Онлайн-дім для жителів зруйнованого міста. Як працює видання «Бахмут.in.ua»

«Ми пишемо про ситуацію на фронті поблизу Бахмута, надаємо корисну інформацію переселенцям, досліджуємо історію і культуру регіону, аналізуємо та розвінчуємо російські фейки, висвітлюємо перспективи відновлення міста», — йдеться на сайті «Бахмут.in.ua». Однак не повідомляється про те, що команда медіа розкидана по містах України й навіть світу.

Видання належить до тих, чиї редакції виїхали з окупованих або прифронтових територій, але не втратили зв’язку зі своєю аудиторією та продовжують працювати й розвиватися. «Детектор медіа» вже писав про сайт «Бердянськ 24», газету «Рідне місто» з Миргорода, «Радіо М» зі Слов’янська, видання «Трибун» із Рубіжного, що на Луганщині, й інших медіапереселенців. Ми продовжуємо серію розповідей про релоковані медіа, які попри всі виклики змогли не лише зберегти свої команди, а ще й масштабувати свою роботу.

Історія виникнення та перші кроки

«Бахмут.in.ua» виник 2015 року і спочатку був мало схожий на медіа. Тоді сайт радше слугував майданчиком для волонтерських ініціатив, які активізувалися в Артемівську (так тоді називався Бахмут) після Революції гідності й першої  окупації. Містяни, які об’єдналися у громадську організацію «Бахмут український», допомагали з облаштуванням першим переселенцям, піклувалися про поранених захисників у місцевих лікарнях, збирали все необхідне для бійців на фронті. Реалізовували вони й чимало культурних і соціальних проєктів: відкривали комп’ютерні клуби, лагодили спортивні майданчики, підтримували зоозахисників, влаштовували заходи з нагоди національних свят і пам’ятних дат. Серед активістів «Бахмута українського» була й Ганна Бокова, яка на той час вже мала кількарічний досвід роботи на одному з місцевих сайтів, звідки звільнилася через неможливість писати на теми, що були їй цікаві.

 Головна редакторка «Бахмут.in.ua» Ганна Бокова

«Жодне з медіа, які існували тоді у місті, не вважало за необхідне розповідати про роботу нашої громадської організації. Тож у мене народилась ідея створити власну платформу. Я подалася на грант і, отримавши його, відкрила незалежний сайт», — згадує у розмові з «Детектором медіа» Ганна.

Згодом до проєкту приєдналась Альона Щекодіна і разом із Ганною вони не лише почали наповнювати інформаційний портал «Бахмут.in.ua» історіями про місцевих волонтерів, а й самі включилися в активну громадську роботу.

«Ми стали впроваджувати у місті інструменти участі — збори громадян, громадські слухання, громадський бюджет, електронні петиції тощо. Нам хотілося, щоб люди навчилися впливати на ситуацію в громаді й припинили очікувати, що хтось інший розв’яже за них їхні ж проблеми. Щоб вони зрозуміли, що якість їхнього життя залежить від того, яку владу вони обирають і як контролюють роботу місцевих посадовців після виборів. Ми були осередком нового, сучасного та сподвижницького, сполучною ланкою між владою та громадськістю», — говорить Ганна.

Підтримкою змін у місті, організацією заходів для розвитку самоврядування та висвітленням усього цього на сайті й займалася команда «Бахмут.in.ua» до самого початку повномасштабного вторгнення.

Велика війна і великі зміни

Після 24 лютого 2022 року майже всі медіа в Бахмуті припинили свою роботу. Міська влада також згорнула комунікацію з бахмутянами, залишивши їх сам на сам із проросійськими пропагандистськими телеграм-каналами, які навпаки активізувалися. Щоб нівелювати їхній вплив на настрої містян і допомогти людям зорієнтуватися у тому, що відбувається, «Бахмут.in.ua» почав видавати новини, чого не робив до тих пір.

Новинна стрічка, що з’явилася на сайті, складалася з повідомлень про ситуацію на фронті навколо Бахмута, корисної інформації для бахмутян, які залишились у місті, та для тих, хто виїхав, а також містила спростування російських фейків.

