Невідома популяція з Кавказу: учені встановили джерело індоєвропейської мовної сім'ї

Нещодавнє генетичне дослідження дозволило по-новому поглянути на походження індоєвропейської мовної сім'ї. Це лінгвістична група, яка включає понад 400 мов, якими розмовляє майже половина населення планети, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідники з Віденського університету у співпраці з Гарвардським університетом вивчили стародавні зразки ДНК 435 осіб, знайдених на території Євразії, що датуються періодом між 6400 і 2000 роками до нашої ери.

Їхні висновки ідентифікують раніше невідому популяцію з регіону Кавказу та Нижньої Волги (КНВ), яка, як видається, вплинула на всі індоєвропейськомовні спільноти. Це відкриття ґрунтується на попередніх дослідженнях, які пов'язували ямну культуру Понтійсько-каспійського степу з поширенням індоєвропейських мов.

Індоєвропейські мови включають такі основні гілки, як германські, романські, слов'янські, індоіранські та кельтські. Хоча вчені вже давно обговорюють точне походження цієї мовної сім'ї, дослідження зміцнює ідею про те, що праіндоєвропейські мови виникли в популяціях, пов'язаних із регіоном КНВ.

У дослідженні також розглядаються анатолійські мови, такі як хетська, які не мають генетичних зв'язків із ямною групою. Аналіз показує, що анатолійські мови, можливо, походять від більш ранньої групи, що передувала міграції представників ямної культури, з генетичними доказами, що пов'язують щонайменше п'ятьох осіб з Анатолії з предками КНВ.

Отримані дані вказують на те, що популяція ямної культури успадкувала приблизно 80% свого генетичного складу від групи Кавказу та Нижньої Волги, яка також внесла менший відсоток в анатолійські популяції бронзового віку.

Цей генетичний зв'язок позиціонує групу КНВ як ймовірне джерело індо-анатолійської мови, спільного предка як анатолійської, так і пізніших індоєвропейських гілок. Дослідження демонструє, що інтеграція цих мовних і генетичних елементів досягла піка серед спільнот регіону Кавказу та Нижньої Волги між 4400 і 4000 роками до нашої ери.

Результати дослідження перевертають уявлення про те, як поширювалися індоєвропейські мови, пропонуючи більш уніфіковану генетичну перспективу. Визначивши популяцію КНВ як відсутню ланку, дослідники внесли нову ясність у рух ранніх носіїв індоєвропейських мов через Європу та Азію.

Раніше Фокус писав втрачені праці Аполлонія Перзького, одного з найвидатніших вчених античності. Він зокрема запровадив терміни гіпербола, еліпс і парабола.

А також ми розповідали про 6 таємничих печер древніх людей. Найвідоміші з них можуть похвалитися тисячоліттями історії.