Куди пішло 860 мільйонів: як витрачають гроші на телемарафони, програми для «‎Дому» та The Gaze

Наприкінці жовтня 2024 року Європейська комісія висловила критику на адресу телемарафону «Єдині новини», ставлячи під сумнів його об’єктивність. Крім того, висловила занепокоєння щодо доцільності фінансування цього проєкту з державного бюджету.

Доцільність цих витрат викликає питання, і з огляду на критику Європейської комісії, і через соціологічні показники: як свідчить торішнє дослідження USAID-Internews, хоча 86% респондентів знають про національний телемарафон, лише 47% його дивляться. І лише кожен третій із тих опитаних, хто дивиться марафон, довіряє йому.

Скільки витратили торік на телемарафони

За інформацією пошуково-аналітичної системи 007, з 1 січня по 31 грудня на виробництво двох марафонів і програм для «‎Дому» та The Gaze витратили більш ніж 860 млн грн.

Порівняно з попереднім роком витрати скоротилися. У 2023 році бюджет цих проєктів сягав майже 930 млн грн, натомість у 2022 році — майже 400 млн грн.

За інформацією публічного модуля аналітики BI Prozorro, у 2024 році ДП «‎Мультимедійна платформа іномовлення України» провело 356 закупівель із загальною очікуваною вартістю 975,7 млн грн. Поточна сума договорів трішки менша — 969,4 млн грн. Ця сума стосується укладених договорів, а не фактично сплачених коштів. У суму цих угод входять не лише замовлення на виробництво марафонів і програм, а й інші послуги та закупівлі різних товарів (одяг, меблі, прикраси, дизельне пальне, послуги з доопрацювання документального фільму).

Водночас ДП «‎Парламентський телеканал “Рада”» провело 46 закупівель із загальною очікуваною вартістю 121,4 млн грн. На таку ж суму уклали угоди.

Понад 840 млн грн на марафони

У 2024 році на створення і трансляцію телемарафонів «Єдині новини» та «FreeДом» витратили 843 млн грн. З цієї суми 699 млн грн пішло на виробництво «Єдиних новин», а 144 млн — на «FreeDom». У 2023 році на марафони разом витратили 842 млн грн.

Виробництво марафонів купували два замовники:

• ДП «‎Мультимедійна платформа іномовлення України», яке належить до сфери управління Міністерства культури та інформполітики;
• ДП «‎Парламентський телеканал “Рада”».

Хто отримує кошти

Замовлення на виробництво телемарафонів отримали телеканали: «Інтер», ICTV, «1+1», «Ми — Україна», а також компанія ТОВ «Кінокіт».

«Ми — Україна»

Найбільше коштів отримало ТОВ «Ми — Україна» — 190 млн грн. Компанія займалася створенням і трансляцією телемарафону «Єдині новини #UAразом».

ТОВ з’явилася в телемарафоні наприкінці 2022 року після того, як «Новинна група Україна» Ріната Ахметова здала свою ліцензію державі, а частина її команди перейшла на новий телеканал«Ми — Україна», який нібито сама й створила. Бенефіціар товариства — Ігор Петренко. За інформацією «Детектора медіа», він є директором департаменту внутрішньої політики в Міжнародному центрі перспективних досліджень. В інсайдерських розмовах говорять, що фінансувати канал могли нібито через «Енергоатом», але доказів цьому немає.

ТОВ «СЛМ Новини»

Майже 190 млн грн перерахували ТОВ «СЛМ Новини» (телеканал ICTV) Віктора Пінчука за організацію обох марафонів. З них 142 млн грн — за «Єдині новини #UAразом» і 48 млн грн — за «FreeДом».

Телеканал «Інтер»

Трохи менше заплатили ПАТ «Телеканал “Інтер”», що належить олігарху Дмитру Фірташу — 170 млн грн. На виробництво «Єдині новини #UAразом» витратили 122 млн грн, а на «FreeДом» — 48 млн грн.

ТОВ «ТРК “Студія 1+1”» та іноземне підприємство «1+1 Продакшн»

Ще 139 млн грн заплатили ТОВ «ТРК “Студія 1+1”» за виробництво і трансляцію марафону «Єдині новини #UAразом», а іноземному підприємству «1+1 Продакшн» — 48 млн грн за виробництво марафону «FreeДом».

Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ТРК “Студія 1+1”», за інформацією, яку компанія надала Національній раді з питань телебачення та радіомовлення в грудні 2024 року, є Валерій Коломойський. Серед власників істотної участі — Ігор Суркіс і багаторічний бізнес-партнер Коломойського Юрій Кіперман. Також власницею 8% є Оксана Марченко, яка, на думку регулятора, не вважається істотною участю. Міністерство юстиції України через Вищий антикорупційний суд намагається стягнути в дохід держави частки дружини зрадника та колишнього народного депутата Віктора Медведчука Оксани Марченко в юридичних особах каналів групи «1+1». Іноземним підприємством «1+1 Продакшн» володіє (75%) кіпрська компанія «Каддоа лімітед», яка фігурує у власності «1+1 марафон» (або ТОВ «ТРК “Студія 1+1”»), а також менеджмент і працівники групи, зокрема Ярослав Пахольчук — гендиректор групи «1+1 media».

ТОВ «Кінокіт»

Серед учасників телемарафону «Єдині новини» — «Парламентський телеканал “Рада”». Утім, контент для марафону телеканал виготовляє не сам, а замовляє у ТОВ «Кінокіт». У 2024 році це обійшлося у 105 млн грн.

За інформацією журналістів Bihus.Info, компанія «Кінокіт» пов’язана з колишнім заступником голови Офісу президента Кирилом Тимошенком. Сам Кирило Тимошенко заперечив, що «він або пов’язані з ним особи отримують кошти за виробництво телевізійних програм для телемарафону».

Торік у грудні Рахункова палата представила звіт про аудит майна та закупівель Верховної Ради за 2020—2023 роки. Зокрема у ньому йдеться, що обладнання телеканалу «Рада» є застарілим і потребує оновлення. Через це телеканал уклав контракти на виробництво медійного контенту з ТОВ «Кінокіт» на 276 млн грн. Частина договорів могла бути укладена без конкуренції через відсутність типових положень про мистецькі конкурси.

Але Руху «Чесно» в Апараті ВРУ повідомили, що порушень під час мистецьких конкурсів не виявили, а затримка з оприлюдненням звітів не спричинила фінансових збитків.

На сайті парламентського телеканалу є оголошення про проведення мистецького конкурсу зі створення контенту для марафону «Єдині новини», а також його результати. Однак ми не знайшли інформації про інших учасників, їхні проєкти та бали, які вони отримали.

Ще двічі по 97,8 тис. грн перерахували ФОПу Михайлову Євгенію за оренду та технічний супровід світлодіодних екранів для ефіру марафону «FreeДом», а також за забезпечення та технічну підтримку обладнання для спеціального ефіру. Ймовірно, остання послуга стосується трансляції спецмарафону Глобального саміту миру, що відбувався у Швейцарії.

Розважальні передачі для телеканалу «‎Дім»

На замовлення ‎МПІУ за виробництво десяти телепрограм для телеканалу «‎Дім» заплатили 17,6 млн грн. Це більш ніж удвічі менше, ніж у 2023 році: тоді на виробництво програм для «Дому» державний бюджет витратив 41 млн грн.

*Підряднику помилково сплатили більше, ніж мали. За інформацією замовника, надлишкові кошти було повернуто, однак відповідна транзакція на 007 відсутня.

Серед основних витрат — виробництво програми «Ранок вдома» з ведучими Лілією Ребрик, Іриною Хоменко та Костянтином Октябрським. На неї витратили 11,3 млн грн. Це шоу створене за участі ТОВ «Оверкат студіо» та чотирьох ФОП: Василя Дімітрова, Сергія Сторожева, Світлани Горошкової та Анни Левашкіної. Витрати на це шоу трішки зменшилися в порівнянні з 2023 роком, коли воно коштувало 12 млн грн.

Проєкт «Ранок вдома» запустили ще у 2021 році. Наразі канал на ютуб-канал проєкту має 30,6 тисячі підписників та понад 15 мільйонів переглядів.

Київське ТОВ «Сан філмс» засноване у 2021 році. Його керівник — режисер телешоу та фільмів Сергій Сторожев. Серед його робіт — серіали «Коли ми вдома», «Гірша подруга», «Гра в долю», фільми «Мій милий дім», «Присвячення Єві» та документальний «Сталеві птахи».

