«Ні, не туди я пішов. Виріжемо». Марічка Падалко поговорила з Тереном про «Холостяка» та цькування після нього

5 лютого журналістка «1+1» Марічка Падалко, яка понад 20 років є ведучою ТСН, створила ютуб-канал, який, як вона каже, має стати «місцем для чесних і відвертих розмов». Першим, кого ведуча запросила на інтерв’ю, став ветеран, громадський діяч і письменникОлександр«Терен»Будько. Він же — головний герой 13-го сезону реаліті-шоу «Холостяк».

З вибором персонажа для першого випуску Марічка явно не прогадала, зважаючи на медійність Терена й інтерес глядачів і глядачок до його особистого життя — за добу інтерв’ю набрало понад 70 тисяч переглядів. Це на каналі, який існує один день і має менш як три тисячі підписників.

Тривалість інтерв’ю заледве перевищує 40 хвилин. А зміст розмови здебільшого точиться довкола проєкту «Холостяк» і хвилі цькування, якого Олександр зазнав після виходу шоу на великі екрани. Видно, що Терен уже сповна, так би сказати, пізнав зворотний бік популярності та досі зіштовхується з навалою гнівних коментарів під дописами в соцмережах. Зараз він повернувся до громадської діяльності, аби «відновити репутацію», яку втратив після участі в реаліті-шоу.

Марічка Падалко та Олександр «Терен» Будько, скриншот з інтерв’ю

Олександр ішов на проєкт, аби донести ідею, що люди з інвалідністю, зокрема ветерани, можуть жити повноцінним життям і бути повноправними членами суспільства. Однак, на його думку, серед цивільних досі спостерігається брак поваги до тих, хто отримав інвалідність унаслідок поранення на фронті. Так, за словами Терена, люди шукають, як він каже, «зручних ветеранів», які не вестимуть соціальне життя, а «сидітимуть удома».

Він згадав нещодавній випадок зі спорудженням пандуса для ветерана у Львові, що викликало обурення сусідів. А ще — ситуацію, яка трапилася у ветклініці в Одесі, коли клієнт облаяв лікаря на протезах. Олександр вважає, що після завершення російсько-української війни люди швидко забудуть про тих, хто отримав поранення внаслідок бойових дій. Натомість ведуча переконана, що українське суспільство вже давно пройшло «точку неповернення у ставленні до ветеранів».

Загалом Марічка Падалко веде розмову зі своїм гостем щиро й невимушено, вона відкрито висловлюється щодо теми й при цьому не тримає у руках смартфон із запитаннями, як це робить багато інтерв’юерів.

Марічка Падалко, скриншот з інтерв’ю

Інтерв’ю записували ще до того, як Олександр оголосив про своє розставання з фіналісткою 13-го сезону проєкту «Холостяк» Інною Бєлєнь. Однак очевидно, що на момент запису розмови пара вже була не разом. Це випливає з непевних і дещо завуальованих відповідей Терена про Інну та свої почуття. Тож протягом усього інтерв’ю відчувалася певна недоговореність із боку гостя.

Також трохи заважали закадрові голоси знімальної групи, а також фраза Олександра «Ні, не туди я пішов. Виріжемо», яку так і не вирізали. Ну і ще значна частина інтерв’ю записана з такого ракурсу, що «обрізає» голову Терена.

Олександр «Терен» Будько, скриншот з інтерв’ю

«Це не просто розмова — це зустріч із подругою, якої так бракувало. Тим, хто вміє слухати, ставити правильні запитання і говорити про головне», — йдеться в описі каналу журналістки. І справді, 40-хвилинна розмова з Олександром Будьком була більше схожа на зустріч двох друзів, хоч і не до кінця відвертих одне з одним. Залишається сподіватися, що наступні гості Марічки будуть більш відвертими з ведучою і, звісно, з глядачами.

Після останніх інтерв’ю Терена здається, що тему його участі в проєкті «Холостяк» уже давно вартувало б закрити й натомість зосередитися на куди важливіших для нього самого питаннях. Передусім про те, як допомогти ветеранам почуватися рівноправною частиною українського суспільства та створити для них безбар’єрний простір, на який вони заслуговують.

Важливим моментом розмови стали слова Олександра про те, що ненависть із боку деяких глядачів спонукає його думати про повернення на фронт. На це вказує і його, на перший погляд, іронічний заклик створити «окремий хейтерський батальйон» для участі в бойових діях, який він сам і очолить. Лишається сподіватися, що кількість ненависних коментарів у бік Олександра з часом поменшає, а він сам продовжить займатися громадською роботою та написанням своєї другої книги.