"Потрібен спеціальний охоронний режим": чиновникам Кличка пояснили, чому не можна будувати у важливій зоні

Активісти продовжують боротьбу за збереження зелених зон в Оболонському районі Києва, а саме десятків гектар на косі затоки Собаче Гирло. Науковці підтвердили, що тут існує цінна екосистема з рідкісними представниками флори та фауни, тож будь-яке будівництво матиме для неї негативне значення. Тепер відповідь за міською владою.

"Телеграф" дізнався, чому, на думку представників громадськості, важливо добитися створення заказника й що для цього було потрібно зробити.

Кияни не тільки добиваються створення на Оболоні Парку Прирічна, а й хочуть захистити від капітальної забудови значний зелений масив на півострові затоки Собаче Гирло. Для цього необхідно оголосити цю територію з орієнтовною площею 36,5 гектара, розташовану східніше вулиці Прирічної, ландшафтним заказником місцевого значення. Таку ідею підтримали мешканці столиці, віддавши свої голоси влітку минулого року за відповідну петицію. Та через зміни у порядку створення об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), затверджені рішенням Київської міської ради, цей процес затягнувся.

- Минулої осені ми звернулись до Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату КМДА з клопотанням про включення оцих десятків гектарів до складу вже існуючого ландшафтного заказника місцевого значення "Затока Наталка", – повідомив "Телеграфу" Гліб Антоненко, голова ГО "Парк Прирічна". – Але нам відмовили з аргументацією, що ми не надали експертного висновку, а він разом з обґрунтуванням входить до переліку обов'язкових документів. При чому це відбулось напівформально, через статтю на сайті "Вечірнього Києва" з посиланням на керівника зазначеного підрозділу міської адміністрації Олександр Возного. Хоча реалізувати нашу пропозицію завадило б й те, що хоча рішення по "Затоці Наталка" було ухвалене, але фактично його межі не були встановлені, плюс було ще кілька нюансів, які б не дозволили говорити про приєднання. Саме тому ми звернулись до авторитетної екологічної організації Українська природоохоронна група (UNGG), щоб отримати наукове обґрунтування й говорити вже про створення окремого заказника "Затока Собаче Гирло".

Науковці при вивченні питання дійшли висновку, що саме категорія ПЗФ "ландшафтний заказник" максимально відповідає наміру збереження цінної екосистеми в долині річки Дніпро. А тут на косі, зокрема, виявлено шість типів оселищ (просторових ділянок, що використовується конкретним видом – Авт.), що підлягають охороні на міжнародному рівні, а також ростуть червонокнижні рослини. Крім того, в цій місцевості виявлено 42 види птахів, 1 вид амфібій, багато різних комах та плазунів, а також три рідкісні види риб, занесені в різні охоронні списки.

"У зв’язку з щільною забудовою столиці, важливим є збереження останніх клаптиків первісної флори та фауни задля підтримання екологічного балансу екосистеми. Вважаємо за необхідне розширити на зазначеній території ландшафтний заказник місцевого значення з назвою "Затока Собаче Гирло" і запровадити на його території специфічний охоронний режим", – зазначається у науковому обґрунтуванні.

Гліб Антоненко також зазначає, що наразі основна частина півострова затоки є комунальною власністю територіальної громади міста Києва. Принаймні такий статус земель вказаний у листі Департаменту земельних ресурсів, який громадські активісти отримали у відповідь на свій запит. Проблемною наразі є лише ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:215:0100 площею 5,7 гектара. Адже вона має цільове призначення "02.10. Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури".

- У клопотанні ми говоримо лише про ті земельні ділянки на косі (їх декілька з різними кадастровими номерами), які не передавались нікому у власність чи оренду. А цю єдину виключали, бо вона перебуває у приватній власності, – говорить активіст. – За законом зміна цільового призначення неможлива без згоди власника. Чи надасть він її, чи ні, невідомо, тому ми завбачливо не пропонуємо включати його до заказника, бо в протилежному випадку це могло б стати підставою для відмови з боку Департаменту. Проте проблема можливої житлової забудови все одно потребує вирішення, адже проти нього виступають кияни, що відображено в успішних петиціях попередніх років. На мій погляд, вона залежить виключно від політичної волі міського голови Києва (Віталія Кличка — Ред.).

Навколо цієї ділянки в 5,7 га, яка поки лишається "білою плямою" посеред майбутнього заказника, суперечки точаться не перший рік. У 2017-му її придбало на торгах ТОВ "Дженерейшн", серед власників якого скандальний бізнесмен та інвестбанкір "Concorde Capital" Ігор Мазепа. В планах у фірми була зведення на косі затока Собаче Гирло горизонтального хмарочоса – відповідну концепцію у 2019-му презентувало одне зі столичних архітектурних бюро. Але Департамент містобудування архітектури КМДА влітку 2020 року відмовив власнику у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, що стало перепоною для проєктування. А також приводом до судової тяганини: ТОВ у 2023 році дійшло до Касаційного адмінсуду Верховного суду України, за рішенням якого чиновники були зобов'язані надати власнику запитуваний документ.

- Ще один спірний момент – це будівництво шляхопроводу під Дніпром, що мав поєднати Оболонь і Троєщину, – зазначає Гліб Антоненко. – Адже на думку головного архітектора Києва Олександра Свистунова, створення заказника "Затока Собаче Гирло" може завадити будівництву. Але це не так, адже ділянка, по якій мав би бути прокладений тунель, північніше коси. Більшу проблему цьому інфраструктурному проєкту створить право власності на ще одну ділянку з кадастровим номером 8000000000:78:139:0104, що також за цільовим призначенням відноситься до "багатоквартирної житлової забудови".

Таким чином, за словами голови ГО, у влади столиці наразі є всі підстави, щоб розглянути клопотання, погодити створення ландшафтного заказника "Затока Собаче Гирло", та зберегти зелену зону.

- По суті це перший такий серйозний кейс, коли за новою процедурою у Києві ми намагаємося створити ландшафтний заказник. І питання, чи відмовить нам профільний Департамент, чи ні. Хоча фактично немає жодних перепон, в тому числі юридичних, для того, щоб КМДА виконало успішні петиції.

Наскільки відомо, у міської адміністрації є місяць на ухвалення рішення, й у разі позитивного підготувати та подати на розгляд Київської міської ради проєкт рішення, адже створення об'єкта природно-заповідного фонду мають погодити депутати. Щоб дізнатися позицію посадовців щодо заказника й збереження цінної екосистеми "Телеграф" направив запит до КМДА й надалі слідкуватиме за ситуацією з ініціативою киян.

Як повідомляв "Телеграф", навколо землі на Оболоні регулярно виникають скандали— черговий стосується шахрайства адвоката-політика Олександра Суханова, що намагався за фінансову винагороду посприяти в отриманні в оренду ділянки, де розташована човникова станція. Це як раз та територія, де громадськість прагне створити Парк Прирічна.