Тоня Матвієнко – про успіх пісні «Кульбаби», своїх найближчих людей та вечір пам’яті мами

2025-й Тоня Матвієнко розпочала туром «Кульбаби». 23 лютого – концерт у Києві. Як каже співачка, це буде її перший сольник у «Жовтневому».

В інтерв’ю Коротко про Тоня Матвієнко розповіла про «Кульбаби», чому захотіла переспівати пісню «Друг» «Океану Ельзи», як працювала зі старшою донькою Уляною над кліпом «Така як є», чи хоче молодша Ніна бути співачкою, чому не готова поки розбирати мамині речі, стосунки з чоловіком Арсеном Мірзояном та кого сьогодні називає своїми друзями.

З «Кульбабами» мені захотілося погратися, побути дівчиськом

- Тоню, нині у «Кульбаб» - 10 мільйонів прослуховувань на YouTube, і ця цифра росте. Всі підспівують «Кульбабам», всі обговорюють «Кульбаби». В чому секрет? І чи не набридло вам ще говорити про «Кульбаби»?

- До речі, це моє перше інтерв'ю про «Кульбаби» цього року (сміється). Цікаво, що я цю пісню випустила ще два роки назад, але саме зараз вона набрала таких обертів. Кожному артисту важко зробити щось таке, щоб достукатися до всієї аудиторії, а «Кульбаби» зазвучали на різних майданчиках і в різних соцмережах.

Можливо, тоді для цієї пісні не був той самий час, не той настрій був у людей, адже тоді ще не всі оговталися від повномасштабної війни.

А зараз, можливо, людям, навпаки, хочеться чогось позитивного. Тим паче, «Кульбаби» вибухнули в кінці листопада, тобто в зимовий час. Колись в шоу-бізнесі вважалося, що під Новий рік всі пісні повинні бути новорічні, про сніг, зиму. А тут людям захотілося літа і кульбаб. Чесно, я приємно шокована.

- Ви розповідали, що, можливо, спрацював TikTok, пісня там гарно завірусилася. А ще, мені здається, тому, що тут ви інша, адже у вас більше ліричних треків. І вам дуже личить така грайливість.

- Можливо, й грайливість. Коли мені цю пісню запропонували, на демці була записана дівчина, яка її співала. І мені дуже сподобалась її манера, я надихнулася манерою її виконання. Мені захотілося погратися, побути дівчиськом. Може, це криза середнього віку (сміється). Взагалі це треба у людей запитати.

- Ви казали, що тоді не було грошей, щоб зняти відеокліп, і ви зробили відео з фото. І це теж прикольно вийшло. Хто робив?

- Це лірик-відео. Його робила Аліна Пономаренко. Ми з нею особисто не були знайомі, вона колись робила прикольні речі для Діми Монатіка. Я просто з нею сконтактувалася, і вона зробила мені такий маленький легкий шедевр.

- Іван Клименко, напевно, тепер жалкує, що задешево продав трек.

- А хто вам сказав, що задешево (сміється)? Справа в тому, що ти ніколи не знаєш, яким буде результат, як пісню сприймуть люди. Окрім самої пісні, є ще певні кроки, які треба робити. Вкласти гроші, наприклад, щоб цю пісню якось далі розкрутити. Це все не просто і не дешево.

- Ви багато можете викласти за пісню, якщо вона вам дуже-дуже сподобалася?

- У мене є якийсь максимум, скільки я можу викласти. Взагалі, мені здається, з людьми завжди можна домовитися.

- Роялті хороші маєте за прослуховування? Вдається на цьому заробляти?

- У мене є лейбл, який юридично займається моїми авторськими правами. Некоректно, думаю, розповідати, скільки я заробляю на роялті. А взагалі я ще не заробила, ще не прийшов час.

Це буде мій перший сольник у «Жовтневому»

- Власне, ви зараз у турі, який теж називається «Кульбаби». 23 лютого - концерт у Києві, ви збираєте «Жовтневий». Давно у вас був концерт у «Жовтневому»?

- А в мене ніколи не було сольного концерту в «Жовтневому». У мене були сольні концерти, наприклад, в Pepper's Club, Caribbean Club. Це мій перший такий великий сольник.

- Хвилюєтесь?

- Мені є що поспівати. Я вже 20 років співаю, тому пісень за мою творчість назбиралося багато. Проблема в тому, що бракує музикантів, бо багато хлопців служать. Вони нині просто на розрив. Готую все найкраще, що в мене є.

- Хто буде з вами на сцені? Арсен, Ніна?

- Ні, Ніни не буде. Будуть мої запрошені гості, з ким у мене є дуети, - Роман Скорпіон, Арсен Мірзоян і Lama.

Арсен - мій чоловік, я хочу, щоб він був у мене на концерті. Він би й так був за кулісами. Але чого просто сидіти за кулісами (сміється). Хай теж поспіває людям.

