Сяяли під променями сонця: археологи знайшли унікальну прикрасу з-понад 270 000 намистин

Археологи, які досліджували 5000-літнє поховання на південному заході Іспанії, виявили, що поховані там жінки мали прикраси з надзвичайної кількості білого бісеру, який, утворював церемоніальне вбрання. Це місце розкрило нові подробиці соціальних і культурних практик мешканців регіону мідного віку, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Розкопки на цьому місці, проведені в 2010-2011 роках, виявили те, що зараз визнано найбільшою колекцією намистин, коли-небудь задокументованою в одному похованні у Валенсина-де-ла-Консепсьон, великій археологічній зоні поблизу Севільї.

Цей поховальний комплекс, збудований між 2900 і 2800 роками до н. е., містив тисячі намистин, розташованих у візерунках, які вказують на те, що колись вони були частиною одягу, який, можливо, носили жінки високого статусу.

Аналіз намистин, особливо тих, що були знайдені біля особи, відомої як "Леді зі слонової кістки", вказує на розвинену мережу ремісників і торгівельних шляхів, зосереджених навколо морських ресурсів.

Провідний дослідник Леонардо Гарсія Санхуан з Університету Севільї зазначив, що ці прикраси, які складалися переважно з намистин з морських мушель, використовувалися для особливих церемоній, а не для повсякденного носіння. Багато мушель зберегли перламутровий блиск, що свідчить про те, що колись вони переливалися під сонячним світлом, посилюючи свій візуальний ефект.

Учені дослідили понад 270 000 намистин, виготовлених переважно з морських мушель, а також з каменю та кісток. Для цього експерти застосували радіовуглецевий аналіз, морфометричний аналіз та експериментальні реконструкції

Сам масштаб виробництва, необхідний для цих прикрас, вражає — за оцінками дослідників, для виготовлення одних лише намистин знадобилася б команда з 10 осіб, які працювали б близько семи місяців, не враховуючи часу, необхідного для збору сировини.

Більшість намистин було знайдено у великій камері, що містила останки 20 осіб, зокрема 15 жінок. Інша камера, де були поховані дві жінки, також містила намистини. Дослідники вважають, що багато з цих прикрас були нанизані в ряди, утворюючи туніки, спідниці або інше вбрання. Марта Діас-Гвардаміно з Даремського університету зазначила, що залишки рослинних волокон у отворах намистин свідчать про те, що їх нанизували на тканину.

Гарсія Санхуан припустив, що цей сліпучий одяг відігравав вирішальну роль у публічних ритуалах, потенційно вказуючи на високий соціальний чи релігійний статус власниць. Він також висловив зацікавленість у подальших дослідженнях, щоб з'ясувати, чи існували у валенсійському суспільстві матріархальні структури в цю епоху, час посилення соціального розшарування по всій Європі.

Раніше Фокус писав про втрачені праці Великого геометра. Дослідники вважають, що в арабському манускрипті з колекції Лейденського університету в Нідерландах збереглися дві книги Аполлонія.

А також ми розповідали про єдине із семи чудес Стародавнього світу, яке досі не знайшли.