Шукаємо альтернативу: як урятувати проєкти для ветеранів без USAID

Ціна припинення фінансування USAID усіх проєктів і програм в Україні є надзвичайно високою. Директива Державного департаменту США про аудит Агентства з міжнародного розвитку, а потім кроки у бік його ліквідації стали громом серед ясного неба, неймовірно болісним ударом, який можна порівняти з припиненням із грудня 2023-го до березня 2024-го постачання озброєнь зі США, що спричинило втрату ініціативи в боротьбі з російською агресією.

Зупинилися, зокрема, програми відновлення зруйнованих агресором шкіл, лікарень, критичної інфраструктури, програми реабілітації ветеранів. Тобто все, що фінансувалося коштом USAID або організацій, які залежать від американського фінансування.

Це величезні суми: з початку повномасштабного вторгнення Росії USAID виділило Україні 2,6 млрд дол. на гуманітарну допомогу, 5 млрд дол. на розвиток і 30 млрд дол. у вигляді прямої бюджетної підтримки. Таких грошей усередині змученої війною країни не знайти.

Але є програми, які не можна зупинити за жодних умов. Зокрема програми підтримки та реабілітації ветеранів, допомоги членам їхніх родин, родинам загиблих, полонених, зниклих безвісти. Не можна просто виписати з лікарень поранених, бо немає грошей на тривале лікування. Не можна відключити «гарячі лінії» та припинити адресну допомогу: про ветеранів не можна «забути», така «безпам’ятність» негайно вдарить рикошетом туди, на нуль, демотивуючи захисників.

Як виживають громадські, державні, комунальні організації, що реалізують такі програми? Кільком великим організаціям, які працюють із ветеранами і втратили тепер фінансування USAID, ZN.UA поставило такі запитання:

• Як бачите своє майбутнє в контексті зупинки фінансування USAID?
• Які бачите рішення?
• Які програми закриватимете?
• Де і в яких обсягах розраховуєте знайти підтримку?

Український ветеранський фонд (УВФ)

«Ми займаємося підтримкою ветеранів, їхніх родин. Надаємо бюджетні гранти, психологічну, юридичну підтримку й інші можливості, — каже в.о. виконавчого директора УВФ Ніна Роговець. — Український ветеранський фонд працював донині, працює зараз і працюватиме далі. Ми є бюджетною організацією у сфері управління Міністерства у справах ветеранів. Відповідно, маємо фінансування з державного бюджету на реалізацію низки програм.

Разом із партнерами ми підтримуємо ветеранів завдяки гарячій лінії кризової та юридичної підтримки. Це номер на який ветерани, члени родин загиблих ветеранів можуть зателефонувати в будь-який час доби й одержати психологічну підтримку, юридичну консультацію. Донедавна цей проєкт працював за підтримки програми Українського фонду швидкого реагування IREX. І хоча фінансування за цією програмою припинено, лінія продовжує працювати. Ми відкриті до партнерства для підтримки роботи цього проєкту».

Національний реабілітаційний центр «Незламні»

Львівський реабілітаційний центр «Незламні» функціонує ніби всередині міського медичного об’єднання №1. Гранти йому конче потрібні на лікування та реабілітацію воїнів, навчання персоналу. Припинення зовнішнього фінансування спричинить скорочення строків і, відповідно, падіння якості медичних послуг, яких потребують ветерани.

«Ми — некомерційне комунальне підприємство, багатопрофільна кластерна лікарня, яка надає невідкладну та спеціалізовану медичну допомогу, застосовує інтенсивні методи лікування, — розповідає виконавча директорка Львівського ТМО №1 Мар’яна Свирчук. — Ми створили Національний реабілітаційний центр «Незламні», який забезпечує реабілітацію, протезування ветеранів. Маємо стаціонар, відкритий у межах лікарні, психіатричне відділення — окремо для дорослих і для дітей, а також центр ментального здоров’я. Тобто на базі наших лікарень практикують комплексний підхід до лікування воєнної травми. Це й освітні програми, наукові, дослідницькі; й забезпечення лікарень тим, чого ми не можемо зробити за державне фінансування.

Цього року в нас був великий грант від IREX, пов’язаний із навчанням персоналу, протезистів і реабілітологів. Планували зробити дуже багато для навчання фахівців у галузі превенції суїцидів і лікування психологічних травм. Багато фахівців із країн Європи, Великої Британії, Ізраїлю погодилися приїхати до нас. Але тепер, на жаль, ми мусимо їм відмовити, бо в нас немає фінансування.

Це означає, що лікарі не матимуть необхідних інструментів для лікування та реабілітації ветеранів. Адже внутрішніх джерел фінансування нині в Україні немає — Національна служба здоров’я надсилає кошти, за які ми ледь виплачуємо заробітну плату.

