Ціна миру. Варіанти компромісів: наслідки можуть бути катастрофічні
Жоден, вже реалізований в сучасній Європі сценарій завершення конфлікту, в Україні вже не спрацює.
Не буде не тільки хорватського варіанту, але і боснійського, грузинського, кіпрського чи навіть сербсько-косовського. Бо наразі випали з дискурсу не тільки «кордони 1991 року», але і надання окупованим територіям «особливого статусу», і, тим більше, визнання окупованих територій «незалежними республіками».
Москва прагне лише анексії, при чому не тільки фактично контрольованих нею територій, але і регіонів, що знаходяться під контролем Києва, однак вже «включені до складу РФ» розчерком пера.
Це означає, що нам треба уважніше аналізувати події не другої половини, а першої половини 20-го століття, ретельніше вивчати долю країн, що не змогли захистити себе, свої кордони, а іноді і свою ідентичність.
Можливий розвиток ситуації за сценарієм, схожим на 1910-1930 рр., створює неймовірні виклики для України як для держави і українців як для нації, але це ще не все.
Якщо процес буде рухатися саме в напрямку зламу кордонів однієї з найбільших європейських країн, це означатиме крах існуючого світопорядку в його європейській частині, а може і в усієї західній частині світу. Це треба розуміти і до цього треба бути готовим.
Цей заклик я адресую насамперед тим, хто наразі завзято просуває різноманітні варіанти болісних компромісів для України, не розуміючи масштабів наслідків цих кроків для майбутнього всієї Європи.