«Вугільна» справа вийшла на фініш. У бій вступила Марина Порошенко

Ця історія за кілька місяців до початку великої війни спричинила шок у прибічників п’ятого президента Петра Порошенка. Тоді правоохоронці повідомили про підозру нардепу Порошенку за тяжкими статтями: «Державна зрада» і «Сприяння у створенні терористичної організації». Експрезидент опинився у сумнівній компанії з трьома іншими підозрюваними: кумом Путіна і тодішнім нардепом Віктором Медведчуком, бізнесменом Сергієм Кузярою і міністром енергетики та вугільної промисловості у 2014-2016 роках Володимиром Демчишиним.

Треба наголосити: з кінця грудня 2021 року і практично до початку вторгнення слідство чи не щоденно влаштовувало Порошенку «нерви»: оголошувало у розшук, викликало на допити, ініціювало обрання запобіжного заходу та арешту майна. Мегаопіка експрезидента з боку слідчих була шаленою. «Відмова співпрацювати зі слідством і давати свідчення може свідчити про те, що П. Порошенко усвідомлює свою провину…», – орган досудового розслідування демонстративно піднімав ставки.

Однак раптово ця справа, як і з’явилася, так і зникла з публічних радарів.

«Повідомляємо, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершене та, відповідно до вимог статті 290 Кримінального процесуального кодексу, надано доступ стороні захисту до матеріалів досудового розслідування», – сухо відповіло ДБР на запит «Главкома» рік тому.

Що прикметно: тоді з безпідставними звинуваченнями на редакцію «Главкома» накинувся адвокат Порошенка Ілля Новіков. Мовляв, журналісти ганяються за порожніми сенсаціями у цій справі. Разом із тим, захисник виклав цікаві факти. За словами Новікова, у вересні 2022 року після обміну до РФ підозрюваного Віктора Медведчука на захисників «Азовсталі» ДБР сповістило про завершення розслідування «вугільної» справи. Цим адвокати Порошенка обурилися, мовляв, слідство не мало права ставити крапку на розслідуванні допоки не розгляне низку їхніх клопотань.

Минув іще рік, і «Главком» звірив годинники. Ось що тепер повідомляють про скандальну справу ДБР та Офіс генпрокурора.

«Вугільний» штиль порушила Марина Порошенко

На початку лютого 2025 року Офіс генпрокурора, як і раніше ДБР, заявив: досудове розслідування за підозрою К. (Кузяри – «Главком»), М. (Медведчука – «Главком»), П. (Порошенка – «Главком») завершено. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні не складався, оскільки підозрюваним та їхнім захисникам надано доступ до матеріалів справи.

Що стосується четвертого фігуранта, ексміністра Володимира Демчишина, то слідство, не називаючи його прізвища, поінформувало: його справу виділено в окреме провадження. Це пов’язано з тим, що колишнього топпосадовця оголошено у розшук через переховування за кордоном.

Крім цього, «Главком» з’ясував цікавий факт: виявилося, що у жовтні 2024 року Демчишин розірвав шлюб із дружиною. Цей крок можна розцінювати, як перестраховка: у разі доведення провини ексміністра нажите майно мало залишитися дружині.

Адвокат Роман Кичко у коментарі «Главкому» перелічив умови, за яких закінчується досудове розслідування:

• закриття кримінального провадження;
• направлення до суду обвинувального акту;
• клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
• клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
• клопотання про закриття кримінального провадження. 

«У цьому випадку (ідеться про «вугільну» справу – «Главком») стадія досудового розслідування ще триває. Щодо тривалого ознайомлення з матеріалами справи, то тут все індивідуально і залежить від обсягів зібраних матеріалів, кількості підозрюваних (кожен повинен ознайомитися) тощо. Чіткого строку на ознайомлення немає, в Кримінальному процесуальному кодексі є лише згадка «надається достатній час для ознайомлення». Якщо ж підозрювані зволікають та затягують таке ознайомлення, сторона обвинувачення може звернутися з клопотанням до суду про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів», – наголосив юрист.

Кичко вважає, що, оскільки стадія досудового розслідування не завершена, власник майна (у нашому випадку кожен із чотирьох підозрюваних – «Главком») має право звернутись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

І як з’ясував «Главком», більше року оскаржує арешт нерухомості та активів Петра Порошенка його дружина Марина. Її ключовий аргумент: майно, яке опинилося під арештом на початку січня 2022-го, «набуто під час шлюбу з Петром Порошенком, відтак апелянт є також власником майна».

Натомість апеляційна інстанція повернула скаргу дружини Порошенка, бо та не пояснила, чому пропустила терміни оскарження (арешт майна було ухвалено 6 січня 2022 року, а час на його оскарження відводиться кілька днів). Не зважаючи на програш, Марина Анатоліївна пішла до Верховного суду. 10 червня – дата, на яку заплановано засідання – може вирішитися вказаний спір.

Яке майно Порошенка арештовано?

Знайти повний перелік арештованого майна п’ятого президента – справа не з легких. Адже відповідна ухвала від 6 січня 2022 року, видана слідчою суддею Печерського райсуду Вітою Бортницькою, досі відсутня у судовому реєстрі. Щоправда, світло пролила апеляційна інстанція, в якій безуспішно намагалися зняти арешт адвокати Порошенка.

«Главком» наводить перелік арештованого майна та активів Петра Порошенка у рамках «вугільної» справи:

• квартира  загальною площею 68,2 кв. м у Вінниці;
• квартиру загальною площею 134,06 кв. м у Києві;
• житловий будинок з трьома альтанками, котельнею, двома гаражами, будинком охорони загальною площею 1331,7 кв. м у Козині під Києвом;
• дві земельні ділянки загальною площею 3,8 га;
• частки в інвестиційному фонді «Прайм Ессетс Кепітал», ПрАТ «Київський завод експериментальних конструкцій», страховій компанії «Країна», «Міжнародному інвестиційному банку», ТОВ «Інвест Консалт», ТОВ «Ай Бі Кепітал», ПАТ «Севастопольський морський завод», ТОВ «Жил-Уют», ДП «Севморрос», ТОВ «Сефморверф», АТП «Севмортранс», ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «Монітор», ТОВ «Медсервіс-Плюс», ТОВ «Фірма «Екран», ТОВ «Максимум ТВ-Київ», ТОВ «Максимум ТВ-Донецьк», ТОВ «Максимум ТВ-Миколаїв», ДП «Телерадіокомпанія «НБМ – Запоріжжя»; ТОВ «Автор ТВ», ТОВ «Максимум ТВ-Дніпропетровськ»;
• гроші на рахунках у «Міжнародному інвестиційному банку»;
• 42 картини.

Віталій Тараненко, «Главком»