Енергія, як єдина валюта майбутнього: яким буде світ штучного інтелекту

Чи задумувалися ви, здійснюючи пошуковий запит у Google, скільки енергії на виконання вашого пошуку буде витрачено? Ні, не вашим комп'ютером чи смартфоном, з якого ви зробили запит. А "десь там", де зберігаються тера-петабайти ретельно систематизованої та проіндексованої інформації, де працюють алгоритми технологічного гіганта Alphabet (компанія власник Google).

Адже обладнання має витратити час (зазвичай це долі секунди) та енергію для того, щоб видати релевантну відповідь на екран. Так от, для того аби ви за невелику частку секунди отримали кілька сторінок відповідей на свій пошуковий запит, потрібно витратити приблизно… 1 Вт-год електроенергії. Не так вже й багато.

А скільки запитів ви зробили сьогодні, вчора, за минулий тиждень? А за минулий місяць? А за рік? А скільки запитів роблять мільярди інших користувачів пошукового сервісу? В підсумку виходить не так вже й мало, чи не так? Пояснюємо це в матеріалі 24 Каналу.

Скільки заробляють техногіганти

Зазвичай, перші кілька стрічок отриманої з пошуку інформації займають рекламні посилання на сайти (вони також відповідають на ваш запит) – це контекстна реклама, яка й "оплатила" всю витрачену енергію, а також амортизацію вартості обладнання, на якому зберігається та обробляється вся інформація, ваші пошукові запити.

Судячи з річних звітів компанії Alphabet, техногігант робить усе це не лише із задоволенням, але й з чималим прибутком:

• За третій квартал 2024 року компанія Alphabet Inc., материнська компанія Google, повідомила про чистий прибуток у розмірі 26,3 мільярда доларів, що на 34% більше порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Виторг за цей період зріс на 15% і склав 88,3 мільярда доларів.
• За другий квартал 2024 року Alphabet повідомила про виторг в розмірі 84,7 мільярда доларів, що на 14% більше порівняно з 74,6 мільярда доларів у другому кварталі 2023 року.
• Операційний прибуток склав 27,4 мільярда доларів, а чистий прибуток – 23,6 мільярда доларів, що також перевищує показники минулого року.

Отже, за перші три квартали 2024 року сукупний виторг Alphabet склав приблизно 253,5 мільярда доларів, а сукупний чистий прибуток — близько 73,5 мільярда доларів. Офіційний річний звіт за весь 2024 фінансовий рік буде опубліковано пізніше.

Як із пошуком інформації справляється штучний інтелект

Проте світ не стояв на місці, і звичайний пошук інформації вже перестав задовольняти вибагливого користувача. Новим викликом стало не просто видавати відповідь на пошуковий запит, але й сформувати вже "переварений і готовий до вживання" результат про запитувану інформацію.

Із таким завданням зміг справитися лише штучний інтелект (ШІ). Але в цьому випадку вимоги як до обладнання, так і до витрат енергії стали іншого, вищого рівня. На просте питання до ШІ витрати енергії можуть складати від 10 до 100 Вт-год електроенергії (що в 10…100 разів більше, ніж у випадку зі "звичайним пошуковиком"), а можуть бути навіть суттєво більшими, залежно від складності завдання.

Проте й відповідь ви отримаєте зовсім іншого рівня – вона не буде нескінченним списком посилань на сайти, що містять (можливо, містять) відповідь на ваше питання. Відповідь ШІ буде містити чіткі дані чи пояснення щодо поставленого питання.

До прикладу, на запитання "Чи є Гренландія частиною ЄС?" я отримав ось таку відповідь: "Ні, Гренландія не є частиною Європейського Союзу. Вона є автономною територією Королівства Данії, яка отримала самоврядування в 1979 році. Хоча Данія є членом ЄС, Гренландія вийшла з Європейської економічної спільноти (попередника ЄС) у 1985 році після референдуму, головним чином через питання риболовлі. Однак Гренландія підтримує особливі відносини з ЄС через статус "заморської країни та території" (ОКТ). Це дозволяє їй користуватися певними пільгами в торгівлі та отримувати фінансову допомогу.