Однак це був лише перший крок на шляху перетворення «Бахмут.in.ua» на повноцінне медіа. Я розповіла «ДМ» фінансова директорка видання Альона Щекодіна, велика війна змусила редакцію повністю перебудувати роботу: «Було ясно, що ми вже не можемо працювати так, як раніше. Потрібно було визначити, куди ми йдемо, як змінилася наша цільова аудиторія, які наші завдання та цілі у нових обставинах, тобто винайти себе заново».

 Фінансова директорка «Бахмут.in.ua» Альона Щекодіна

Тож коли головній редакторці зателефонували з Media Development Foundation (MDF) і запропонували допомогу у навчанні та фінансуванні проєкту, вона одразу погодилася. Щоправда, на той момент Ганна Бокова з трьома дітьми та чоловіком уже виїхала з Бахмута.

«За тиждень до повномасштабної війни до мене завітав працівник СБУ, який порадив нам готуватися до виїзду. Виявилося, попереджали всіх проукраїнських бахмутян, і насамперед — журналістів. Так ми опинилися в Чернівцях, потім трохи пожили в Румунії, а тепер уже понад рік живемо в Німеччині», — розповідає Ганна.

Альона Щекодіна залишилася в Україні. Разом із донькою вона переїхала до Дніпропетровської області, а її чоловік став до лав ЗСУ.

Під керівництвом менторів із MDF редакція сформувала нову фінансову, редакційну та кадрову політику видання, дійшовши висновку про необхідність збільшити команду. І завдяки фінансовій підтримці Internews Network їй вдалося залучити до роботи медіа нових людей. Команда «Бахмут.in.ua» розрослася до 17 людей. Окрім кореспондентів, випускової редакторки, редактора стрічки новин, двох фактчекерів, редакторок соціальних мереж і відеографа, в ній з’явився також свій художник і навіть психолог.

 Команда видання «Бахмут.in.ua»

Великим поштовхом у розвитку медіа стала співпраця з Агенцією розвитку локальних медіа «Або». Лише за три місяці, які з редакцією працювала SEO-спеціалістка агенції, Search Console (інструмент для отримання інформації про стан сайту в органічному пошуку Google) зафіксував зростання трафіку сайту «Бахмут.in.ua» на 328%.

«Нам допомогли знайти та виправити технічні помилки, покращити метадані, пояснили, як краще прописувати їх для Google, навчили нас оновлювати тексти й розповіли про лайфхаки, як краще обирати теми, щоб вони відповідали запитам аудиторії», — розповідає Бокова.

Аудиторія: зберегти й розширити

Після того, як команда провела СЕО-оптимізацію, удосконалила роботу сайту та збільшила його трафік, «Бахмут.in.ua» почали читати не лише бахмутяни. Сайт отримав велику кількість переглядів від новоприбулої аудиторії. Проаналізувавши, які матеріали мають в неї найбільший успіх, редакція виявила, що це переважно тексти, які присвячені проблемам переселенців. Саме на темі ВПО й було вирішено робити акцент у контентній політиці видання. А оскільки переселенці, й не лише ті, хто переїхав із Бахмута, живуть у різних регіонах країни, видання з локального новинного сайту поступово масштабувалося до регіонального і навіть всеукраїнського рівня, стверджує головна редакторка медіа. Водночас залишивши своїм головним фокусом Бахмут і бахмутян.

Команда медіа поставила собі за мету зробити його віртуальним домом для тих, хто був змушений покинути Бахмут, майданчиком для гуртування Бахмутської громади. Попри те, що місто практично перестало існувати фізично, а його жителі опинилися далеко один від одного. А точніше — саме через це. І окрім донесення до бахмутян інформації про гуманітарну, психологічну, юридичну, медичну допомогу, яку вони можуть отримати від Бахмутської міської ради, що релокувалася, почала займатися просуванням теми відновлення, відбудови міста.

Редакція створила опитувальник про те, чи хочуть бахмутяни повернутися до рідного міста і що думають про його повоєнне відновлення. Виявилося, що більшість із них мріють про повернення.

