У Білорусі за ґратами утримують щонайменше 13 українців

Щонайменше 36 іноземних громадян, серед яких 13 українців, перебувають під кримінальним переслідуванням у Білорусі в справах, що мають ознаки політично мотивованих.

Про це повідомила експертка Правозахисного центру «Вясна» Анастасія Васильчук під час тематичного заходу в Празі, організованого Офісом демократичних сил Білорусі, пише ZMINA.

За даними «Вясни», з початку виборчої кампанії 2020 року в Білорусі під політичні репресії потрапили щонайменше 75 іноземних громадян. Деяких вдалося звільнити в межах обмінів, зокрема п’ятеро українських вʼязнів повернулися до України 2024 року.

Васильчук також нагадала про громадянина Німеччини Ріка Крігера, якого раніше засудили в Білорусі до смертної кари, але згодом теж обміняли.

«Загалом наразі є мінімум 36 іноземних громадян, про яких нам відомо, — повідомила експертка. — Щонайменше 13 з них мають українське громадянство. Багато з них уже отримали вироки з досить великими строками, здебільшого за такими статтями, як “агентурна діяльність”, “шпигунство”, “сприяння екстремістській діяльності”, “написання коментарів у соцмережах"».

Юрія Бондаренка засуджено до півтора року позбавлення волі; В’ячеслава Бородія — до 10 років; Дмитра Гудзика та Олександра Котовича — до п’яти років; Артема Маковея та Михайла Столярчука засуджено до шести років позбавлення волі; батька та сина, Сергія і Павла Кабарчуків, — до 20 років ув’язнення. Інші троє політв’язнів – Сергій Бойко, Андрій Шмай та В’ячеслав Негоденко — були засуджені, але строки є невідомими. Також Марія Місюк та Іван Лихолат перебувають під слідством.

Правозахисний центр «Вясна» також має дані про щонайменше вісім громадян Російської Федерації, яких засудили в Білорусі за коментарі з критикою влади, участь у протестах, адміністрування протестних каналів або чатів, донати, а також за «акти тероризму».

«Вясна» повідомила про щонайменше чотирьох громадян Польщі, засуджених режимом Лукашенка до більш ніж 10 років позбавлення волі за «агентурну діяльність». Також за «агентурну діяльність» та участь у протестах засуджено чотирьох громадян Латвії. Одного з них за рішенням суду відправили на примусове психіатричне лікування.

Також у білоруських в’язницях перебувають щонайменше по одному громадянину Литви, Естонії, США, Швеції, Вірменії, Японії в справах, що мають ознаки політично мотивованих. Наприклад, громадянка Швеції Галина Краснянська була активісткою білоруської діаспори й отримала строк через передання донатів полку Каліновського.

За інформацією Васильчук, 15 іноземних громадян у Білорусі засуджені або чекають судів за звинуваченнями в агентурній діяльності.

«Якщо говорити саме про агентурну діяльність, у розумінні білоруської влади це широке поняття, яке охоплює передання відкритих даних представникам інших держав, окремим людям, будь-яким організаціям і структурам, які нібито можуть шкодити національним інтересам Республіки Білорусь. А що таке “національні інтереси Республіки Білорусь” — теж широке поняття, воно може легко інтерпретуватися судовою системою, як вона це вважає за потрібне. За повідомлення своєму родичу, наприклад, в Україні, через ватсап чи вайбер людину можна засудити на багато років позбавлення волі», — пояснила вона.

Після затримання, за словами правозахисниці, білоруські спецслужби знаходять багато потенційно цікавої для них інформації в телефонах та перевіряють акаунти, а потім додають до обвинувачення інші статті, такі як розпалювання міжнаціональної ворожнечі, наклеп та паплюження Лукашенка, образа працівників поліції тощо, та згодом судять людей за цими статтями.

Сумарний строк увʼязнення всіх засуджених іноземних громадян становить щонайменше 225 років. Водночас є люди, про яких білоруським правозахисникам відомо, що вони позбавлені волі, але на який термін — невідомо.

Серед п’ятьох іноземців, які отримали найбільші строки увʼязнення, — громадянин Польщі Томаш Бяроза, засуджений до 14 років за «агентурну діяльність та шпигунство».

По 16 років позбавлення волі отримали двоє громадян РФ, один з яких, Дмитро Попов, був у команді блогера Сергія Тихановського, що планував стати кандидатом у президенти у 2020 році, але був затриманий. Попова засудили за те, що він був у його команді.

Андрій Поднебенний отримав 16 років та 8 місяців позбавлення волі, чоловіка засуджено одночасно за декількома статтями — коментарі, адміністрування чатів та акт терирозму.

По 20 років за декількома статтями Кримінального кодексу РБ отримали двоє громадян України — батько та син Сергій і Павло Кабарчуки.

«Справу повністю закрито, і, на жаль, немає деталей, але, по суті, їх засудили за звʼязок з Україною», — додала Васильчук.

Найбільший строк, про який відомо «Вясні», а саме 23 роки позбавлення волі, отримав громадянин Росії Олексій Куліков, звинувачений у тому, що він нібито за завданням українських спецслужб фотографував військові об’єкти та генеральне консульство РФ у Білорусі.

«У нас практично немає з ним зв’язку, тільки відомо, що в нього майже немає родичів, лише бабуся, а також відомо, що своє останнє слово на суді він виголошував українською мовою», —повідомила правозахисниця.

 Фото: Офіс демократичних сил Білорусі