Так і не знайшли: де насправді заховано Висячі сади Вавилону

Із семи чудес Стародавнього світу до наших днів збереглося лише одне: Велика піраміда Гізи в Єгипті. Хоча історики та археологи визначили місцезнаходження шести з цих легендарних пам'яток, Висячі сади Вавилону залишаються невловимими, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Згідно із загальноприйнятими версіями, сади побудовані в VI столітті до н. е. за часів правління царя Навуходоносора II, другого правителя Неовавилонської імперії. Кажуть, що крім демонстрації пишноти імперії, цар наказав побудувати сади як дарунок своїй дружині, яка тужила за зеленню своєї батьківщини.

В описах ідеться про грандіозну терасну споруду, наповнену різноманітними рослинами та деревами, привезеними з усієї імперії. Свого часу це було б захопливе видовище, безпрецедентне за масштабом і дизайном. Однак, жодних фізичних доказів існування садів ніколи не знаходили, а всі розповіді походять від стародавніх текстів, багато з яких — ненадійні.

Ще більшої загадковості додає те, що ключові історичні джерела не згадують про них. Геродот, грецький історик, який детально задокументував Вавилон у V столітті до нашої ери, не згадує про сади, як і деякі інші вчені того періоду.

Інша відмінність — географія. Тоді, як інші шість Чудес були розташовані поблизу Середземного моря, Вавилон знаходився в глибині Месопотамії, що ускладнювало для стародавніх письменників відвідування та перевірку його визначних пам'яток.

Попри це, більшість істориків сходяться на думці, що якщо сади дійсно існували, то вони були розташовані у Вавилоні, стародавньому місті на території сучасного Іраку, на південь від Багдада.

Між 1899 і 1917 роками німецький археолог Роберт Кольдевей проводив масштабні розкопки на цьому місці і виявив арочну конструкцію всередині Південного палацу. Він припустив, що це був фундамент легендарних садів, посилаючись на товсті стіни, здатні витримати масивну конструкцію, і розвинену систему зрошення, призначену для підтримки пишної рослинності.

Сучасні дослідники значною мірою заперечують твердження Кольдевея, припускаючи, що ця споруда була складом. Розкопки, що проводилися протягом XX століття, не дали жодних достовірних доказів існування великого саду.

Альтернативна теорія припускає, що садів у Вавилоні взагалі ніколи не було. Стефані Даллі, дослідниця ассиріології, представила дослідження, яке свідчить про те, що вони були побудовані в Ніневії, місті на півночі Месопотамії, ассирійським царем Сеннахерібом.

Її аналіз клинописних текстів описує великі зрошувані сади, акведуки та вдосконалену систему підйому води. Теорія припускає, що історична плутанина виникла після того, як Ассирія завоювала Вавилон у 689 році до н. е., внаслідок чого Ніневію почали називати "Новим Вавилоном".

Хоча ця гіпотеза пропонує переконливу альтернативу, жодних фізичних залишків садів не було знайдено, тому їхнє існування залишається однією з найтриваліших загадок історії.

Раніше Фокус писав про знайдене в Ірані підземне поселення. Його виявили у древньому місті Абаркух.

Також ми розповідали про гробниці етрусків, виявлені в Італії. Попри мародерство минулих поколінь, археологи виявили численні артефакти.