За програму «Ліс рук» ФОП Олександру Дарованцю й Тарасу Балану заплатили майже 1 млн грн. Новим ведучим вікторини «Ліс рук. Битва шкіл» став ютуб-блогер Максим Узол. У кожному випуску програми змагаються дві команди з різних шкіл, які відповідають на питання з мультитесту та шкільної програми. Мета учасників — здобути перемогу для своєї школи, продемонструвавши знання, логіку та здатність швидко діяти в команді.

Ще 977,4 тис. грн МПІУ перерахувало ТОВ «Тік-Так» і ФОП Дмитру Оніщенку та Максиму Котенку за виробництво програми «Муз_тренд». Це шоу про сьогодення української музичної індустрії, вплив війни на культурний цех, зміну поколінь і появу нових імен, знакові явища і тенденції в українському шоубізнесі. Ведучий проєкту — Слава Дьомін. Торік це шоу називалося «Муз_оборона» і за нього заплатили 850,3 тис. грн.

Мультимедійна платформа іномовлення у лютому замовила у ТОВ «Тік-Так» послуги з оренди музичного обладнання за 375,8 тис. грн. Наприкінці року замовник із підрядником уклали додаткову угоду на зменшення суми контракту до 93,9 тис. грн. Однак фактично, за інформацією пошуково-аналітичної системи 007, компанії сплатили 244,3 тис. грн за цим договором. У відповідь на запит МПІУ повідомило, що під час звірки показників один з актів анулювали, а підрядник нібито повернув помилково перераховані 150,3 тис. грн. Утім, згідно з інформацією 007, така транзакція відсутня.

The Gaze

У червні 2023 року МПІУ запустило англомовну медіаплатформу The Gaze. Її мета — краще познайомити іноземців з Україною. Тоді за її наповнення заплатили 43,6 млн грн.

У 2024 році сума витрат на наповнення платформи значно зменшилась і склала лише 3,3 млн грн. Кошти пішли на виробництво чотирьох проєктів: «Іноземці допомагають Україні», «AI Prompt:Ukraine», «Як зробити красу з мілітарних речей» та «Економіка війни».

Майже 1,7 млн грн МПІУ заплатило ФОП Кисілевичу Дмитру за виготовлення двох програм. За «AI Prompt:Ukraine» заплатили понад 1 млн грн (30 епізодів по 33 500 грн кожен + 60 відео shorts і reels по 750 грн). Ще у 600 тис. грн обійшлося виготовлення програми «Економіка війни» (20 епізодів по 28 500 грн кожен, + 40 відео shorts та reels по 750 грн).

Трохи менше заплатила мультимедійна платформа ФОП Яценко Максиму — 1,6 млн грн. Яценко виготовляв програми «Іноземці допомагають Україні» (20 епізодів по 50 000 грн кожен, адаптація арабською та іспанською по 1750 грн за випуск + 40 відео shorts по 750 грн) і «Як зробити красу з мілітарних речей» (12 епізодів по 40 000 грн кожен, адаптація арабською та іспанською по 1750 грн за випуск + 24 відео shorts та reels по 750 грн).

Максим Яценко у житті випробував себе у дуже різних ролях. За інформацією NGL.media, у 2019 році поширював у фейсбуці матеріали кампанії «Доступна медицина». Під час пандемії COVID-19 у 2020 році Яценко продавав лікарням дезінфекційне обладнання, а пізніше — маски й захисні костюми. Окрім того, він проводив соціологічні дослідження для ДП «Центр захисту інформаційного простору України», яке підпорядковується Міністерству культури. На 2022 рік основною діяльністю Яценка було надання послуг таксі, але вже у 2024 році він розпочав співпрацю з МПІУ.

Що стосується показників The Gaze, то на момент початку 2025 року ютуб-канал платформи має приблизно 37,6 тисячі підписників. Усього на каналі викладено понад 3,3 тисячі відео, які в загальному були переглянуті понад 8,4 мільйона разів. Більшість програм не стають популярними та збирають лише кілька сотень переглядів.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Колаж: Микола Шиманський, «Детектор медіа» (джерeла фото: скриншот ТСН, bank.gov.ua)