Поясню в цифрах: пацієнт, на якого ми одержуємо фінансування від НСЗУ, не може довго перебувати в лікарні. Це не є унікальним для України — такі вимоги практично в усіх системах медичного страхування. Для нас унікальним є інше: пацієнти з воєнними травмами, а в нас їх понад 500 в об’єднанні, перебувають у стаціонарах часом по шість-сім місяців. Шукаємо альтернативи, але...».

 Громадська організація «Простір можливостей»

«Я можу говорити від імені двох організацій, які очолюю на сьогодні, — пояснює голова правління громадської організації «Простір можливостей» і голова громадського союзу «Коаліція ветеранських просторів» Оксана Коляда. — Громадська організація працює на національному рівні у сфері ветеранських справ. Ми є співавторами концепції стратегії ветеранської політики, затвердженої урядом. Власне, ми є імплементуючим партнером у Міністерстві у справах ветеранів із реалізації нової професії в країні — фахівця із супроводу ветеранів, демобілізованих осіб. Маємо спільні проєкти з багатьма відомствами: Мінздоров’я, Мінекономіки, Мінсоцполітики, Мінветом.

Друга організація, яку я очолюю, — це громадський союз «Коаліція ветеранських просторів». Його створено ще 2021 року. Він нараховує 26 організацій, 25 — усередині країни, один ветеранський простір за кордоном, у Німеччині.

Ці організації надають послуги з психологічної допомоги, юридичного супроводу, працюють із родинами військових, зниклих безвісти, загиблих, тих, хто в полоні. У межах коаліції також працюють мобільні групи, які мають завдання доїхати навіть до найвіддаленішого населеного пункту, щоб надати послуги нашій цільовій аудиторії. Тобто ми охоплюємо майже всю територію країни.

Звісно, через указ президента США ми змушені призупинити деякі активності. Ми не можемо розпочати навчання фахівців із супроводу ветеранів і демобілізованих осіб, а також навчання сімейних лікарів взаємодії з ветеранами. Змушені відкоригувати роботу мобільних груп, оскільки вони теж частково фінансувалися з американських коштів.

Не зупинити, а саме відкоригувати, оскільки маємо диференційоване фінансування від наших партнерів. Американські кошти стосувалися оплати праці близько 40 експертів у восьми областях країни. Тобто це вісім мобільних груп, приблизно 40 людей. Бізнес фінансує закупівлю автомобілів і палива, мобільні групи й далі надають послуги, але їхні співробітники не одержують заробітної плати. Ми однозначно для себе вирішили, що не можемо зупинити діяльність. Як керівництво організації ми робимо все, щоби знайти ресурси й виплатити заробітну плату співробітникам.

Дякуємо нашим партнерам за те, що вони підтримують нас. Сподіваюся, відновлення фінансування займе небагато часу.

Звертаємося до інших партнерів, до бізнесу, щоб нас підтримали, щоб ми не припиняли діяльність із надання сервісу нашим ветеранам і їхнім родинам».

Veteran Hub

«Ми працюємо з 2018 року. Підтримуємо воїнів і їхніх близьких: дружин і чоловіків, коханих людей, членів родин, — каже директорка напрямку послуг, які надає некомерційна організація Veteran Hub, Ольга Кучер. — Наша мета — зробити так, аби після повернення до цивільного життя ветерани почувалися в суспільстві такими ж затребуваними, як і на війні. Ми хочемо допомогти їм знайти власний шлях.

Працюємо для воїнів і їхніх близьких, членів родин. Надаємо послуги за трьома напрямами: юридичні, психологічні, пошук покликання (роботи, освіти, хобі). З ветеранами працюють кваліфіковані фахівці з права, психології та соціальної роботи. Консультанти аналізують індивідуальні потреби того, хто звернувся, а потім залучають фахівців, які нададуть потрібну підтримку цій конкретній людині. Надаємо підтримку в режимі онлайн, за допомогою мобільних офісів, а також у просторах у Києві та Вінниці.

Після припинення фінансування директивою Державного департаменту США про аудит ми змушені припинити роботу офісу у Вінниці. Але, на щастя, ненадовго. Відгукнувся бізнес, відгукнулися українці. Ми вдячні всім за допомогу, як за 5–10, так і за сотні тисяч гривень. Окрім того, Вінницька міськрада проголосувала за підтримку Veteran Hub у Вінниці протягом трьох місяців. Це — приклад турботи й подяки суспільства своїм захисникам, захисницям та їхнім родинам. Ми входимо в стабільний режим роботи. Викладаємося максимально, щоб допомогти нашим ветеранам».