Сергій В’ячеславович Стерненко: досьє, біографія

Новина російською

У віці 18 років Сергій Стерненко очолив одеський обласний осередок "Правового сектору"

Дата народження: 20 березня 1995 (29 років)

Місце народження: село Садове в Одеській області, Україна

Хто такий: активіст, волонтер, український громадський діяч, колишній лідер одеського "Правого сектору"

Національність: українець

Сімейний стан: заручений

Знак Зодіаку: Риби

Соціальні мережі: Facebook, Instagram, Telegram, YouTube, Х

Сергій Стерненко – відомий громадський діяч та волонтер. Після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України Сергій Стерненко приєднався до територіальної оборони Києва. Він веде популярний YouTube-канал і активно займається збиранням коштів на потреби ЗСУ.

Зокрема Стерненко організував програму "Небесний русоріз", зібравши близько 70 мільйонів гривень на дрони, призначені для знищення російських розвідувальних безпілотників.

При цьому Сергій Стерненко був фігурантом одразу кількох кримінальних справ і навіть сидів у СІЗО. Багато хто вважає його прикладом для наслідування, однак є й ті, хто з недовірою ставиться до його неоднозначної особистості.

Освіта

Народився 20 березня 1995 року у селі Садове Білгород-Дністровського району Одеської області. У 2016-му здобув вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу. За три роки закінчив Одеський національний університет ім. Мечнікова.

Також навчався на магістратурі Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка за спеціальністю "Міжнародне право".

Сім’я та особисте життя

Відомо, що батько Сергія Стерненка військовий – він колишній прикордонник, а мати – вчителька. Все дитинство та юність він провів на Одещині. Стерненко веде здоровий спосіб життя та займається дзюдо. Жив в Одесі, але після серії замахів, скоєних на нього, переїхав до Києва.

30 листопада 2024 року Сергій Стерненко публічно оголосив про заручини зі своєю дівчиною Наталією Усатенкою. Він опублікував фото, на якому він та Наталя стоять на тлі Софійського собору у Києві та тримаються за руки.

Про Наталю Усатенко наразі відомо небагато. За інформацією журналістів сайту OBOZ.UA, дівчина є уродженкою Донецької області.

Також про Усатенка відомо, що свого часу вона працювала у прес-службі виконувача обов’язків міністра охорони здоров’я України Уляни Супрун.

Євромайдан та Правий сектор

У січні 2014 року Стерненко приєднався до Євромайдану в Одесі, а згодом і очолив його. Брав активну участь у Революції Гідності в Києві. Він брав безпосередню участь у протистояннях на вулиці Грушевського у столиці 20 лютого 2014 року.

Після створення 5 лютого 2014 року в Одесі "Правого сектору" у віці 18 років Сергій Стерненко спочатку очолив одеський, а через пару місяців уже й обласний осередок організації.

Був безпосереднім учасником та організатором закриття наркоточок з реалізації спайсу в Одесі. Вже 30 вересня 2014 року брав участь разом з іншими активістами у "сміттєвій люстрації" Нестора Шуфрича, який приїхав до Одеси на засідання партії "Опозиційний блок".

З ініціативи Стерненка було зірвано близько 20 концертів російських та українських поп-зірок, які підтримали окупацію Криму та виступали там чи на окупованому Донбасі. Зокрема, не вдалося виступити в Одесі Ані Лорак, Світлані Лободі, Ірині Білик та Костянтину Райкіну.

31 серпня 2016 року члени "Правого сектора" на чолі зі Стерненком проткнули колеса автомобілю, що належить синові священика Української православної церкви Московського патріархату за те, що той укріпив на своєму автомобілі прапор Російської імперії, а власника автомобіля побили та здали поліції.

На початку 2017 року Стерненко пішов із "Правого сектору" і ВВС він говорив, що ця організація перестала розвиватися.

18 листопада 2017 року Сергій Стерненко був одним із учасників акції проти забудови частини території Міського саду Одеси – Літнього театру. Сам прийшов у поліцію, коли дізнався, що його підозрюють у організації масових заворушень під час акції проти забудови.

