«Упироборець» та «Гадоборець»: героїчне, темне фентезі у світі Warhammer. Рецензія ITC.ua

Всесвіт Warhammer дуже великий. Звичайно, в першу чергу це серія настільних ігор, а вже потім йдуть комп’ютерні ігри, книги тощо. Особливу увагу привертає величезна міжавторська книжкова серія під егідою The Black Library — підрозділом компанії Games Workshop, яка випускає все, що пов’язано з Warhammer. На Заході кожен рік виходить безліч книг по фентезійно-магічному всесвіту Warhammer Fantasy, його переродженню у вигляді Warhammer Age of Sigmar та Warhammer 40000. В Україні випуском цих книжок займається видавництво Molfar Comics. Звичайно, до західних масштабів їм ще дуже далеко, але як для українського, ще й достатньо нішевого ринку, в них вже є непогана кількість серій по різним всесвітам Warhammer.

Не міг не почати знайомство з «Вахою» і я, але зробив це не з Warhammer 40000, а з Warhammer Age of Sigmar. Бо у Molfar Comics є дилогія англійського письменника Даріуса Гінкса про дворфа Ґотрека Ґурніссона, який затято шукає пригод на свою гном’ячу, чи дуардінську, п’яту точку. Чому я вибрав саме їх і чи варто взагалі звертати на це увагу, читайте в матеріалі нижче.

Автор Даріус Гінкс
Перекладач Артем Яворський
Видавництво Molfar Comics
Мова Українська
Кількість сторінок 304, 354
Обкладинка Тверда
Рік видання 2023
Розмір 60×90 мм
Сайт molfar-comics.com

Могутній та славетний воїн-дворф Ґотрек Ґурніссон блукає у похмурих глибинах Шаїшу. Тут він шукає Бога Смерті, щоб помститися. В грудях дворфа знаходиться надпотужна руна Ґрімніра — божества, яке зреклося його. Компаньйонами Ґотрека Ґурніссона є Маленет Відьмин Меч, що колись була донькою Кхейна, а також прибічник бога Зиґмара, грозовикутий вічний Тракос. В кожного є свої причини супроводжувати нашого героя, але кожен не приховує їх – і Маленет, і Тракос хочуть заволодіти руною Ґрімніра, і кожному вона потрібна для абсолютно різних планів. Саме тому вони йдуть за Ґотреком Ґурніссоном будь-куди, навіть якщо той вирішив розібратися з Богом Смерті, а попереду на них чекає лише небезпека, армії мертвяків, край зеленошкірих гоблінів та інші не менш серйозні неприємності.

Якщо з абзацу вище вам нічого не зрозуміло, але дуже цікаво, то ви в цьому не одинокі. Кожен із всесвітів Warhammer дуже великий та різноманітний, але саме Warhammer Age of Sigmar відносно новий світ, а романи «Упироборець» та «Гадоборець», що являють собою дилогію, написану та подану таким чином, щоб заманити нового читача, дати йому певні пояснення світу та окреслити наявний масштаб, а також бути початковою точкою для ознайомлення. Таким собі вхідним квитком.

Західним фанатам Warhammer добре відомий персонаж Ґотрека Ґурніссона, який фігурує в різних серіях всесвіту Warhammer. Англійською про нього також є романи і в сегменті Warhammer Age of Sigmar, але від інших авторів. Проте саме дилогія Даріуса Гінкса вважається легкою для входження та відносно окремою від інших. Хоча це одна міжавторська серія, і певні минулі пригоди тут будуть згадуватися. Проте ці натяки та згадки помітять лише фанати серії, а для інших подібне стане просто частиною експозиції.

Також маємо багато пригод, героїчного фентезі, екшену та гумору. Буквально на кожній сторінці щось відбувається, а між насиченими подіями герої перепочивають самі та дають це зробити читачу, трошки розмовляють та розкривають себе, зміцнюють стосунки та потроху знайомлять того самого читача зі світом навколо.

Мені подобається, що в романах немає постійної експозиції — тобто пояснення світу, його особливостей тощо. А тут є про що розповідати. Даріус Гінкс вміло маніпулює цим моментом, обережно видаючи інформацію буквально невеликими порціями, щоб не втомити читача, а ще, щоб зберегти інтригу. Бо світ цікавий, а після прочитання хочеться піти шукати додаткову інформацію, цікавитися цим та іншими всесвітами Warhammer, копати глибше.

Обидві книги чудово розважають, вони написані легко та доступно. Тут короткі глави та речення, тут майже немає описів пейзажів, але багато битв та сутичок. Даріус Гінкс створює постійну напругу між героями та світом навколо. Тому відірватися від книжок складно, а я прочитав обидві майже не відриваючись за чотири дні. Проте це було відносно легко зробити, бо їх формат не дуже великий – 300-350 сторінок більш ніж достатньо, щоб розповісти цікаву історію, дати екшену і завершити її не затягуючи.

Окремо варто відзначити головних героїв романів. Ґотрек Ґурніссон – один з найяскравіших персонажів бойового фентезі, про яких я читав. В нього незвична зовнішність з ірокезом на голові, трагічне та насичене минуле. Він мало говорить та багато діє, він приймає нестандартні рішення та постійно бурчить. А ще вигадує собі проблеми, в яких затягує супутників.

І якщо Маленет Відьмин Меч та її стосунки з Ґотреком розкривається поступово, але відносно швидко, то про Тракоса нам майже нічого не відомо. Але і його загадкову особу вміло розкривають, наскільки це можливо, для безсмертного та могутнього персонажа, який знаходиться на межі втрати глузду, але при цьому залишається людяним.

Щодо самих видань, то «Упироборець» та «Гадоборець» надруковані якісно та вміло. По обкладинках відразу зрозуміло, що перед нами нішева бойова фантастика і що це книга по всесвіту Warhammer. Якість та деталізація малюнку чудова. Папір жовтавий та приємний на дотик, шрифт адекватний та зручний для читання. Лясе немає, але я й не чекав його від подібного видання, але було б чудово.