«Після того ми опитали людей, чи потрібне їм зараз тимчасове житло та чи хочуть вони отримати компенсацію за втрачене житло у Бахмуті. На основі отриманих нами даних потім відбулася розмова під час віртуальної зустрічі бахмутян із міською радою та народними депутатами, яку ми влаштували. Вона виявилася доволі змістовною та корисною, давши поштовх для подальших дій у цьому напрямку», — розповідає Ганна Бокова.

За її словами, людям важливо знати, що вони не покинуті, що міська влада дбає про них, що вони можуть отримати допомогу. Водночас команда медіа намагається зробити видимими для усієї країни бахмутян і їхні проблеми, показати, що громада — жива.

Вихід у соцмережі

Серед усіх локальних медіа Бахмутської громади «Бахмут.in.ua» має найбільшу аудиторію в соціальних мережах, розповідає головна редакторка видання. Для цього редакція доклала чимало зусиль, каже Ганна: «У кожній мережі в нас своя аудиторія, під кожну ми по-різному адаптуємо контент, і це доволі енерговитратно. Тому майже на кожну соцмережу в нас є окремий співробітник, який нею займається. Але кожна з них додає виданню додаткові бонуси».

 Редакція «Бахмут.in.ua» знімає разом відео для тіктоку

Для тіктоку редакція використовує шаблони, які допомогли створити фахівці з «Радіо Свобода». Вони консультували редакцію перед виходом на платформу. Команда робить експлейнери на основі статей, перевела поради психолога й історичні матеріали з каруселей в Instagram у відео. Також практикує спільні дописи, зокрема з Hromadske та Gwara.

Твіттер видання з понад 20 тисячами підписників і охопленнями на рівні 700—800 тисяч на місяць має англійську версію. Охоплення на фейсбук-сторінці — близько 3 млн на місяць. А телеграм-канал «Бахмут живе тут» має 5,5 тисячі підписників.

Медіа щодня намагається довести, що життя та збереження громади — не просто красиві слова. Воно звертається до користувачів фразами «Доброго ранку, любі бахмутяни», «Бахмутяни у Києві, перейдіть в укриття», «Бахмуте, тримайся, рідний». Регулярно проводяться опитування, де просять підписників, приміром, згадати, де вони проводили вихідні у Бахмуті, або показати довоєнні фото улюблених місць рідного міста. Аудиторія активно відгукується на такі прояви взаємодії та регулярно зростає.

Фінансування та подальші перспективи

Фінансова модель видання ґрунтується на донорській допомозі. Редакція намагається шукати й альтернативні джерела фінансування, але поки це не дає бажаних результатів.

«Близько одного відсотка від наших доходів складає заробіток від SEO-посилань.Намагалися ми заробляти й на звичайній комерційній рекламі, але в нас не вийшло. Можливо, зараз такий непростий час, а можливо, нам слід знайти для цього професійного фахівця, який би мав у цьому великий досвід», — розмірковує фінансова директорка видання Альона Щекодіна.

Колектив медіа «Бахмут.in.ua» на горі Маковиця у Карпатах

Попри всі складнощі, за її словами, редакції вдалося накопичити резерв, який зараз, після припинення американської грантової допомоги, слугуватиме для неї фінансовою подушкою.

«Більшість співробітників медіа отримували заробітну плату з інституційної підтримки з боку Internews Network, який, як відомо, фінансується USAID. Тож тепер ми змушені вдвічі скорочувати зарплати і відповідно, навантаження працівників. З кількома членами команди доведеться припинити співпрацю», — каже Ганна Бокова.

Медіа шукатиме інші джерела фінансування, намагатиметься налагодити співпрацю з європейськими фондами. При цьому ми розуміємо, що конкуренція за отримання допомоги підвищиться. Адже без підтримки залишилося багато загальнонаціональних медіа. В них набагато більша аудиторія, більш яскраві проєкти, масштабніші теми, які вони висвітлюють, а отже буде складно витримати з ними конкуренцію за донорське фінансування, пояснює Бокова. Якщо фінансування проєктів USAID після аудиту буде поновлено, говорить головна редакторка «Бахмут.in.ua», то видання зможе вижити. В іншому випадку перспективи в нього доволі туманні.

Фото надане командою «Бахмут.in.ua»