Мюнхен 2025․ Який мирний план везе Келлог, чи будуть переговори й чого чекати Україні

З 14 по 16 лютого 2025 року в Мюнхені в місцевому готелі Bayerischer Hof відбудеться вже традиційний та дуже важливий захід – 61-ша Мюнхенська конференція з безпеки (Munich Security Conference, MSC 2025), на яку зберуться представники політичних еліт світу.

24 Канал розповідає, що це за формат, хто буде присутній, а також чи чекати від Мюнхену 2025 прориву в питанні мирних переговорів та завершення війни в Україні.

Мюнхен 2025 – чому "безпековий Давос" такий важливий

Що головне потрібно розуміти про цей захід? Тут не ухвалюють офіційних рішень та не укладають міжнародні угоди. Мюнхен – це про дискусію, неформальні зустрічі важливих людей і переговори, як то кажуть на полях. Фактично це такий собі "безпековий Давос".

Учасниками MSC 2025 стануть понад 60 лідерів держав та урядів, а також близько 150 міністрів і керівників міжнародних організацій. Серед них генеральний секретер НАТО Марк Рютте, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, голова Європарламенту Роберта Мецола, президент Євроради Антоніу Кошта, висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас, єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс.

Кого ще чекати на MSC 2025

Оскільки MSC 2025 відбудеться за тиждень до виборів до Бундестагу, варто очікувати в Мюнхені на великий десант німецьких політиків.

• Крім все ще канцлера Шольца, до фактично рідної для себе Баварії прибуде його майже наступник Фрідріх Мерц (ХДС), а також учасники потенційної коаліції Роберт Габек ("Зелені") та Крістіан Лінднер ("Вільні демократи").

Натомість інших фаворитів перегонів – лідерів ультраправих та ультралівих фанатів Путіна з "Альтернативи для Німеччини" та "Союзу Сари Вагенкнехт" – директор конференції Крістоф Гойсген мудро вирішив не запрошувати.

І хоча це рішення має внутрішньонімецький контекст (та ще і який, бо нині у Німеччині тільки й розмов що про спільне голосування ХДС і АдН щодо посилення антиміграційних заходів), але для України це великий позитив, адже "на полях" буде менше "путінферштеєйрства" та більше конструктиву.

• США в останні роки на Конференції традиційно представляє віцепрезидент. Так, минулого року це була Камала Гарріс, а нині очікується прибуття Джей Ді Венса, відомого скептика щодо питання допомоги Україні. Утім, найбільша увага, мабуть, буде прикута до іншого американця (про нього далі). Водночас за інформацією CBS, Джей Ді Венс зустрінеться з Володимиром Зеленським.

Чого чекати від Мюнхенської конференції з безпеки? Відповідь проста, але чесна – ми не знаємо. Проте концентрація важливих людей натякає, що тут відбудуться важливі, однак кулуарні переговори.

Звісно, бувають і виключення: до прикладу, мюнхенська промова Путіна 2007 року, яку тоді ніхто не сприйняв серйозно, бо як можна було сприймати в прогресивному 21 столітті марення величчю родом із 19-го.

Утім, як виявилось потім, ці слова стали прологом для нового протистояння Росії із Заходом та призвели до вторгнення до Грузії, України та гібридної війни проти Європи.

Була промова президента Зеленського 2022 року. Її тоді також більшість політиків трактувала як красиві слова без змісту, але вони стали попередженням про велику війну, а головне – про готовність України битися за власну свободу. У підсумку Володимира Зеленського не почули ані на Заході, ані в Росії. Наслідки цих проблем зі слухом ми бачимо просто зараз.

Саме через такі епізоди від майбутнього заходу в Мюнхені такі великі очікування. Втім, давайте не будемо прогнозувати, а просто почекаємо. Але якщо вам потрібні прогнози – це точно не буде оспіваний ворожками та блогерами "договірняк".

Також точно не треба говорити про символізм місця, бо воно не змінюється з 1963 року. Проте, абсолютно точно, важливі сигнали ми отримаємо, як і матимемо приводи для нових роздумів і статей.

Українське питання на Мюнхенській конференції 2025

Цьогоріч рівень представництва буде дуже високим. У заході візьме участь Президент України Володимир Зеленський. Очікується, що він представить союзникам та навіть, можливо, емісарам ворога свій мирний план.

Одним із головних його слухачів стане нещодавно затверджений у своїх повноваженнях спецпредставника президента США з врегулювання українсько-російського конфлікту Кіт Келлог.

ЗМІ писали, що й він у Мюнхені частково розкриє карти та виголосить "Мирний план Трампа", втім сам генерал поспішив це спростувати та заявив, що "мирний план Трампа" може виголосити лише сам Трамп.

Людина, яка представить "мирний план" – це президент США, а не Кіт Келлог. Ми будемо залучені, допоможемо йому з цим. Цього не станеться наступного тижня. У нас будуть дискусії з європейцями й ми передамо усе президенту США. І будемо рухатися далі,
– Кіт Келлог про свою участь на MSC 2025.

Але це жодним чином не заважає представнику президента США зустрітися з українським лідером та узгодити позиції. Власне, про це написав сам Келлог у X, так само писали й провідні ЗМІ вже кілька тижнів, натякаючи, що ці консультації стануть прологом для подальшої зустрічі Келлога з Путіним у Москві.

