майже 4,9 млн). Ще три проєкти реалізував департамент транспорту – для станцій швидкісного трамвая закупили автоматичні зовнішні дефібрилятори та ящики до них на майже 400 тис. грн. Департамент екології – чотири проєкти на 2,4 млн грн. Служба у справах дітей та сім’ї – «Teens hub: місце допомоги молоді та підліткам» на суму 201,6 тис. грн На 2025 у столиці коштів для громадського бюджету не передбачили. 

Згідно з повідомленням на сайті «Громадський бюджет» за 12 серпня 2022-го, виконком Львівської міськради продовжив на 2023 рік реалізацію проєктів, які стали переможцями у 2021 році та попередніх роках, а прийом заявок (проєктів) у 2022 році постановив не проводити. Оголошення з подібним змістом було й 2023-го. Проте того року визначили соціально значущі проєкти-переможці, рекомендовані до фінансування та реалізації навіть під час війни. 

«Це проєкти, які можуть бути реалізовані під час воєнного стану, тому що відповідають визначеним пріоритетам, таким як безбар’єрність, інклюзія, безпека, критичний ремонт, закупівля обладнання у школах та садочках, які стали прихистком для внутрішньо переміщених осіб, охорона здоров’я. Загалом реалізовано 18 таких проєктів», – йдеться у відповіді міськради.

Крім того повідомили, що працюють над адаптацією громадського бюджету до війни або створенням нових можливостей для залучення мешканців. 

Знайшли вихід із ситуації

У чотирьох містах переформатували конкурс під вимоги часу. У Луцьку й Хмельницькому внесли зміни до положень, визначивши нові пріоритети. Змістили акценти й в Івано-Франківську та Вінниці. Народна депутатка, голова підкомітету з питань надання адміністративних послуг Лариса Білозір каже: «Це дуже добре, і ми обома руками підтримуємо, щоб громадські бюджети повернулися чи з’явилися в кожній громаді. Крім того, вони мають відповідати вимогам часу – тематики проєктів мають бути направлені більшою мірою на закриття потреб війни і всього, що з нею пов’язано (безпека, укриття, освіта, медицина, гуманітарна допомога, волонтерство). Тобто ці тематики – у пріоритеті, а вже потім загальні (інфраструктурні / побутові)».

Саме так вчинили у Хмельницькому. У 2022 році громадські проєкти тут не реалізовували. Їх перенесли на 2023-й. Тоді за 2,18 млн грн втілили у життя 16 ідей містян і провели конкурс на наступний рік. Так само внесли зміни у положення. 

Тож на 2024-й переможцями стали 16 проєктів на 4,9 млн грн. Стеля одного – 350 тис. грн. На 2025-й та 2026-й запланували такі ж суми. 

У Луцьку залучати громаду до розподілу бюджету намагалися в різний спосіб. Перший варіант спробували ще 2015 року. Тоді йшлося про співфінансування, а пізніше формат змінили на вже звичний.

Про це розповідає Сергій Омельчук, заступник директора департаменту, начальник відділу інвестиційної політики департаменту економічної політики Луцької міськради: «Перед повномасштабним вторгненням ми розбили бюджет участі на дві категорії: загальний та суто сільських територій. 2021 року ми провели два конкурси. 2022-го їх вже не проводили. Натомість ми вирішили зацікавити людей долучатися до підтримки Сил оборони, тож переформатували конкурс – відновили його, але змінили пріоритети. Акцент – на підтримці Сил безпеки й оборони, посиленні обороноздатності, заходах національного спротиву, захисті цивільного населення (переважно це укриття у навчальних закладах)». 

Скоригували пріоритети у 2023-му. Назвали програму символічно: «Бюджет участі 4.5.0». Ліміт одного проєкту – 250 тис. грн. Планували по 4 млн на рік, але побачили, що містяни подають багато ідей, тож на 2024-й подвоїли суму, а переможців визначають що пів року. «З 16 переможців проєкти десяти спрямовані на обладнання для військових. Це чудово, я вважаю. Ще три – на модернізацію й енергонезалежність навчальних закладів, стільки ж – на національно-патріотичне виховання. Наприклад, у нас є клуб «Луцькі соколи», який займається реабілітацією військовослужбовців за допомогою стрільби з лука», – каже Омельчук.

У Вінниці 2022-го реалізували один проєкт – «Сабарів. Дитячий світ» за понад 1 млн, 2023-го – 13 (на 5,8 млн), 2024-го – п’ять (на понад 1,5 млн). Торік пріоритети змінилися: класи безпеки, центр військово-патріотичного виховання та стрілецькі змагання. Втім, на 2025-й грошей вже не передбачили.

В Івано-Франківську 2022-го планували реалізувати ідей на 30 млн грн, проте гроші скерували Збройним силам України. На 2023-й планували 25,5 млн, а на 2024 – знову 30. Розгорнуту інформацію можна знайти на сайті, де є архів із 2020 року. 

Особливість тутешнього бюджету – за проєкти голосують на початку року й до кінця їх реалізовують. 2023-го обрали 31 ідею (облаштування укриттів, спортивних майданчиків та благоустрій). Найдорожчий – «Влаштування дорожнього покриття у селі Черніїв» на майже 3 млн, а найдешевший – заміна шкільних дверей за 50 тис. грн. 

2024-го пріоритети змінилися. Обрали 39 переможців. З 12 реалізованих до кінця січня 2025-го шість – закупівля безпілотників та засобів РЕБ. Ще один – STEM-майстерня екодронів. Найдорожчі – два ремонти доріг по 3 млн грн кожен. Це, до слова, ліміт на один проєкт благоустрою. Решта напрямків – до 500 тис. грн. Загальна сума вже реалізованого становить 10,7 млн грн. Ще 28 проєктів перебувають у процесі реалізації.

Рух «Чесно» раніше писав про ключові проблеми громадського бюджету в Україні та як він функціонував в умовах пандемії.

Наталка Бахамент, рух «Чесно»