"Трибунал для Путіна" у 2025, розслідування проти X, Трамп за ліквідацію USAID: новини дня

П’ятниця показала, що наступний тиждень буде дуже насичений на зустрічі: зустріч у форматі "Рамштайн", зустріч у форматі "Веймар+", Мюнхенська безпекова конференція і навіть можлива зустріч Зеленського і Трампа у Вашингтоні.

Якщо переговори відбудуться, то охоплять і питання рідкоземельних елементів в Україні.

Зеленський хоче запропонувати спільну розробку і визнає, що найбільший донор України повинен мати пріоритет у цьому питанні.

Британський міністр закордонних справ не вірить у досягнення "перемирʼя" в Україні в найближчі місяці.

Тим часом триває процес створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Генсек Ради Європи в інтерв’ю "Європейській правді" сказав, що сподівається на його створення вже в цьому році.

Ще дуже багато важливого і цікавого за п’ятницю, 7 лютого, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Підходи Трампа до переговорів.

Спецпредставник президента США з питань України і Росії Кіт Келлог заявив, що до питання врегулювання російсько-української війни потрібно підходити прагматично – а це означає, що обидві сторони повинні чимось поступитися.

В інтерв'ю The New York Post він навів приклад Тедді Рузвельта і Портсмутського договору (який завершив російсько-японську війну в 1905 році).

"Російський цар і японці були готові вийти за двері (під час переговорів), а Рузвельт фактично зібрав їх разом і сказав: ви обидва повинні трохи поступитися.

І вони поступилися.

І ось що сталося: Тедді Рузвельт отримав Нобелівську премію миру, а війна припинилася.

Тому я думаю, що коли ви подивитеся на це, і навіть на більш сучасні приклади, то побачите, що це саме так і відбувається", – сказав Келлог.

Він також розкритикував попередню американську адміністрацію за її політику щодо російсько-української війни і заявив, що у Дональда Трампа буде "цілісний підхід".

"Це не стратегія, це наклейка на бампер", – відзначив спецпредставник президента США по Україні.

А застосування санкцій проти Росії, за словами Келлога, можна оцінити "лише на трійку" за 10-бальною шкалою за ступенем болючості економічного тиску.

Представник Трампа додає, що самі ж санкції США – наприклад, ті, що націлені на енергетичний сектор Росії – можливо посилити принаймні вдвічі.

І новий президент США, каже Кіт Келлог, розуміє важелі впливу.

Британський міністр закордонних справ Девід Леммі сумнівається у "перемирʼї" в Україні в найближчі місяці.

Зустрічі наступного тижня.

Спеціальний представник американського президента з питань України та Росії Кіт Келог візьме участь у безпековій конференції в Мюнхені, що пройде з 14 по 16 лютого.

Очікується, що на захід прибуде і віцепрезидент США Джей Ді Венс.

Туди також прибуде і українська делегація на чолі з президентом Володимиром Зеленським.

Очікується, що українська делегація представить позицію країни щодо припинення війни і своє бачення того, як можна досягти "тривалого і міцного миру".

Вони обговорили майбутні зустрічі на Мюнхенській конференції з питань безпеки, майбутній візит спецпредставника до України, а також ішлося про ситуацію на фронті й питання безпеки цивільного населення України.

Франція підтвердила, що 12 лютого в Парижі відбудеться зустріч у форматі "Веймар+" на рівні міністрів закордонних справ щодо України, в якій має взяти участь "американське представництво".

Речник французького МЗС наголосив, що ця конференція, яка відбудеться напередодні Мюнхенської конференції з безпеки, дасть можливість обговорити зусилля, що докладаються європейськими країнами для посилення підтримки, "щоб поставити Україну в найкращу позицію для мирних переговорів".

На цю зустріч французький колега Жан-Ноель Барро запросив міністра Андрія Сибігу.

А Дональд Трамп допустив, що зустрінеться з президентом України "наступного тижня": "Наступного тижня я, ймовірно, зустрінуся з Зеленським.

І я, ймовірно, буду розмовляти з Путіним".

Трамп знову сказав, що обговорював з президентом України "безпеку активів".

"У них є активи під землею – рідкісноземельні елементи, інші речі, але в першу чергу рідкісноземельні.

І ми хочемо їхньої безпеки", – додав президент США, імовірно, маючи на увазі озвучену раніше пропозицію про надання зброї в обмін на інвестиції в корисні копалини України.

Глава української держави вважає, що в межах потенційної "угоди" дві країни можуть спільно розробляти корисні копалини на українській території.

Зеленський наголосив, що Україна потребує гарантій безпеки від своїх союзників як частини будь-якого врегулювання війни та відкрита до укладання "угоди" зі США.

"Ми повинні зупинити Путіна і захистити те, що у нас є – дуже багатий Дніпровський регіон, центральну Україну", – розповів він.

Зеленський підкреслив, що Київ пропонує не "віддавати" свої ресурси США, а оформити взаємовигідне партнерство для їхньої спільної розробки.

"Американці найбільше допомогли, і тому американці повинні найбільше заробити.

