Втрачені праці Великого геометра: неймовірна знахідка вчених в арабському манускрипті

Дослідники вважають, що в арабському манускрипті з колекції Лейденського університету в Нідерландах збереглися дві книги Аполлонія, видатного грецького математика, відомого як "Великий геометр". Ці праці, що вважаються ключовими для історії математики, раніше вважалися втраченими для часу, пише Phys.org.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Аполлоній Перзький, який жив між 262 і 190 роками до нашої ери, зробив значний внесок у геометрію, зокрема, завдяки своїй впливовій книзі "Конічні перетини", у якій запровадив терміни гіпербола, еліпс і парабола. Його праця спочатку складалася з восьми томів, але лише чотири з них були доступні європейським вченим в епоху Відродження.

Як повідомляється, відсутні томи — книги 5 і 7 — придбав голландський сходознавець і математик Якоб Голіус у XVII столітті. Голіус, який багато подорожував Близьким Сходом, привіз для Лейденського університету понад 200 рукописів, серед яких були і ці втрачені тексти. Результати дослідження цих рукописів вчені описали у своїй праці "Пророки, поети та вчені".

Праця дослідників заглиблюється в історичну взаємодію Нідерландів з арабськими рукописами, відзначаючи роль таких учених, як Томас Ерпеніус і Якобус Голіус, у зближенні інтелектуальних традицій Європи та ісламського світу. В одному з розділів досліджується арабський переклад втрачених творів Аполлонія XI століття, що проливає світло на ретельну каліграфію і математичну точність манускрипту.

Голландський математик та історик Ян Пітер Хогендейк описує цей документ як чудове свідчення майстерності та відданості його переписувачів. Він зазначає, що сучасним дослідникам, які покладаються на цифрові інструменти, часто бракує терпіння і дисципліни, які демонстрували ті, хто ретельно копіював ці тексти.

Окрім Аполлонія, вчені висвітлюють ширший науковий внесок ісламського світу, з розділами про астрономію, математику та космографію. Тут розглянуто "Чудеса творінь і рідкісності існуючих істот" Ібн Мухаммада аль-Казвіні, енциклопедичний твір, що містить описи як реальних, так і міфічних істот.

В одному з уривків, наприклад, описується морська істота з людськими рисами, яку вчені тепер визнають раннім описом тюленя. В інших розділах аналізуються передові математичні методи, які використовували мусульманські вчені, зокрема розв'язання грецької геометричної головоломки XI століття, яку в Європі розгадали на 500 років пізніше.

Експерти наголошують на важливості подальших досліджень цих манускриптів. Мостафа Захрі, професор Університету Шарджі, звертає увагу на величезні, але маловивчені колекції арабських наукових текстів у західних бібліотеках. Він зазначає, що більша співпраця та зусилля з оцифрування можуть відкрити значні історичні знання.

Вілфред де Грааф з Утрехтського університету погоджується з ним, вказуючи на те, що обмежене володіння арабською, перською і турецькою мовами серед західних науковців гальмує прогрес у дослідженнях.

Це дослідження не лише поглиблює розуміння історичної математики, а й розкриває тривалий вплив ісламської науки на світові наукові традиції. Вивчаючи і зберігаючи ці тексти, сучасні вчені можуть продовжувати відкривати знання, що формували століття інтелектуального прогресу.

Раніше Фокус писав, де насправді заховано Висячі сади — одне із семи чудес Стародавнього світу. Хоча традиційно вважається, що вони розташовані у Вавилоні, проте не всі вчені з цим згодні.

А також ми розповідали про невідомі гробниці етрусків, які дослідники розкопали в Італії.