Українці радіють новим літакам та акціям в тилу росіян, а побоюються — домовленостей «за спиною» між Росією та США. Зведення інформаційної війни 1–7 лютого 2025 року

Хороші новини — йшлося про очікування на Рамштайн, мешканці ТОТ незадоволені життям «в РФ», удари по російському тилу та наступ на Курщину.

Погані — атаки на ТЦК, обстріли, Д. Трамп наполягає на перемовинах, звістки про зацікавленість в них росіян, удар РФ по Суджі (і повторний — під час рятувальної операції), російська пропаганда.

Неоднозначні — обмеження банківських переказів, ненависть до росіян, заяви К. Келлога, чутки про початок розмов США з РФ, багато експертних версій їх змісту, Білорусь може вступити у війну, РФ може посилити мобілізацію, сварки українців між собою, відсіч окупанту, затримання ухилянтів, сподівання на мир, посилення санкцій проти РФ, заклики прийняти Україну в НАТО.

Українці тривожно сприймаються перспективи вступу у війну Білорусі, посилення російської мобілізації. Помітними стають сварки, інформатаки на відомих людей, загалом настрої досить нервові. Багато обговорень зрадників: напади на ТЦК, перетин кордону ухилянтами. Великі надії українців на Рамштайн. Менша, але помітна увага триває й до США: Д. Трамп анонсує низку переговорів, і нібито вже веде їх з Росією, обговорюють можливі деталі такої угоди, але також сподіваються на ініціативи американського президента щодо ціни на нафту, К. Келлог розраховує на мир найближчим часом.

Російська пропаганда потроху демонструє оптимізм щодо цих перспектив, російська опозиція каже про неприйнятні для України їх умови. Українська експертна спільнота потроху каже, що мир насправді досить близький. Серед фронтових досягнень: знищення штабу окупантів в Селидовому, великі втрати росіян під Покровськом. Державні ініціативи сприймаються суперечливо, але великої критики не викликають. Гнів викликають удари КАБами по пансіонату в Суджі. З окупованих територій доносяться поодинокі звістки про скарги мешканців на місцеву владу.

Чергові удари по тилу РФ та підрив організатора «тітушок» на Майдані роблять настрої оптимістичними. Таку інформацію поширюють переважно новинні спільноти. Тема вибухів у Волгограді та Астрахані супроводжується цитуванням емоційних вигуків росіян, поясненням ЦПД щодо важливості атакованого заводу, а також фреймінгом «помсти за Полтаву». Первісні дані про смерть А. Саркісяна провокують клікбейтні заголовки — з нагадуванням про те, що він ставленик В. Януковича та засновник батальйону «Арбат» на додачу.

Позитив тижня – збройна допомога. Відновлено постачання допомоги від США, чимало пабліків процитувало Reuters з обнадійливою звісткою та акцентом. Новина про те, що Україні передають Mirage-2000, дуже радісно пішла по соцмережах, згодом її підсилила новина про F-16 від Нідерландів, ці дві новини обговорюються і разом, і окремо, поширюють інформацію як новинні сторінки, так і просто люди. Позитив від передачі настільки потужний, що відлунював й 7 лютого. Кадри переданих Mirage-2000 в польоті викликають чимало радості, на світлинах виразно помітні встановлені «товсті» ракети типу Scalp з натяком на ймовірну ціль застосування винищувачів.

Джерела безумовної радості також — успіхи військових та обмін полоненими. Уваги до чергової атаки по російському тилу (по нафтобазі в Краснодарському краї) — не більше, ніж до множини точкових фронтових здобутків. Ще одна важлива віха в наративі про пошук спроможностей відбиватися від російських атак – збиття КАБ. Ю. Ігнат зазначає, що такі збиття відбуваються вже не вперше, але саме його коментар цього разу привертає багато уваги новинних спільнот. Повітряні сили детальнішої інформації не наводять, але експерти вже міркують про засоби, які дозволяють уражати авіабомби. Так, Defense Express стверджує, що мова йде про модифіковані зенітки ЗУ-23-2 зі «спеціальною» тактикою їх застосування. Додає оптимізму черговий обмін полоненими в співвідношенні 150 на 150, проте без детальних списків чи особистих історій тих, хто повернувся.

Серія терористичних атак РФ викликає песимізм. Хвилю активного обговорення удару по будинку в Полтаві запускає місцева ОВА, і далі її підтримують різні джерела (В. Зеленський, ДСНС, медіа тощо), поширюючи моторошні кадри з місця події. Підкреслюється гнів на росіян через вбивство людей і руйнування (знищено під’їзд будинку). Щойно автори переключаються на конкретних постраждалих, то починає превалювати сум за жертвами: вірусною стала тема чоловіка, що втратив усю родину, подібно до голови львівської сім’ї Базилевичів.

Серія злочинів проти ТЦК: настрої в коментарях неоднозначні. В суботу по опівдні очолюють порядок денний свіжі інциденти з центрами комплектування та їх працівниками: вбивство в Пирятині, вибух у Рівненському ТЦК. Схвалення дій злочинців не фігурує в дописах безпосередньо, навпаки – є риторичні запитання до тих, хто міг би схвалювати такі дії (мовляв, чи не хотілося би їм до Росії з її мобілізацією). Втім, у коментарях та реакціях таке схвалення помітне: до ботів долучаються й окремі пересічні українці, які загалом комунікують наратив «ми за Україну, але проти примусової мобілізації, наслідком якої є такі дії».

Пізніше на рівні постів, які потрапили до вибірки, у соцмережах переважає підтримка ТЦК, помітне обурення тими людьми, які публічно виправдовують диверсії та вбивства співробітників ТЦК.

Гнів присутній в 35,6% постів щодо війни — постійно знаходяться нові приводи для гніву на Трампа та загалом на світ, що слабко підтримує Україну, зокрема сильно сердились на Папу Римського. Тримається гнів на зрадників цілий тиждень, особливо в контексті обговорення вбивства в Пирятині, подробиць підривів ТЦК. Гнів на росіян зростає в дні ударів по Полтаві і по Ізюму.

Тривога — 18,7% — цілий тиждень тримається тривожне обговорення ворожого наступу, особливо під Покровськом, тривожно чекають на нові російські удари і обстріли, говорять про можливу атаку балістикою або «Орєшніком». Великим лишається масив повідомлень про повітряні тривоги.

Радість — 15,6% — значними причинами для радості стали новини про обмін полоненими, про передачу Україні літаків від Франції та Нідерландів, під кінець тижня радіють наступу на Курщині, є й постійна радість через удари по тилах, зростання втрат росіян, знищення російської техніки.

Сум — 12,5% — по кілька днів тримається сум в повідомленнях про загиблих через російські атаки людей в Полтаві, їхні історії, а також про загиблих і постраждалих в Ізюмі, велика хвиля суму – через загибель на фронті поета Ємця. Цілий тиждень помітні військові некрологи.

Радість — 7,7%.

Надія — 5% — тримається надія на світову підтримку попри тривожні заяви, а також тримається надія на перемогу.

Вдячність — 2,8%.

Сміх — 1,4%.

Втома — 0,7% — в поширенні опитування про те, що українці вважають більшою проблемою ріст цін, а не можливу окупацію.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом майже трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Ілюстративне фото: Airwolfhound/Flickr