Ще зовсім недавно подібний запит у Google видавав нескінченний список посилань на різні сайти, і зазвичай починався із Wikipedia.org та продовжувався інформаційними сайтами з останніми новинами, пов'язаними з цим темою. Зараз цей запит у пошуковику вже видав крім цього списку ще дещо – на початку відповіді міститься короткий текст, підготований за допомогою ШІ (нічого не вдієш – конкуренція).

Наступні рівні складності – робота із зображеннями та відео

Створення та обробка зображень – це ще те завдання, й витрати енергії тут також зовсім іншого, значно вищого рівня. Так для створення звичайної картинки, "десь там" у віддалених обчислювальних центрах має бути витрачено від 1 000 до 5 000 Вт-год енергії. Все знову ж таки залежить від рівня складності поставленого завдання. Кількість витраченої енергії може бути навіть значно більшою.

• для прикладу, ви вирішили перетворити малюнок вашої дитини в справжній комп'ютерний дизайнерський проєкт.

• Робите фото, пишете завдання (prompt) для ШІ про перетворення малюнка і… за 40 – 50 секунд і якихось 3 – 5 кВт-год енергії отримуєте результат.

Дві версії того ж малюнка, перемальовані з допомогою DALL-E (компанії Open AI):

• якщо малюнок вам сподобався, але ви захотіли "перемалювати" його олійними фарбами – жодних проблем! Ще 50 – 60 секунд і кілька кіловат/годин енергії.

А тут ШІ ще раз "перемалював" оригінал, але олійними фарбами й пензлем з мазками:

Ще вищим рівнем складності буде створення й обробка відео. Більшість підписок на такі сервіси платні, а вартість може складати від 30 – 40 доларів на місяць до кількох сотень "вічнозелених". За таку суму ви отримуєте можливість генерувати рухомі зображення високої чіткості, що будуть відповідати поставленим завданням, вашій фантазії та вибагливості. Кількість згенерованого відео може обмежуватися, залежно від типу вашої підписки, а пробний період зазвичай складає лише 3 – 7 днів.

Скажете дорого? А що якщо для створення всього лише 10 – 15 секундного відео витрати енергії можуть складати від 10 до 100 кВт-год? "Десь там", на суперсучасних обчислювальних центрах, заради реалізації вашої відеофантазії тисячі надпотужних процесорів NVIDIA працюватимуть, обробляючи петафлопні потоки, щоб у підсумку ви отримали рухому картинку, яку часом важко відрізнити від реального відео.

Тепер ідея будувати обчислювальні центри поблизу потужних енергогенерувальних електростанцій виглядає цілком логічною. А, на перший погляд, божевільна думка відкрити законсервовані атомні станції – не такою вже й безглуздою.

Людство лише переступило поріг чергового технологічного прориву, чергової ери – штучного інтелекту, а перспективи вже навіть не вражають, а, радше, лякають. Якщо провести паралелі між відкриттям широкого доступу до ШІ та відкриттям радіо наприкінці 19 сторіччя (нагадаємо, перша радіопередача між військовими кораблями Великої Британії відбулася 1899 року), то ми "перебуваємо десь в 1904 – 1905 роках", бо в 1912 році, після катастрофи Титаніка, радіо стало обов'язковим атрибутом не лише на військових кораблях, але й на великих цивільних суднах (ШІ в наші дні ще не став обов'язковим атрибутом у більшості застосувань).

А тепер уявіть собі тогочасного інженера, якому показали портативну рацію, потім телевізор, комп'ютер, iPhone... Уявили? А тепер уявіть себе теперішнього, якому показують ШІ із 2030 – 2040 року. Рівень приголомшення буде приблизно таким же. Це якщо людству вистачить енергії… Ласкаво просимо до майбутнього!

Під час написання цієї статті було використано:

- 7 пошукових запитів до Google (~10 Вт/год)
- 4 запити до ChatGPT (~100 Вт/год)
- 4 генерації зображень від Dall-E (~20,000 Вт/год)

Разом – близько 20,110 Вт/год електроенергії.