Крім того, 7 лютого голова Офісу Президента Андрій Єрмак після розмови з емісаром Трампа підтвердив дату візиту Келлога до Києва. Він має відбутися наприкінці місяця. Тобто бачимо, що побоювання про ризик обговорення США та Росією України без урахування позиції України, не справджуються. Утім, залишаються.

Чи варто українцям боятися "привидів Мюнхена"

Деякі українські коментатори на тлі новин про нібито вирішальну роль Мюнхенської конференції з безпеки щодо проголошення мирного плану США почали нарікати на недоречний символізм та згадувати 1938 рік. А також Чемберлена, Даладьє, Муссоліні, Гітлера та їхнє спільне дітище, що увійшло в історію як "Мюнхенська змова", яка знищила незалежну Чехословаччину та стала прологом до Другої світової війни.

Невілл Чемберлен і Адольф Гітлер в Мюнхені / wikimedia

Їхня віра у такі припущення посилилася після публікації британським виданням Daily Mail нібито "мирного плану Трампа", який буцімто передбачає значні поступки для Росії та не дає реальних гарантій безпеки Україні. Утім, треба зауважити, що ця публікація – звичайний вкид, ба більше, вкид безнадійний, адже Daily Mail – відвертий таблоїд, який навіть не намагається вдавати зі себе якусь пристойність.

Тому апелювати до публікацій такого видання, все одно, що шукати правди в телешоу про екстрасенсів чи потужних тарологів. Звісно, чимало українців так і роблять, але це їхня проблема та проблема їхніх родинних бюджетів, бо до реальності відповіді ворожок стосунку не мають.

Америка зробила домашню роботу: які плани в команди Трампа

У реальності ж бачимо, що ведеться серйозна підготовча робота і мирні переговори незабаром стануть реальністю. Про це пишуть більш надійні ЗМІ, зокрема Bloomberg, про це прямо говорять президент України та його колеги з-за океану.

При цьому заяви американських політиків вказують, що нині вони почали фактично з нуля. Тобто ніякого реального плану "мир за 24 години" не було в природі, а той самий "мирний план Келлога" був лише аналітичною довідкою, яка була виключно баченням самого експерта, а не його нинішнього шефа та його команди.

На те, що нині американці починають стикатися з реальністю та розуміти суть справи, свідчить і зміна риторики Трампа – він став погрожувати вже Росії й навіть замахнувся на сакральний для Путіна міф про перемогу в Другій світовій війні.

При цьому інсайдери з Білого дому та колишній посол США в Росії та співголова санкційної групи з покарання агресора Майкл Макфол кажуть, що змінилося і ставлення президента США до Путіна. На зміну захоплення російським автократом прийшла жорстка критика Путіна.

Про ці світоглядні зміни написало видання NBC, перлиною статті став анонімний коментар американського чиновника, що займається політикою щодо України та Росії:

Я думаю, що Трамп почав усвідомлювати, наскільки важко розв'язати це питання, і що Росія не буде конструктивною, якщо ми не будемо чинити більший тиск… Однією з причин зміни риторики Трампа є перехід від передвиборчої кампанії до режиму управління. Перешкодою на шляху до миру є не Україна. Я думаю, що він починає це розуміти, а також усвідомлює, наскільки погано це буде політично, якщо нічого не вийде, і стратегічно, if this fu**** up (якщо це не вдасться – 24 Канал).

За Трампом змінився й сам Келлог. При чому кардинально й за дуже короткий час.

Ще кілька днів тому він респектабельним і повчальним тоном розповідав, що Україні потрібно ледь не негайно провести вибори, бо всі так роблять під час війни (насправді ні), а вже 6 лютого 2025 року заперечив самого себе та сказав, що вибори під час воєнного стану неможливі та заборонені Конституцією України.

Заяви Кіта Келлога про вибори, різниця між ними у кілька днів:

Більшість демократичних країн проводять вибори під час війни. Я вважаю, що це дуже важливо. Я думаю, що це добре для демократії. У цьому краса міцної демократії, що у вас є більше, ніж одна людина, яка потенційно може балотуватися,
– 1 лютого 2025 року.

Українці не можуть прямо зараз провести вибори, тому що це суперечить їхній Конституції. Українці не мають їх проводити до припинення бойових дій, але ми досягнемо моменту, коли їм доведеться провести вибори. І це ознака здорової демократії,
– 6 лютого 2025 року.

Також Кіт Келлог 6 лютого додав ще більше вогню, коли сказав, що санкційний режим проти Росії необхідно посилювати (в рази). Ба більше, президент Трамп готовий це зробити. При цьому нинішні санкції (як і русофобія) недостатні, бо працюють на 3 по десятибальній шкалі.

Це вказує, що американці нарешті почали робити домашнє завдання та готуватися до важливих зустрічей. А ще нарешті усвідомили, яка країна та хто особисто є проблемою, хто не хоче мирних переговорів і хоче воювати далі до останнього росіянина чи то останнього рубля.

Звісно, генерал Келлог це знав і без нас, проте, схоже, не знав його роботодавець. Нині ж у нього є небагато часу, щоб зробити заявку на омріяну Нобелівську премію миру. У тому, що він вміє дивувати, після нещодавніх заяв про "остаточне розв'язання питання Сектору Гази", сумнівів ні в кого немає.

Сподіваємось лише, що цей план буде більш реалістичним, бо 140 мільйонів агресивних росіян так просто не переселити до Західної Сахари чи Сомаліленду. Утім, українці, а тепер вже також і європейці, точно були б не проти.