Деколи, коли сольник у Арсена, я теж виходжу поспівати, мені цього хочеться.

- Між іншим, у вас дуже гарно вийшло переспівати пісню «Друг» «Океану Ельзи». Як на мене, Вакарчука важко переспівати, а у вас це вийшло органічно.

- Дякую. Це був експеримент для мене. Переспівати чиюсь пісню дуже важко. Ти не можеш зробити краще, ти можеш зробити по-іншому. Головне, щоб не гірше. І я зробила по-іншому. Мені з цією піснею допомагав Іван Клименко. Він теж сумнівався, чи вийде це в жіночому виконанні. І коли прислала йому демку, він сказав: «Буде гарно, співай!».

Дітям треба не заважати, в них треба вірити

- У вас вже є досвід роботи з Уляною, яка знімала вам кліп на пісню «Така як є». Готові ще з донькою працювати? Були слухняною на майданчику?

- Я їй повністю довірилася. Важливо не повчати, бо це збиває дітей. Вони самі повинні пройти свої помилки, отримати свій досвід. Це нормально.

Вона дуже класно впоралась. А я просто їй не заважала. Дітям треба не заважати, в них треба вірити, і тоді буде дуже гарний результат у майбутньому. Треба завжди давати своїм дітям шанс. Так зі мною мама чинила і, мабуть, так навчила мене, що я так само до своїх дітей ставлюся.

- Уляна ще не заборонила вам розповідати про себе? Як вона ставиться до такої публічності?

- Вона нормально до цього ставиться. Лише каже мені, щоб я правильно говорила, ким вона працює (сміється). Уляна – помічник режисера на знімальному майданчику.

Коли вона була меншою, може, трохи нервувалася. А зараз розуміє, що теж в цій сфері працює. Вона знає, що я нею пишаюся, і мені є що розказати про свою дитину. Чому б і ні?

- Вона ще й одна з найближчих вам людей.

- Виходить, що так. Мої найближчі – це діти. Ніна просто ще маленька. А Уляна – це моя доросла рідна подруга.

- Ніна вже співала з Арсеном на концерті, з вами минулого року на церемонії «Національна легенда України». Їй подобається сцена?

- Рік назад їй було цікаво, а зараз якось… Ніні 9 років, це перехідний вік, вони стають дівчатами, в них з’являється сором’язливість. Мовляв, а що однокласники скажуть. Якщо б вона постійно виходила на сцену, можливо, було б не так. Думаю, скоріш за все, є страх сцени.

- А вдома вона любить співати? З вами чи з Арсеном, наприклад?

- Вона сама ходить і щось наспівує, вмикає музику вдома. Бачу, їй подобається. Просто руки не доходять, щоб з нею займатися професійно. Я ж сама собі продюсер, тому поки займаюся собою.

Якщо серйозно займатися, Ніна повинна ходити на вокал, з нею треба їздити, хтось завжди повинен бути поруч. А я не завжди можу бути поруч. Треба няню (сміється).

- На неї не давлять відомі прізвища – Матвієнко, Мірзоян? Це часто накладає відбиток на дітей, коли завжди треба тримати певну планку.

- Ні. Вона увесь час серед знайомих їй людей. У неї поки що є тільки два світи - школа і наш з Арсеном. Тобто немає третього варіанту, щоб на неї могло щось давити.

Не хочу розбирати мамині речі, я ще не готова

- Торік у день роковин смерті мами ви писали, що спустошені, що не можете ходити на кладовище, не прибрали в домі її речі. Зараз відвідуєте могилу? Надія Хільська розповідала, що колись кладовище було для неї моторошним місцем, а зараз їй там дуже спокійно, бо це місце, де лежить її коханий чоловік.

- В мене є два місця. Це її кімната вдома. Я сприймаю все так, наче вона зі мною вдома. Можливо, якщо б не було кімнати, я б частіше ходила на кладовище.

На кладовище ходжу в якісь дати. Наприклад, був День Ніни, день янгола, 27 січня, і я заїжджала до мами. Я не боюсь туди їздити. Просто важко дивитися на табличку, коли вона народилася і коли пішла, це нагадування, що її немає. І це мене дуже сильно вибиває.

Тому в мене є її кімната, де дотепер висять її речі, пахне нею, це мені допомагає. Я не хочу розбирати мамині речі, я ще не готова.

- Думали, який хочете пам'ятник поставити?

- Так. У нас вже є ескіз, його намалював мій старший брат. Мої ж брати - художники. 

Думаю, до осені вже буде готовий.

- Ви ще хочете зробити вечір пам'яті?

- Так. Він буде обов'язково, але, на жаль, не можу поки що стовідсотково сказати коли. Треба проробити дуже велику роботу, сама я це не витягну, тому зараз збираю команду, яка мені допомагатиме.