І вони повинні мати цей пріоритет, і вони його матимуть.

Я також хотів би поговорити про це з президентом Трампом", – зазначив президент.

"Трибунал для Путіна".

Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України має запрацювати після погодження та ухвалення відповідної міжнародної угоди, що може статись уже у 2025 році.

Про це в інтервʼю редактору "Європейської правди" Сергію Сидоренку сказав генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе.

"Наша мета – щоб цього року відбулися переговори про текст міжнародної угоди.

А потім нам потрібно провести дипломатичну конференцію для ухвалення цього документа – і це також має відбутися у 2025 році", – сказав Ален Берсе.

Крім того, він вважає, що Сполучені Штати підтримають створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

За його словами, Рада Європа досягла "значного прогресу" в питанні компенсаційного механізму щодо злочину агресії Росії.

"До кінця цього року ми маємо створити Комісію з розгляду скарг та розпочати обговорення механізму повної компенсації", – анонсував Ален Берсе.

Після цього, за словами генсека Ради Європи, "буде потрібен наступний крок: створення повноцінного механізму компенсації".

механізм компенсацій постраждалим від російської агресії, створений на базі Ради Європи, також може почати повноцінну роботу у 2025 році.

Берсе зазначив, що Рада Європа досягла "значного прогресу" в питанні компенсаційного механізму щодо злочину агресії Росії.

"Потім буде наступний – дискусія про репарації", – додав Берсе.

Тим часом Росія оголосила "небажаним" Реєстр збитків від російської агресії.

Згідно з даними на сайті російського Міністерства юстиції, Register of Damage Caused by the Aggression of the Russian Federation against Ukraine додали до переліку "іноземних і міжнародних неурядових організацій, діяльність яких визнано небажаною на території РФ".

Грузія порушила обіцянку генсеку РЄ.

Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе висловив стурбованість у зв'язку з рішенням уряду Грузії відмовитись від корегування скандального закону про "іноземний вплив".

"Генеральний секретар з великим жалем відзначив рішення грузинської влади.

Він також підтвердив свою стурбованість станом верховенства права і прав людини в Грузії, а також поляризацією її політичного ландшафту", – зазначили в пресслужбі Ради Європи.

Більш того, 6 лютого парламент Грузії, де нема опозиції, ухвалив пакет репресивних законів.

Також парламент Грузії припинив повноваження 49 опозиційних депутатів.

Євросоюз звинуватив грузинську владу у відході від демократії через репресивні закони.

А ще прем'єр Грузії обіцяє і надалі проводити "прагматичну політику" щодо Росії, при цьому все ще вважає членство в ЄС до 2030 року досяжним.

Ален Берсе вважає, що Азербайджан, на відміну від Росії, ще не пройшов точку неповернення для виходу з Ради Європи.

"З Азербайджаном в останні місяці було досить складно в плані міжурядової співпраці.

Тому я відвідав Баку в листопаді минулого року, щоби спробувати перезапустити її, перезапустити всю роботу, яку ми можемо зробити, разом з моніторингом і всіма елементами", – розповів генсек Ради Європи.

До речі, в українському Міністерстві закордонних справ повідомили, що Україна працює над можливістю транзиту газу з Азербайджану.

Євроінтеграція України.

Україна має на меті відкрити у 2025 році усі кластери переговорів з ЄС.

Про це розповіла віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина на конференції "Вступ України до ЄС: формування трансформаційного порядку денного".

Вона зазначила, що у першому півріччі цього року, за головування Польщі, Україна прагне відкрити переговорні кластери 1,2 та 6, а решту кластерів – їх також три – розраховує відкрити за головування Данії у другій половині 2025 року.

А ще Стефанішина очікує, що Верховна Рада ухвалить погоджений з Єврокомісією законопроєкту про реформу та аудит агентства АРМА (Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та менеджменту активів, отриманих від корупційних та інших злочинів) і також запевнила, що Україна не погоджується на вступ у ЄС замість НАТО.

Трамп за ліквідацію USAID.

На конференції "Вступ України до ЄС: формування трансформаційного порядку денного" Ольга Стефанішина також повідомила, що заморозка роботи USAID вплинула на роботу комісій з відбору до суддівського корпусу.

"Розірвані, наскільки мені відомо, контракти, і ми маємо знову перезібрати цей пазл", – сказала віцепрем’єрка.

Відповідаючи згодом на уточнююче запитання "Європейської правди", які саме органи зіткнулись із проблемами, Стефанішина сказала: "Це Етична рада, це Громадська рада міжнародних експертів, це комісія з відбору голови Бюро економічної безпеки, а також не у повному складі (відбувається) робота комісії з відбору суддів Вищого антикорупційного суду".

За даними видання The New York Times, адміністрація президента США Дональда Трампа планує скоротити кількість працівників Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) з більш ніж 10 тисяч до приблизно 290.

Трамп заявив, що в Агентстві США з міжнародного розвитку (USAID) "корупція досягла нечуваного рівня", а тому її необхідно ліквідувати.

Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі побоюється, що плани Дональда Трампа скоротити бюджет США на міжнародну допомогу можуть стати "великою стратегічною помилкою", якою скористається Китай.

Тим часом угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан заявив про бажання ліквідувати неурядові організації, що фінансувалися зі США.

Реакція на санкції Трампа проти МКС.

Трамп підписав указ про санкції проти Міжнародного кримінального суду (МКС).

У Міжнародному кримінальному суді, який базується у Нідерландах, заявили, що продовжать роботу після рішення президента США Дональда Трампа запровадити санкції проти співробітників суду.

Прем'єр-міністр Нідерландів Дік Схооф заявив, що його країна робитиме все для забезпечення подальшої роботи цього суду.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також стала на захист Міжнародного кримінального суду.

"Міжнародний кримінальний суд гарантує відповідальність за міжнародні злочини і надає голос постраждалим у всьому світі.

Він повинен мати можливість вільно вести боротьбу проти безкарності у світовому масштабі.

Європа завжди відстоюватиме справедливість та повагу до міжнародного права", – заявила президентка Єврокомісії.

Міністерство закордонних справ України переконане, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) продовжить виконувати свої функції щодо притягнення до відповідальності росіян за скоєні воєнні злочини в Україні, попри запроваджені США санкції.

"І Україна продовжує співпрацювати з МКС, щоб ці справи просувалися вперед.

Я думаю, що американські рішення не пов’язані з українським контекстом.

Ми сподіваємось, що вони не вплинуть на можливість суду досягти справедливості та правосуддя для жертв російської агресії", – зазначив він.

Угорщина перегляне питання співпраці з МКС після рішення Трампа про санкції.

Тим часом італійські ЗМІ отримали інформацію про те, що після звільнення лівійського генерала, якого мали б затримати за ордером МКС, суд попросили дослідити дії італійських посадовців.

Розслідування проти X.

Німецькі активісти заявляють про перемогу у справі проти соцмережі X Ілона Маска.

"Суд зобов'язав Х надати доступ до всієї публічної інформації про Х, щоб можна було дослідити, чи має місце вплив на вибори", – йдеться в заяві German Society for Civil Rights (GFF), яке оголосило про рішення суду.

Поширення неправдивої інформації та дезінформації в X викликає особливий інтерес з огляду на те, що його власник підтримує ультраправу "Альтернативу для Німеччини" ("АдН"), яка посідає друге місце в опитуваннях після консерваторів.

Рейтинги політичних партій напередодні дострокових виборів у Німеччині 23 лютого істотно не змінилися, інформує агентство DPA.

Опитування, проведене на замовлення громадського мовника ZDF, показало, що правоцентристський блок Фрідріха Мерца ХДС/ХСС отримав 30% підтримки виборців – на один відсотковий пункт більше, ніж минулого тижня.

Ультраправа "Альтернатива для Німеччини" ("АдН") упала на один відсотковий пункт, але залишилася на другому місці з 20%.

Соціал-демократи канцлера Олафа Шольца стабільно тримаються на рівні 15%.

І це попри скандал, у який потрапив лідер консервативного ХДС/ХСС Фрідріх Мерц після ухвалення в парламенті резолюції за підтримки ультраправих депутатів "АдН".

Цей крок викликав шквал критики з боку інших партій і хвилю вуличних протестів у Німеччині, оскільки він порушив давнє табу на будь-яку співпрацю з ультраправими політичними силами.

А ще Мерц планує підняти перед президентом США Дональдом Трампом питання втручання Ілона Маска у німецькі вибори.

Тим часом у Франції почали розслідування проти Маскового X.

Розслідування щодо Х (Twitter) розпочали після заяви французького депутата від центристської партії "Разом за республіку" Еріка Ботореля.

Ще 12 січня Боторель надіслав листа кіберпрокуратурі Парижа зі скаргою на упередженість алгоритмів Маскової соцмережі.

Оборона Європи.

А за даними The Telegraph, країни НАТО провели таємні переговори щодо розгортання військ у Гренландії у відповідь на наміри президента США Дональда Трампа взяти контроль над островом.

Тим часом німецькі органи безпеки занепокоєні повідомленнями у ЗМІ про те, що господар Кремля Владімір Путін під час зустрічі з військовими у 2024 році чотири рази згадав генерального директора Rheinmetall Арміна Паппергера, "затаврувавши його як провокатора і покровителя України у війні".

Улітку 2024 року ЗМІ вперше повідомили про зірвану спробу російських спецслужб убити генерального директора німецького збройового концерну.

У січні в НАТО офіційно підтвердили, що Росія мала намір вбити Паппергера.

Решта новин.

Зеленський звільнив уповноваженого з безпекових гарантій.

Литва передала Україні запчастини для БТР М113, а Болгарія отримає близько пів мільярда євро за військову допомогу Україні.

Азербайджан вимагає від РФ закрити "Російський дім" у Баку.

В Брюсселі вчетверте за тиждень сталася стілянина, є загиблий.

Трамп призначив послом у Польщі консерватора-радіоведучого.

У десятках міст Словаччини почалися протести проти уряду Фіцо.