Справа про ₴3 мільярди вигаданого боргу РФ: Януковичу, Азарову і судді обрали запобіжні заходи

Суд підтвердив обґрунтованість підозри Державного бюро розслідувань у причетності чинного судді Господарського суду Києва до сплати Росії 3 млрд гривень неіснуючого боргу та обрав йому запобіжний захід у вигляді застави в 1 млн грн.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ДБР.

Суддя підтвердив обґрунтованість підозри ДБР щодо державної зради, вчиненої фігурантом за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України).

Також обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою колишнім президенту і прем'єр-міністру України.

Як нагадали у ДБР, за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора було повідомлено про підозру судді Господарського суду Києва і колишньому вищому керівництву держави.

Встановлено, що ще у 2011 році Росіязалучила до підривної діяльності проти України тодішніх президента, прем’єр-міністра і суддю Господарського суду Києва, а також керівників різних ланок судової системи.

Керівництво РФ розробило план, відповідно до якого обороноздатність та збройні сили будуть фінансуватися за рахунок державного бюджету України під приводом виконання рішення Господарського суду Києва про погашення неіснуючого боргу, зауважили в ДБР.

Для цього у 2011 році до керівництва України звернувся тодішній міністр оборони Росії з листом про сприяння в погашенні заборгованості одного із суб’єктів господарювання на суму 405,5 млн доларів за поставлений природній газ ще у 1996-1997 роках.

Україна не мала жодного відношення до боргу комерційного підприємства і не могла нести за нього відповідальність.

Проте колишнє керівництво країни у 2011 році почало наголошувати у ЗМІ, що Україна має погасити вказану суму міноборони РФ.

Крім того, був підготовлений лист до Служби безпеки України з проханням притягнути до кримінальної відповідальності керівника суб’єкта господарювання за нібито перекладання на державу цього боргу.

Намагаючись штучно створити підстави для прямого фінансування Міністерства оборони РФ за рахунок українського держбюджету, високопосадовці залучили керівництво судової системи і суддю Господарського суду Києва для стягнення 405,5 млн доларів на користь Росії за неправомірним рішенням суду.

За розробленою фігурантами схемою, у серпні 2012 року у Господарський суд Києва російське Міноборони подало позов до Кабінету міністрів України про стягнення понад 3 млрд грн з держбюджету.

Росіяни розраховували на те, що ще в 2004 році на той час прем’єр-міністр, а у подальшому президент України, обіцяв їм сприяти у виконанні цих судових рішень. Проте через відсутність договірних правовідносин між позивачем та відповідачем суддя мав відмовити у відкритті провадження у справі.

Міноборони РФ до позову не додало жодного доказу на підтвердження того, чому Україна має сплачувати цей борг. Однак суддя виніс незаконну ухвалу та переклав на відповідача обов’язок збирання і надання доказів у справі.

За цією ухвалою Кабмін надав копії листування між керівниками урядів України та Росії 1996 року. Вони були датовані ще до укладення суб’єктом господарювання угоди, за якою виник борг. Тому ці листи не могли бути доказами як існування боргу, так і перекладання його на Україну. До того ж, оригінали цих листів ніколи не існували, проте цей факт суд проігнорував.

Незважаючи на завершення строків позовної давності та відсутність гарантій держави за боргами підприємства, а також за відсутності доказів самого факту існування в 2012 році боргу підприємства за контрактами 1996-1997 років, суддя задовольнив позов РФ і постановив стягнути з будь-якого рахунку державного бюджету України на користь Росії понад 3,1 млрд. грн.

На виконання зазначеного незаконного рішення суду на користь Росії з України була стягнута частина коштів.

Після початку агресії РФ проти України та зміни керівництва держави інший суддя Господарського суду у 2014 році скасував це незаконне рішення.

Проте повернути безпідставно стягнуті в інтересах Росії гроші не вдалося. За даними слідства, ці кошти пішли на фінансування так званої СВО.

Дії підозрюваних кваліфіковані за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 ККУ як державна зрада, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Максимальне покарання передбачене у вигляді 15 років позбавлення волі.

Як повідомляв Укрінформ, ДБР за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора повідомило про підозру судді Господарського суду Києва та колишньому вищому керівництву держави, які сприяли стягненню в інтересах Росії понад 3 млрд грн неіснуючого боргу за газ. Зокрема йдеться про про президента-втікача Віктора Януковича та прем’єр-міністра Миколу Азарова.