Пʼяні за кермом: як карали суддів за допомогу водіям, які скоїли ДТП напідпитку

Українські судді звільняють від відповідальності водіїв напідпитку і самі уникають покарання, навіть за більш суворих законодавчих вимог.  До 2021 року в законодавстві була лазівка — судді затягували розгляд справ до трьох місяців і закривали їх за спливом цього терміну.

Тепер же строк притягнення тих, хто у стані сп’яніння сів за кермо, продовжили до року. А передавати такого порушника на поруки трудового колективу, в якості покарання, чи закривати справу за малозначністю взагалі заборонено законом.

Водночас судді продовжують застосовувати скасовані норми і шукати нові способи “допомогти” охочим випити за кермом.

Як на такі випадки відреагувала Вища рада правосуддя (ВРП), і яке покарання за подібні схеми отримали самі судді? Це досліджували експерти Фундації DEJURE в аналітиці “Як ВРП розглядає скарги на суддів, що не карають водіїв за керування у стані сп’яніння”.

Впевненість водіїв у безкарності

У 2024 році кожне 25-те ДТП з постраждалими скоїли нетверезі водії. В них загинуло 110 людей, ще 1 302 — травмувалися. Загалом кількість таких аварій зросла майже на 19% у порівнянні з 2021 роком. Частково таке зростання можна пояснити впевненістю автомобілістів у своїй безкарності.

Аналіз Фундації DEJURE охопив рішення Вищої ради правосуддя за рік: від 2 листопада 2023 по 20 листопада 2024. Усі вони стосувалися порушень суддів під час розгляду справ за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), тобто керування транспортними засобами у стані спʼяніння щороку.

Справи, повʼязані з кермуванням у нетверезому стані, є найчисельнішою категорією з усіх, що стосуються адмінпорушень. Щороку судді ухвалюють понад 100 тисяч рішень у таких справах.

Найчастіше покарання суддям — попередження

За період дослідження, дисциплінарні палати ВРП розглянули 38 справ щодо суддівських порушень під час розгляду справ за ст. 130 КУпАП. Середній строк розгляду таких справ — 70 днів. Лише у 63% з цих справ суддів притягнули до дисциплінарної відповідальності:

“Були випадки, коли дисциплінарні палати не поспішали відкривати та розглядати справи на суддів, які вже мали подібні притягнення. Так уник суворішого покарання суддя Барського районного суду Вінницької області Володимир Хитрук. Він спочатку отримав попередження, а через кілька місяців — нові скаргу і справу. Проте такі члени Вищої ради правосуддя як Віталій Саліхов та Сергій Бурлаков заблокували винесення догани судді Хитруку”, — зазначає юристка Фундації DEJURE Єлизавета Караченцева.

Вища рада правосуддя найчастіше застосовує найлегше дисциплінарне стягнення — попередження, рідше — догану.

Причини закриття справ і реакція на них

Коли судді обґрунтовували свої рішення похибкою у показанні драгера чи порушенням порядку проведення огляду, ВРП часто відмовляла у їх притягненні. Хоча такі мотиви закриття справи за відсутністю складу правопорушення не завжди виглядають переконливими.

Найрозповсюдженіші способи, якими судді допомогли водіям напідпитку уникнути відповідальності:

1. Закриття справ за малозначністю. Сім притягнень суддів через таке порушення здійснила Вища рада правосуддя. При цьому практика щодо таких справ дуже відрізняється. За однакових обставин суддю можуть як притягнути до відповідальності, так і відмовити у притягненні. Члени ВРП Віталій Саліхов та Сергій Бурлаков частіше за інших створюють відмінну від загальної практику, яка зводиться до звільнення суддів від відповідальності через те, що вони начебто помилились.Також судді у випадках закриття справ за малозначністю або за відсутності складу безпідставно посилаються на Віденську конвенцію про дорожній рух.
2. Застосування до водіїв заходів громадського впливу (передача на поруки трудовому колективу). Два притягнення з пʼяти розглянутих справ. Вища рада правосуддя рідше притягує до відповідальності через це, бо часто відносять таку поведінку до суддівської помилки. У цій категорії справ простежується дещо вибірковий підхід членів ВРП у тому, кого із суддів притягувати, а кого — ні, за доволі схожих обставин. Навіть якщо суддя застосував норму помилково —  ВРП мала б визнавати такі дії грубою недбалістю, а не помилкою. Адже у більшості справ з часу запровадження змін до КУпАП до випадків передачі осіб на поруки сплило багато часу.
3. Затягування з розглядом справ. У 10 випадках з 14 члени палат Вищої ради правосуддя притягнули суддів до відповідальності. Одне рішення скасувала Велика Палата Верховного Суду.Загалом, Вища рада правосуддя частіше притягує суддів за затягування розгляду справ щодо водіння напідпитку. Водночас рішення вмотивовані за різними підходами, і не всюди ВРП застосовує одні й ті ж критерії оцінювання поведінки судді, а в деяких — взагалі жодних.
4. Заперечення, що водій був за кермом. Дисциплінарні палати ВРП розглянули лише дві справи, які стосувались таких обставин. В обох випадках суддів притягнули до відповідальності: в одному випадку — тимчасово відсторонили від здійснення правосуддя, а в іншому — попередження.

Експерти Фундації DEJURE виявили й інші можливі способи, якими судді сприяли водіям в уникненні відповідальності. Так, вони невмотивовано закривали справи за відсутністю складу правопорушення за таких причин:

• коли поліцейські не запропонували пройти огляд на стан наркотичного спʼяніння на місці, що взагалі є неможливим;
• судді враховують довідку від лікаря про відсутність стану спʼяніння, яку водій отримав пізніше за дату вчинення порушення;
• коли справа стосувалась відмови від проходження огляду, а не керування авто у стані сп’яніння, але суддя закривав справу за відсутності складу саме керування у стані спʼяніння;
• не направлення постанови на виконання.

У повному дослідженні “Як ВРП розглядає скарги на суддів, що не карають водіїв за керування у стані сп’яніння” експерти Фундації DEJURE дають рекомендації, що потрібно зробити, аби покращити ситуацію із притягненням суддів за закриття справ щодо водіїв напідпитку.