- Презентуючи трек «Така як є», ви писали: «Соцмережі та засоби масової інформації ніколи не зможуть наповну показати мене справжню. Завжди чую, коли мене бачать наживо: «Ви в житті не така, як на екрані». А якою ви здаєтеся людям? Бо я в вас завжди бачу щирість і простоту, незважаючи на те, що ви росли у зірковій родині.

- Бо я донька Ніни Матвієнко, до мене є упередженість. Десь у коментарях читала, що я або неприємна, або занадто впевнена, або, навпаки, не впевнена. Хоча, не думаю, що тільки про мене таке можуть казати чи писати.

Ми всі різні у житті і на екрані. Наприклад, в кадр ти йдеш з красивою зачіскою, макіяжем, а в житті ти не завжди встигаєш це зробити. Хоча мені часто кажуть, що в житті я красивіша, ніж на екрані. Добре, що хоча б так, а не навпаки (сміється).

- Ви навчилися реагувати на негативні коментарі?

- Здебільшого не звертаю уваги. Але, звичайно, буває, що хтось тебе зачепить, попаде, як кажуть, в болючу точку. Важко всім подобатися. І я не сто доларів, щоб всім подобатися.

Це одна з частин життя артиста. Люди можуть по-різному на щось реагувати, щось собі вигадувати.

Ми зрозуміли у стосунках, що краще казати, чого тобі не вистачає

- Ви казали, що друзів треба вибирати правильно і бути з тими, хто в тебе вірить. Вам вдається? Хто сьогодні ваші найближчі люди?

- Всі мої найкращі подруги зараз за кордоном. Ми взагалі стали менше спілкуватися. Може, через певні обставини. І мама померла. І часу бракує.

Мої друзі тепер - не ті, кому я хочу розказати якісь таємниці, а люди, які близькі мені по духу, з ким ми разом працюємо.

Можливо, хтось скаже, що працювати разом і дружити – це не одне й те саме. Але саме ці люди зараз поруч зі мною.

- Арсена ж можна назвати вашим другом?

- Стовідсотково.

- Все йому можете розповісти чи поплакатися?

- Розповісти – так. А поплакатися – не завжди. Чоловіки інколи не люблять, коли плачуть. Не завжди він може це витримати. Він - така людина, яка може просто вислухати. Але не буде давати поради, що робити.

- Мені дуже імпонують ваші слова про те, що у вас є періоди, ніби знову медовий місяць. Це так круто! Обоє ініціюєте якісь романтичні дозвілля?

- Це все від настрою залежить. Я не завжди хочу, щоб був такий стан постійного медового місяця. Інколи він мені й не потрібний. Як каже Арсен: «Коли ти вся в роботі, забуваєш про все, все між нами добре».

Але інколи можу видати якусь претензію: «А чому ти мені давно квіти не купував?» Хоча це навіть не претензія. Просто мені цього хочеться в даний момент, я йому це кажу, і він це робить. Він дуже добре мене знає.

Якщо я відчуваю, що чоловік мене не любить, не хоче мене, то не розумію, навіщо мені з ним жити. Я хочу, щоб я була цікавою чоловікові.

- Та він завжди в соцмережах пише вам: «люблю тебе, моя Королево».

- Він знає, чим мені вгодити. І як тільки перестає такі речі робити, мені наче якось некомфортно. Як я вже сказала, є різні періоди, різний настрій. Буває, мені цього дуже хочеться, я цього потребую. Буває, коли мені не потрібно, і я просто не звертаю на це увагу. Але потім включаюся і кажу, що не так. Ми зрозуміли у стосунках, що краще казати, чого тобі не вистачає.

- На початку розмови ви сказали, що чекаєте на Арсена. Може, це той самий романтичний момент?

- У мене щойно була репетиція на студії, а Арсен в цей час бігав. Прибіг, подивився, чи в мене закінчилася репетиція, і побіг на озеро пірнути. А зараз просто чекає, поки я даю інтерв'ю.

- Після «Кульбаб» чого вам хочеться у творчості? Яких пісень?

- Пісень у мене вистачає. Я хочу наживо зустрічей з людьми, хочу співати для них. Головне, щоб не було повітряних тривог.

- Які у вас ще є мрії? Чого хочеться?

- Нещодавно були такі теплі дні, що дуже захотілося весни. Бракує сонечка. Хочу, щоб ми нарешті доробили вдома ремонт. Хочеться чистоти, все прибрати, все розставити на свої місця.

Хочу, щоб ми зробили для мами класний концерт, щоб я була ним задоволена.

До речі, що стосується пісень, скоро вийде моя нова пісня «Ліхтарики». Вона по драйву схожа на «Кульбаби»: дуже світла і дуже гарна. Хочеться, щоб вона теж відгукнулась людям.

Просто мрія, як на мене, - це не кінцевий результат, це коли ти до неї йдеш. От в цьому кайф! І я зараз якраз на цьому шляху - готуємо програму, робимо сольники.