Пізніше Одеський Приморський районний суд обрав активісту запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на 60 діб з альтернативою внесення застави у розмірі 600 тис. гривень. Суму застави вніс голова Одеської обласної державної адміністрації Максим Степанов, але апеляційний суд заставу скасував, ухваливши рішення про особисте зобов’язання.

У квітні 2018 року створив в Одесі Громадську організацію "Небайдужі".

Напади на Стерненка

На Сергія Стерненка нападали тричі і всі три напади сталися в Одесі протягом лютого-травня 2018 року. Третій епізод закінчився трагічно — від удару його ножа 25 травня 2018 р. загинув один із чоловіків, які на нього напали.

Перший напад на Сергія Стерненка стався 7 лютого 2018 року в Одесі в під’їзді його будинку. На нього накинулося кілька зловмисників, котрі сильно побили хлопця. Після нападу він тиждень пролежав у лікарні, а потім просив про державну охорону в поліції, але йому відмовили.

Другий напад стався 1 травня 2018 року в Одесі. На подвір’ї будинку Стерненко нападник вистрілив кілька разів із травматичного пістолета йому в область шиї ззаду.

Зловмисника було затримано на місці злочину — ним виявився раніше засуджений за розбій Абзал Байкумашев. Сергій Стерненко дивом вижив. 2023 року злочинець отримав 10 років позбавлення волі.

Третій напад на Сергія Стерненка стався 24 травня 2018 року в Одесі. Один із двох нападників, Іван Кузнєцов, житель міста Чорноморське, був поранений ножем у серце та живіт. Від отриманих ножових поранень він помер. Після цього СБУ порушила справу проти Стерненка за фактом вбивства Кузнєцова.

За даними СБУ, експертиза підтвердила версію про умисне вбивство Стерненка Кузнєцова. Однак він так і не сів до в’язниці. У коментарі skrypin.ua Стерненко заявляв, що зміг відібрати ніж у нападників, при цьому під час стримування, який він вів з місця події, він неодноразово наголошував, що встиг дістати власний ніж.

Кримінальне переслідування

Сергій Стерненко – фігурант кількох гучних справ. Перший епізод, за яким суд першої інстанції у лютому 2021 року засудив Стерненка до 7 років позбавлення волі, стосується викрадення та катувань керівника одеського відділення партії "Батьківщина" Сергія Щербича у квітні 2015 року.

За кілька днів до того, як Щербич мав отримати мандат депутата однієї з райрад Одеської області, його викликали на зустріч, відвезли у невідомому напрямку з мішком на голові, били та вимагали відмовитися від депутатства. Слідство стверджувало, що серед тих, хто напав на Щербича, нібито був саме Сергій Стерненко.

Його звинуватили у розбійному нападі, незаконному зберіганні вогнепальної зброї та викраденні людини. Стерненка відправили до СІЗО, але потім перевели його на цілодобовий домашній арешт.

Сам Стерненко всі ці звинувачення неодноразово заперечував і називав справу сфабрикованою. Апеляційний суд, який переглянув вирок суду попередньої інстанції, дійшов висновку, що потерпілий Щербич хаотично змінював свої свідчення. Стерненка визнали винним за статтями 146 та 263 Кримінального кодексу України та засудили до 3 років позбавлення волі із заміною на 1 рік умовного строку.

Інша гучна справа щодо Сергія Стерненка стосується звинувачення у умисному вбивстві у 2018 році. У тому році на Стерненка вчинили три напади, під час останнього з них, 28 травня, він смертельно поранив одного з нападників – Івана Кузнєцова.

Як розповідав сам Стерненко, на нього та його дівчину того дня напали двоє чоловіків, і під час зіткнення він змушений був оборонятися.

Зрештою один із нападників Іван Кузнєцов помер від ножових поранень, а другий Олександр Ісайкул отримав ножове поранення, але зміг втекти.

Прокуратура висунула активісту звинувачення у умисному вбивстві – за даними слідства, Стерненко побіг за пораненим Кузнєцовим і завдав ще кількох додаткових поранень, від одного з яких він і помер.

Сам активіст стверджує, що рани завдав лише під час нападу. Усі свої дії він називає необхідною самообороною.

21 січня 2021 року суд скасував домашній арешт та звільнив Стерненка під особисту поруку народного депутата від партії "Голос" Романа Лозінського.