Невдала ставка Путіна: як РФ програла морське протистояння з НАТО

Розширення НАТО за три роки, що минули відтоді, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, перетворило Балтійське море — колись спірне між трансатлантичним альянсом і Росією — на натовське озеро. А тепер Росія, схоже, втратить свою військово-морську присутність у Середземному морі.

Балтика, з одного боку якої знаходяться країни Балтії, а з іншого — нові члени НАТО Швеція і Фінляндія, кожна з яких володіє потужними протикорабельними засобами, стає вкрай небезпечною для російського флоту, якщо йому доведеться діяти там під час зіткнення з НАТО.

Тим часом російський флот витісняється і з Середземномор'я. Майже за два місяці після падіння режиму Башара Асада в Сирії російські кораблі почали прибувати в сирійський порт Тартус — головну базу ВМФ Росії в Середземному морі — в межах очевидної евакуації.

Схоже, тисячі росіян і військові кораблі, на яких вони служать, збираються покинути Сирію... і весь регіон. У кращому випадку російський флот у Середземному морі "стикається з невизначеністю", йдеться в новій доповіді Королівського інституту об'єднаних служб у Лондоні. У гіршому — росіяни назавжди покинуть Середземномор'я.

Наслідки для європейської безпеки величезні. Альтернативні бази для російських військ у південно-європейських і близькосхідних водах є, але їх не так багато. І вони далекі від того, щоб стати справжньою заміною Тартусу.

У листопаді, коли внаслідок раптового наступу коаліції повстанців сили режиму Асада в Сирії були відкинуті, російські війська, що підтримують режим, відступили на дві свої основні бази: Тартус і авіабазу Хмеймім. Вони зачаїлися там на кілька тижнів, поки Москва вела переговори з новим повстанським урядом про подальший доступ.

Переговори, з огляду на все, провалилися. До кінця січня російський гарнізон у Сирії розмістив свою важку техніку в Тартусі, очевидно, плануючи відправити її до повного відходу Росії з розореної війною країни.

Радянський Союз, а потім і Росія, зберігали символічну присутність у Тартусі з 1970-х років до початку громадянської війни в Сирії 2011 року. Громадянська війна все змінила. Відчувши сприятливу можливість, Кремль посилив підтримку ослабленого режиму Асада. У 2015 році туди прибули російські війська і важка авіація — і допомогли старій армії Асада відбитися. На допомогу режиму також прибули війська "Хезболли", підтримувані Іраном. Лінія фронту стабілізувалася.

Отримавши свою винагороду, у 2017 році Росія підписала 49-річний контракт, що гарантував їй ширший доступ до Тартуса. Коли РФ посилила свій Чорноморський флот напередодні широкомасштабного вторгнення в лютому 2022 року, кораблі вирушили з Тартусу. Потім, коли того ж року Туреччина закрила протоку Босфор для іноземних військових кораблів, Тартус став єдиною російською військово-морською базою для операцій у Середземному морі.

Протягом багатьох років ця база мала вирішальне значення для проєктування російської сили на Південну Європу і Близький Схід. Військові кораблі російського флоту могли заправлятися і переозброюватися в Тартусі, позбавляючи себе необхідності здійснювати тривалі й обтяжливі плавання в російські води. Перебуваючи в Тартусі, росіяни чинили серйозний вплив на безпеку Південної Європи та прилеглих регіонів.

Отримання доступу до Тартусу давало Росії можливість закріпитися на півдні. Водночас втрата Тартуса може позбавити її цієї позиції. Особливо якщо врахувати, що російський флот все більше будується навколо невеликих кораблів, як-от ракетні корвети з обмеженою дальністю і витривалістю.

Для Росії є три очевидні альтернативи Тартусу. Жодна з них не є хорошою.

Важливо Нова влада Сирії розірвала угоду з Москвою про управління портом Тартус

Є Алжир, але "не очевидно, що стратегічний розрахунок буде на користь розміщення постійної російської присутності", — зазначають у RUSI. Сирія обміняла доступ до Тартусу на військову допомогу, яка на десятиліття відтермінувала остаточну перемогу повстанців. Але що алжирці отримають в обмін на масштабну і довгострокову російську присутність у країні? На думку RUSI, "явного імперативу на користь Алжиру немає".

Зубожілий Порт-Судан на узбережжі Червоного моря в Судані може виявитися більш гостинним для великого контингенту росіян. "Однак переговори про створення військово-морського плацдарму, незважаючи на те, що вони тривають уже кілька років, усе ще буксують, — пояснили в RUSI. — Це саме собою, ймовірно, робить Порт-Судан поганим варіантом як безпосередню альтернативу Тартусу".

Операції в Середземному морі з Порт-Судану також потребуватимуть транзиту через Суецький канал, що може стати небажаним обмеженням.

Може підійти Лівія. "Росія вже експлуатує авіабазу Аль-Кадім у цьому регіоні, — зазначають у RUSI. — За концентрації зусиль на сході Лівії Тобрук і, можливо, Бенгазі можуть стати притулком для бездомного російського Середземноморського флоту".

Але Тобрук, зокрема, може бути не готовий. "З обмеженими ремонтними потужностями та відсутністю сухого доку, невеликою кількістю причалів достатнього розміру й обмеженими можливостями для розширення, довгострокові інвестиції в постійну присутність, найімовірніше, будуть пов'язані з технічними проблемами", — зазначають у RUSI.

Ба більше, "будь-яка російська присутність у Лівії щонайменше залежатиме від доброї волі Туреччини", — вважають у лондонському аналітичному центрі. А турецька добра воля — у дефіциті відтоді, як триває агресивна війна Росії в Україні.

І це морське ослаблення відбудеться в той самий час, коли російський флот втратить доступ до Балтики у воєнний час. У разі зіткнення з НАТО Росії буде складно створити серйозну загрозу південному флангу Альянсу. Її кораблі зможуть висунутися тільки з арктичних баз, які вільні від льоду цілий рік (на відміну від Санкт-Петербурга на Балтиці), але подорож через гренландсько-ісландсько-британський розрив і зрештою через Гібралтарську протоку буде довгою і небезпечною у воєнний час.

Ставши на бік жорстокого диктатора в Сирії, а потім вирішивши вторгнутися в Україну, після чого закрився Босфор, Росія зробила ставку на свою південну стратегічну присутність на морських кордонах Європи. Схоже, Путін зробив невдалу ставку.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Балтійська пастка для флоту РФ: як нові шведські ракети змінюють правила гри