Музей хотіли закрити, а пам'ятник обставили мішками: як зараз виглядає будинок Булгакова всередині

Михайло Булгаков – одна з найзагадковіших та найталановитіших постатей літератури 20 століття, однак його визнано українофобом. Письменник був прихильником російського монархізму, але народився та мешкав у Києві, на Андріївському узвозі, 13. Саме там і жили герої його творів — Турбіни.

Там знаходиться музей Булгакова, який на думку комісії Інституту нацпамʼяті, повинен бути зачиненим. "Телеграф" вирішив з’ясувати, як виглядає будинок письменника зсередини зараз.

Ця будівля стала прототипом "будинку Турбіних" у романі "Біла гвардія". Зовні він виглядає як типова київська споруда кінця XIX століття: двоповерхова будівля з білими стінами та темно-зеленими віконницями. Усередині збережено оригінальні меблі та предмети, які належали Булгакову та його родині.

Сьогодні в будинку розташований музей Михайла Булгакова, де можна побачити унікальні експонати, рукописи, особисті речі письменника. На фасаді будівлі знаходиться табличка-барельєф із підписом "У цьому будинку в 1906–1919 роках жив видатний киянин, лікар, письменник", а також обличчя письменника, вкрите червоною фарбою.

Поряд із будинком знаходиться бронзовий пам’ятник Михайлу Булгакову. Зараз його закладено мішками із піском.

Будинок Булгакова зсередини

Перша зала музею — це вітальня Булгакових. Перша її частина оформлена у "камуфляжному" стилі і вона присвячена подіям, що визначили долю української державності у 1917–1920 роках.

У світлій частині зали представлена історія родини Булгакових, розказана через сімейні архіви та предмети побуту. Тут збереглася стара піч, на якій члени сім’ї, як і їхні літературні прототипи Турбіни, іноді обмінювалися записками. У музеї жартома називають це "сімейним чатом".

Одна зі стін оздоблена цитатами з творів Булгакова, які відображають ключові історичні події того періоду. На протилежній стороні представлені уривки з листів його матері, Варвари Булгакової, яка пережила численні зміни влади в Києві у 1918–1919 роках. У своїх посланнях до дітей вона описувала складні умови життя, нестачу їжі та дров, а також зізнавалася, що змушена продавати особисті речі, щоб забезпечити себе найнеобхіднішим.

Оригінальний столик сім’ї Булгакових залишився у їхньому будинку. На ньому лежать гроші, які ходили в той час.

Наступна кімната – невелике приміщення, яке у 1918–1919 роках слугувало лікарським кабінетом Михайла Булгакова. Тут відвідувачі дізнаються про період його життя, коли він займався медициною, приймаючи пацієнтів і поєднуючи лікарську практику з письменницькою діяльністю.

Далі виставка переходить до зали під назвою "Сила жінок". Колись у цій кімнаті мешкали сестри Булгакова, а за радянських часів, коли будинок було перетворено на комунальне житло, тут жила Інна Кончаковська (у дівоцтві Листовнича) – донька колишнього власника будинку на Андріївському узвозі.

Цікава деталь будинку Булгакова — перехід із кімнати у кімнату через шафу. Такий прохід символізував переміщення з "хорошої" квартири до "нехорошої" і назад. "Хорошою" вважалася київська квартира Булгакових, де мешкали і літературні Турбіни, а "нехорошою" – московське житло письменника, яке він описав у Майстрі й Маргариті.

Остання кімната музею — це їдальня. У центрі стоїть стіл, накритий камуфляжною сіткою. Її плели співробітники музею. Якийсь час у кімнаті жила мати письменника, а у 1918–1919 роках там мешкав сам Булгаков із дружиною. Тут також поселився Олексій Турбін — герой твору.