В Антарктиді є химерний темно-червоний водоспад, відомий як «Кривавий водоспад»

Його вперше помітив у 1911 році австралійський геолог Гріффіт Тейлор, і відтоді цей феномен зачаровує дослідників. Ця кармінна особливість, відома як Кривавий водоспад, виходить із чистої білої поверхні льодовика Тейлора у Східній Антарктиді та розливається на крижану рівнину нижче.

Дивовижне явище, що вражає понад століття

Цей незвичайний водоспад викликає цікавість уже понад 100 років. За словами Кріса Карра, гляціолога з Національної лабораторії Лос-Аламоса (LANL) і провідного автора недавнього дослідження, вчені досі працюють над розгадкою того, що саме викликає непередбачувані викиди води.

Вода залишається рідкою

Кривавий водоспад не тече постійно, але особливістю є те, що вода під льодовиком залишається рідкою, попри екстремальний холод. Дослідники з’ясували, що ця солона вода походить із прихованого резервуара під льодовиком Тейлора, який утримує тепло значно краще за звичайну прісну воду. Висока солоність також знижує точку замерзання, що дозволяє воді залишатися рідкою навіть у суворих антарктичних умовах. Деякі дослідники припускають, що цей резервуар може бути давнім морським водоймищем, яке опинилося в пастці мільйони років тому. Вода просочується через тріщини та канали всередині льодовика і час від часу виривається на поверхню.

Іншопланетний колір

Це явище виглядає моторошно, але його колір не має нічого спільного з кров’ю. Червоний відтінок спричинений окисненням — хімічним процесом, який відбувається, коли багатий на залізо розсіл контактує з киснем у повітрі. Кожен викид спричиняє подальше окислення, вкриваючи лід іржавим нальотом. Раніше вчені вважали, що червоний колір спричинений водоростями, але ця гіпотеза була спростована. Подальший хімічний аналіз підтвердив, що винуватцями є сполуки заліза, які забарвлюють воду в насичений червоно-коричневий відтінок.

Загадка сезонного потоку

Антарктична зима — вкрай суворий період, коли температура опускається набагато нижче точки замерзання. Науковців здивувало, що Кривавий водоспад продовжує текти навіть за таких умов. Дослідники сподівалися, що встановлення камер дозволить виявити сейсмічну активність, пов’язану з утворенням тріщин у льоду. Датчики дійсно зафіксували незначні зрушення, але вони не пояснювали потік розсолу. Це поставило вчених у глухий кут. Ерін Петтіт, гляціолог з Орегонського державного університету та співавторка кількох досліджень Кривавого водоспаду, так прокоментувала цю аномалію:

«Ми розглядали навіть найбожевільніші ідеї, бо нічого не вкладалося в логіку, і у нас не було достатньо даних для пояснення,» — сказала Петтіт.

Наявність потоку взимку дозволила припустити, що зміни глибоко під льодовиком можуть відігравати ключову роль у цьому процесі.

Світ, сповнений життя

Розсіл у Кривавому водоспаді зовсім не мертвий. Вчені виявили у ньому мікроорганізми, адаптовані до умов із мінімальним доступом до сонячного світла та обмеженими запасами поживних речовин. Дослідження показали, що деякі мікроби можуть живитися сполуками заліза та сірки, отримуючи енергію з хімічних реакцій, а не від сонця. Деякі дослідники проводять паралелі між цими мікроорганізмами та можливими формами життя, які можуть існувати на інших крижаних планетах або супутниках. Захисний шар льоду у поєднанні із солоними підльодовиковими водами дає підказку щодо можливого існування життя в прихованих середовищах далеко від Сонця.

Кривавий водоспад, льодовики та інші планети

Існування розсолу в таких холодних умовах кидає виклик старим уявленням про межі можливого для льодовиків.

«Раніше вважалося, що будь-яка вода в льодовику мала б замерзнути, але льодовик Тейлора є найхолоднішим льодовиком, у якому постійно тече рідка вода,» — зазначає Петтіт у пресрелізі.

Такі спостереження є важливими для нашого розуміння підльодовикових гідрологічних процесів. Дані, отримані під час досліджень Кривавого водоспаду, можуть допомогти у вивченні інших холодних льодовиків на Землі та надихнути на нові ідеї щодо можливих середовищ для життя під льодовими шапками Марса або супутника Юпітера, Європи.

Кривавий водоспад залишається загадкою

Точна причина кожного викиду залишається невідомою. Деякі дослідники припускають, що внутрішній тиск у підльодовиковому резервуарі наростає, доки вода не знаходить слабке місце для прориву. Інші вважають, що незначні рухи льодовика можуть відкривати вузькі проходи, через які просочується розсіл. Як би там не було, кожен раптовий викид червоної рідини нагадує нам, що льодовикові процеси можуть бути непередбачуваними. Нові технології, такі як спеціалізовані радари та зонди, що розтоплюють лід, допомагають ученим краще розглядати приховані системи під льодовиками. Кожен раз, коли з’являється червона вода, нові спостереження можуть дати підказки щодо того, що саме запускає цей процес.

Чому дослідження Кривавого водоспаду важливе

Таємниці Антарктиди виходять далеко за межі яскраво-червоної течії в долині Тейлора. Вивчення Кривавого водоспаду потребує великої наполегливості, фінансування та дотримання строгих протоколів для роботи в полярних умовах. Дослідницькі табори необхідно облаштовувати, обладнання транспортувати, а чутливі прилади встановлювати так, щоб не забруднити довкілля та не наражати команду на небезпеку. Цей водоспад може виглядати як невеликий струмок у величезній крижаній пустелі, але він символізує значно більшу історію геологічної стійкості. Солоні викиди натякають на існування прихованих підземних водних систем і на дивовижну здатність життя виживати там, де його найменше очікують. Дослідження опубліковано в 
Journal of Geophysical Research: Earth Surface.