Іронія долі або… українське новорічне кіно

Якщо за стародавнім новорічним повір’ям Санта Клаус залазить до домівки через димохід, то у XXI ст. він все частіше почав заходити через монітор комп’ютера чи телевізора. Віра в те, що дух Різдва живе у Лапландії, зникає у багатьох ще в дитинстві. Однак поява на екрані товстенького бороданя з червоним мішком, переповненим подарунками – хоча б на мить змушує розтопити кригу дорослого прагматизму. Кінематограф – ось та чарівна країна, куди він переселився у нашу епоху.

Українське кіно бідне на новорічні сюжети. Та навіть серед таких нечисленних картин мають місце стрічки, які подарують атмосферу свята будь-якому глядачеві. У зв’язку з цим ми відібрали шість новорічних українських фільмів, котрі не тільки створюють святкову атмосферу, але й виступають достойною альтернативою затертим різдвяним хітам «Іронія долі…», «Один вдома» тощо.

Дивне Різдво (2006)

Є всі підстави зневажати вітчизняне телевізійне кіно. Проте по окремі фільми, зняті українським ТБ, мають усі шанси стати хоч і не культовими, проте такими, які не соромно тримати на полиці домашньої відеотеки. Дещо наївна новорічна казка «Дивне Різдво» – одна з таких. В основі її сюжету покладено комедію американського драматурга Джона Патрика «Дивна місіс Севідж».

Розповідає вона про самотню вдову, котра унаслідувала від чоловіка велике багатство. Не знаючи, на що можна витратити настільки значні гроші, вона вирішує використати їх, щоб втілити мрії інших людей. А її жадібні діти воліють як найскоріше отримати від старої всі ці багатства. За для цього вони відправляють її у психушку. Однак від цього головна героїня лише виграє.

Барбара Брильська, Богдан Ступка, Лія Ахеджакова, Володимир Горянський… це далеко не повний перелік знаних акторів, котрі з’являються у цій стрічці.

Хто кому хто (2011)

Додивитися цю стрічку до кінця людині з гарним смаком важко. Єдине, що може компенсувати дещо вульгарні опереточні пристрасті фільму – чарівні панорами засніженого Києва та вражаюча гра видатних вітчизняних акторів: Віктора Андрієнко, Тамари Яценко, Ігора Письменного тощо.

Сюжет комедії розгортається 31 грудня, на який припав день народження головної героїні Міли. Протягом цього дня вона втрачає нареченого і знаходить собі чоловіка, зустрічає батька, якого не бачила 25 років, знайомиться з нареченим для своєї дочки і дізнається, що у неї є рідний брат. Тож весь фільм зводиться до роз’яснення «Хто кому хто».

Вечори на хуторі біля Диканьки (2001)

Останні два десятиліття вітчизняне телебачення щороку під Новий Рік знімає святкові мюзикли. Для участі в ньому залучаються зірки шоу-бізнесу, а також широковідомі співаки. Кращим серед цих фільмів подосі лишається комедійна варіація на мотиви гоголівської «Ночі перед Різдвом».

Пісні з цієї стрічки почали очолювати хіт-паради ще перед її виходом на екрани. А популярні музиканти, які завдяки цій картині ледь не вперше випробували себе у якості професійних акторів, згодом всерйоз почали зніматися у кіно.

Та головне в цьому фільмі – дотепність і фантасмагоричність, сплетіння яких породило чудову святкову атмосферу. «Коли у новорічну ніч почався показ цього фільму – я забув навіть про салат «Олів’є», – писали глядачі у своїх відгуках.

Щедрик (2010)

Найчарівніша українська новорічна анімація створена магом пластиліну Степаном Ковалем. Цю короткометражку несправедливо називають кліпом до пісні «Щедрик» групи «Воплі Водоплясова». Олег Скрипка хоч і заспівав спеціально для цієї анімації, проте її художня цінність виходить далеко за межі просто кліпу. Сюжет, що розповідається у цій картині вигадав казкар Сашко Лірник.

Мультфільм розповідає про маленького хлопчика, який усім серцем бажав Різдва. Однак влада мегаполісу, в якому він живе, забороняє новорічні свята, і вони так і не можуть наступити. Однак зірка, що падає з неба до рук хлопчика, створює посеред великого міста затишний куточок, у якому стоять стародавні хатинки і ходить коляда. Потрапляючи до цього райського куточка, жителі мегаполісу повертаються у дитинство.

Різдвяна казка (1993)

Ця, наймеланхолійніша стрічка у підбірці, знята за мотивами казки М.Черемшини «Сльоза». У ній розповідається про маленьку дівчинку, котра доглядає за своєю хворою матір’ю. Не маючи грошей на ліки, вона вирішує піти у місто, щоб продати старий одяг. На вулиці мороз, а їй треба пройти довгий шлях через ліс. На зворотному шляху в неї не лишається сил іти далі. Обезсилено припавши до одного з дерев, вона починає замерзати.

Заможний газда – єдиний, хто зустрів дівчинку під цим деревом – байдуже проходить повз неї. Разом із цим чоловіком зникає її надія на спасіння. Скупа сльоза відчаю, що скотилася після цього по щоці дівчинки, замерзає і перетворюється на сніжинку. Полетівши за вітром, вона потрапляє у саме серце цьому газді, змушуючи його таким чином повернутися і врятувати дівча.

Креденс (2013)

Події стрічки розгортаються у переддень Різдва у Львові. Головний герой Орест грає на віолончелі у симфонічному оркестрі львівської Опери. Він мріє лише про дві прості речі: жити у злагоді з рідними та спокійно займатися своєю справою. Проте його близькі змушують його відважитися на абсолютно ам орал ьний вчинок. А колеги по оркестру руйнують його кар’єру.

Чи стане свято, що наближається, для нього щасливим? Чи вистачить у нього сміливості піти проти обставин? Чи відчує він щастя, пішовши наперекір оточуючому світові? Вирішенню цих питань – таких знайомих кожному пересічному українському інтелігенту – і присвячено стрічку.