"Я шокований": британець приїхав до України і розповів, що його найбільше вразило

Британець Марк Г’юз приїхав до України. На початку повномасштабної війни він прихистив 6 українських родин і тепер вирішив провідати їх.

Британець Марк Г’юз з перших днів російського вторгнення відкрив двері свого дому для українських біженців. Іноземець селив у себе в будинку поблизу Лондона людей, які тікали від російських куль і ракет. Днями чоловік приїхав до України.

Чому полиці українських супермаркетів шокували іноземця та що з побаченого в Україні змусило 56-річного британця плакати?

Про це йдеться у матеріалі кореспондентки ТСН Наталії Ткачук.

З обіймами і нестримними усмішками родина Бобриків зустрічає свого друга - британця Марка Г’юза. Востаннє в Україні Марк був 20 років тому. І то лише проїздом. Цього разу приїхав уже для того, аби більше дізнатись про Україну, і побачити людей, які стали для нього рідними.

Від початку повномасштабного вторгнення Марк чув про нашу країну з вуст тих, кого рятував. Він допоміг шістьом українським родинам - зустрічав, прилаштовував, опікувався. Євгенія з Бучі разом з донькою жили в його будинку, що неподалік Лондона.

"Коли почалася війна, ми з дружиною дивилися по телевізору всі ці жахливі події, що відбувалися в Бучі та багатьох інших місцях. І одного дня я побачив відео, де багато літніх жінок, дітей, собак і котів переходили річку, декого переносили на ношах і на плечах, і це змусило мене заплакати. Я сказав дружині: "Ми маємо щось зробити для цих людей. Вони такі ж, як і ми. Вони європейці. Спробуймо їм допомогти", - каже Марк. 

Так не лише з новин  він дізнався і про місто Буча, і про вулицю Яблунську. Євгенія була серед тих, хто саме через цю вулицю намагався виїхати з окупованого міста і потрапила під вогонь окупантів, які обстрілювали автівки з цивільними жителями. Женя з донькою дивом вижили. Їхню сусідку,  яка їхала з ними поранили. В машині лишилися і згоріли всі речі та документи. Британія тоді була одна із небагатьох країн, яка приймала біженців без паспортів.

І от Марк гостює у тих, хто змушений був стати біженцем і шукати прихистку за кордоном. Тут затишно і давно навели лад після окупації. Будинок був пошкоджений уламками російських снарядів і сюди навідувались росіяни, але унітази, жартує Євгенія, залишили.

"Я не думаю, що багато людей у Британії знали про Україну до війни. Але з початком війни люди зрозуміли, що Україна має таку саму культуру, інтереси, спосіб життя, що й британці. Я тут лише одну годину, поки що, і мені цікаво. Маю побачити більше, щоб скласти повну картину", - каже Марк. 

З Марком Г’юзом ТСН зустрічається за тиждень. Він уже збирається додому у Британію і зізнається - ця подорож стала для нього справжнім відкриттям.

"Україна - це не те місце, куди часто їздять європейці. Але це така ж Європа. Я встиг побувати у Львові – він нагадує бельгійське місто Брюгге. Тут прекрасно. У вас чудова культура, смачна їжа, доброзичливі люди, чисто. І те, що зараз тут відбувається, просто жахливо… І це дуже сумно", - каже Марк Г’юз.

Під час прогулянки середмістям Києва Марк уважно вдивляється в кожну будівлю та спостерігає за людьми - винахідливість українців, каже, справила на нього особливе враження.  

"Ви змушені адаптуватися. І я вражений, як українці адаптуються до життя у війні, до відключень світла. Кожного дня. Кожного дня. Ми не цінуємо того, що маємо. Всі ваші пам’ятники, всі статуї захищені. Це неправильно. В Лондоні також багато пам’ятників і я просто не можу навіть уявити, що ми змушені будемо робити те саме", - каже британський благодійник. 

Марк пригадує: його друзі-британці, які ніколи не бували в Україні, перед поїздкою жартома застерігали, мовляв, з їжі тут готують лише капусту і картоплю. На це і розраховував. Тому різноманітність і багатство української кухні неабияк шокували іноземця.

"Вчора ми ходили в український супермаркет, і я зняв відео для своєї родини. Там на полицях лише 15 метрів із яйцями! І для мене це було справжнім "вау"! Який вибір! У нас у Британії ось такий вибір яєць. А у вас в рази більший  - а ще м'ясо... Ну дуже багато їжі", - каже він.

На Майдані Незлаженості, біля народного меморіалу, британця також шокує кількість прапорців, і все це кількість життів, яких забрала війна.

"Коли дивишся на масштаб цього всього, це просто неможливо усвідомити. Ми були на цвинтарі у Львові і там саме проходив похорон. Я подивився вбік і побачив екскаватор, який копав могили. Солдати ховали своїх побратимів. А в цей час лунала повітряна тривога. Я не можу навіть уявити, як це – ховати своїх товаришів під час авіаудару. Це просто не вкладається в голові. Це було дуже сумно і дуже емоційно для мене. Я плакав", - зізнається Марк. 

За час подорожі він встановив додаток зі сповіщенням повітряної тривоги і після повернення до Британії обіцяє його не видаляти. Так хоче нагадувати собі і всім хто поруч, що війна триває і частина людей в Європі щодня живе в небезпеці.

"Я завжди буду вдячна людям, які прихистили мене, які відкрили двері своїх будинків і пустили нас, які віддають нам частину себе, які переживають за нас. Ми постійно спілкуємось і він постійно питає, як справи, чи був обстріл, чи сьогодні у вас є електрика. Я йому дуже вдячна і дуже вдячна британському народу в принципі", - каже Євгенія Бобрик.

На будинку Марка в Британії майорить синьо-жовтий прапор - як символ солідарності британців з українським народом. За час війни Британія прийняла понад 300 тисяч українських біженців. Частина з них, як і Євгенія, вже повернулась додому. Але підтримує дружні зв’язки з іноземцями.

• Гучний секс-скандал у Молодому театрі в Києві: що кажуть актори та директор закладу Андрій Білоус
• Чоловік йшов по каву і отримав повістку: він вигадав, як уникнути мобілізації
• У "Дії" будуть нові послуги: Федоров розповів подробиці